Постанова № 74406554, 31.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2018 року

справа № 804/476/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Семененко Я.В.

судді: Бишевська Н.А. Добродняк І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Підприємства об’єднання громадян “Нікопольське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих”

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року (головуючий суддя Рябчук О.С.) у справі №804/476/18 за позовом Підприємства об’єднання громадян “Нікопольське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих” до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и В :

Підприємство об’єднання громадян “Нікопольське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих” звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №216/4.3-4/01 від 03.01.2018р., якою до підприємства, на підставі ч.6 ст.265 КЗпП України, застосовані штрафні санкції у розмірі 9600,0грн., у зв’язку з не допуском органу державного контролю до проведення інспекційного відвідування.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на необґрунтованість вказаної постанови, оскільки підприємство не створювало перешкод у проведенні перевірки, а реалізовувало законодавчо закріплені права суб’єкта господарювання. Право не допускати посадових осіб органу державного контролю до інспектування позивач пов’язував з п.14 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ №295 від 26.04.2017р., яким визначено, що під час проведення інспекційного відвідування об’єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню. Оскільки, на час перевірки вказані рішення Мінсоцполітики були відсутні на офіційному веб-сайті Держпраці, то позивач вказував на правомірність своїх дій щодо не допуску посадових осіб відповідача до інспекційного відвідування і, відповідно, вказував на необґрунтованість оскарженого рішення про накладення штрафу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача не було правових підстав для не допуску посадових осіб органу державного контролю для проведення інспекційного відвідування, оскільки на час проведення такого заходу існувало рішення Мінсоцполітики №390 від 02.07.2012р., яке

було розміщено на офіційному веб-сайті Держпраці та яким були затвердженні форми акту перевірки, форми припису, форми протоколу про адміністративне правопорушення, форми постанови про накладення адміністративного стягнення. З цих підстав, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань позивача на положення п.14 Порядку №295.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції не правильно застосовано до спірних правовідносин Мінсоцполітики №390 від 02.07.2012р., оскільки цим рішенням затвердженні документи, які приймаються за результатами проведення перевірок, тоді як у спірному випадку відповідачем проводилося інспекційне відвідування, проведення якого передбачено Порядком №295. Позивач вказує на те, що оскільки Порядок №295 та №390 не доповнюють одне одного, а встановлюють два різних види заходів контролю, які можуть бути проведені Держпрацею, то не можливо ототожнювати два різні поняття «інспекційного відвідування» та «планової/позапланової перевірки». З цих підстав позивач робить висновок про те, що оскільки на час проведення відповідачем інспекційного відвідування існувало лише рішення Мінсоцполітики від 24.05.2017р. №866 «Про затвердження форми та опису службового посвідчення інспектора праці» та не існувало рішення про затвердження форми акту, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, то у підприємства були наявні правові підстави не допускати посадових осіб Держпраці до інспекційного відвідування.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 08.12.2017 р. Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено наказ № 626-І про призначення інспекційного відвідування.

Відповідно до вказаного наказу на підставі інформації органу Пенсійного фонду України щодо роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної, вирішено провести інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у Підприємства об’єднання громадян “Нікопольське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих”.

На підставі наказу видано направлення на проведення інспекційного відвідування № 208/4.3-н від 11.12.2017р.

Підприємством об’єднання громадян “Нікопольське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих” надано посадовій особі Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області повідомлення про не допуск до проведення інспекційного відвідування від 11.12.2017 р. № 145.

Повідомлення вмотивовано тим, що на офіційному веб-сайті Держпраці відсутнє рішення Мінсоцполітики, яким би було затверджено форми акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню.

12.12.2017р. Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено акт № 216/4.3-4 про неможливість проведення інспекційного відвідування у зв’язку зі створенням перешкод посадовою особою Підприємства об’єднання громадян “Нікопольське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих”.

03.01.2018 р. Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №216/4.3-4/01, якою, на підставі абз. 6 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, на Підприємство об’єднання громадян “Нікопольське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих” накладено штраф у розмірі 9 600,00 грн., у зв’язку з не допуском органу державного контролю до проведення інспекційного відвідування.

Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст..259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності. Виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, реалізовує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Свої повноваження Держпраці реалізовує через утворенні постановою КМУ від 11.02.2015р. №100 територіальні органи, до яких, зокрема, віднесено Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Отже, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Дніпропетровської області.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю, встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №295.

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Як зазначено вище, у спірному випадку відповідачем проводився державний контроль у формі інспекційного відвідування.

Згідно до абз. 6 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Отже, недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, є підставою для відповідальності юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю.

У свою чергу, пунктом 14 Порядку №295 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування об’єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню.

Таким чином, п.14 Порядку №295 визначено право об’єкта відвідування не допускати до проведення інспекційного відвідування посадових осіб органу державного контролю у випадку наявності підстав, які прямо визначені п.14 Порядку №295.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що посадова особа органу державного контролю не була допущена позивачем до проведення інспекційного відвідування з підстав, які визначені п.14 Порядку №295.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що у випадку відсутності на офіційному веб-сайті Держпраці рішень Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, позивач мав право не допустити відповідача до проведення інспекційного відвідування.

Встановлені обставини справи, які не заперечуються відповідачем, свідчать про те, що на час проведення інспекційного відвідування існувало лише рішення Мінсоцполітики від 24.05.2017р. №866 «Про затвердження форми та опису службового посвідчення інспектора праці». В той же час, не існувало рішення Мінсоцполітики щодо затвердження форми акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню.

З цього приводу відповідач зазначав те, що форми документів, які приймають за результатами проведених заходів органи Держпраці, затверджено рішенням Мінсоцполітики №390 від 02.07.2012р. З цих підстав відповідач вказував на відсутність у позивача права не допускати посадових осіб органів державного контролю до інспекційного відвідування.

Такі аргументи відповідача, з якими фактично погодився і суд першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на наступне.

Як зазначено вище, Порядок №295 визначає процедуру здійснення державного контролю у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

У свою чергу, Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України №390 від 02.07.2012р. (зареєстрований Мінюстом України 30.07.2012р. за №1291/21603), визначає процедуру здійснення державного контролю у формі перевірок.

Логічним є те, що Порядком №390, яким визначено процедуру здійснення державного контролю у формі проведення перевірок, затверджено саме форми документів, які приймають органи Держпраці за результатами проведення перевірок. Такий висновок підтверджується і тим, що на час прийняття Порядку №390 такої форми державного контролю як інспекційне відвідування законодавством не визначалося.

У свою чергу, п.14 Порядку №295 вказує на необхідність затвердження форм документів, які можуть приймати органи Держпраці саме за результатами здійснення державного контролю у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Таким чином, посилання відповідача на те, що під час проведення інспекційного відвідування можливо застосовувати положення Порядку №295, в частині затверджених форм документів, є безпідставними.

При цьому, навіть якщо приймати до уваги такі доводи відповідача, то Порядком №390 затверджено форми акту перевірки, припису, протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення.

Отже, Порядком №390 у будь-якому випадку не затверджено форми вимоги, а що найголовніше переліку питань, що підлягають інспектуванню, як то передбачено п.14 Порядку №295.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскільки на час проведення відповідачем інспекційного відвідування, не було затверджено уповноваженим органом (Мінсоцполітики) форм документів, переліку питань, що підлягають інспектуванню, то позивач мав право не допустити посадову особа відповідача до інспекційного відвідування, що виключає можливість застосування до нього штрафних санкцій, які передбачені абз.6 ч.2 ст.265 КЗпП України.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідач не був позбавлений можливості провести захід державного контролю, у відношенні до позивача, у формі перевірки, але вказана законодавчо визначена можливість відповідачем використана не була. Відповідачем здійснено захід контролю у формі інспекційного відвідування 11.12.2017р., в той час, як рішення Мінсоцполітики, яким було встановлено форми необхідних документів, що складаються за наслідками інспекційного відвідування, набрало чинності лише 29.12.2017р. (наказ Мінсоцполітики №1338 від 18.08.2017р.).

Враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду та прийняття нової постанови про задоволення позову.

У зв’язку із задоволенням позову, у відповідності до ст..139 КАС України, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору, який сплачений при поданні позову (1762,0грн.) та при поданні апеляційної скарги (2643,0грн.), а всього у розмірі 4405,0грн.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства об’єднання громадян “Нікопольське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих” – задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року у справі №804/476/18 – скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Постанову про накладення штрафу №216/4.3-4/01 від 03.01.2018р., яку прийнято Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області – визнати неправомірною та скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Підприємства об’єднання громадян “Нікопольське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих” судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 4405,0грн.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.329 КАС України.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено 31.05.2018р.

Повний текст постанови складено 01.06.2018р.

Головуючий суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк