Рішення № 74406389, 01.06.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3158/17

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

Головуючий суддя - Погребна К.Ф, суддя - Малярчук І.А., суддя Рога Н.В.,

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

за участю представників сторін:

позивача: Соботник Р.В., згідно довіреності №230318/3 від 23.03.2018р.

відповідача: не з`явився

третьої особи - ТОВ «ФРІЗ БУД»: не з`явився

третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: не з`явився,

розглянувши справу №916/3158/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (65039, м. Одеса, пр-т. Гагаріна, 12-А, код ЄДРПОУ 20971504)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіскомпані" (65039, пр-т. Гагаріна, 12-А, код ЄДРПОУ 36154796)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „ФРІЗ БУД" (79000, м. Львів вул. Богдана Котика, буд. 4)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрильців, 17, код ЄДРПОУ 21708016)

про визнання недійсним нікчемного правочину,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань:

Заявою від 20.03.2018р. за вх.№2-1642/18 АТ «Імексбанк» змінив предмет позову, не змінюючи його підстав, та просить суд визнати недійсним нікчемний договір про розірвання договору застави майнових прав, сторонами якого були АТ «Імексбанк» та ТОВ "Інвестсервіскомпані", предметом якого виступали майнові права на договір від 04.07.2013р. на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині житлових приміщень загальною площею 16509,47кв.м., який укладено між ТОВ "Інвестсервіскомпані" та АТ «Чорноморська транспортна компанія», які належать майновому поручителю ТОВ "Інвестсервіскомпані".

Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що 15.08.2014р. між ПАТ «Імексбанк» (кредитор) та ТОВ «ФРІЗ БУД» (позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №30/14, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. 15.08.2014р. в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором №30/14 між АТ «Імексбанк» (іпотекодержатель) та ТОВ "Інвестсервіскомпані" (іпотекодавець) укладено договір застави майнових прав, за яким банк отримав у забезпечення майнові права ТОВ "Інвестсервіскомпані" на договір від 04.07.2013р. на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині житлових приміщень загальною площею 16509,47м.кв., укладений між ТОВ "Інвестсервіскомпані" та АТ «Чорноморська транспортна група». Позивач вказує, що він належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надав позичальнику кредитні кошти, в розмірі, обумовленому кредитним договором, тоді як позичальник свої обов'язки за кредитним договором в частині повернення кредиту та сплати платежів по ньому порушив.

Позивач зазначає, що на підставі постанови Правління НБУ №50 від 26.01.2015р., рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №16 від 26.01.2015р., постанови Правління НБУ №330 від 21.05.2015р., рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №105 від 27.05.2015р. АТ «Імексбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних, в період з 27.01.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду, а з 27.05.2015р. розпочато процедуру ліквідації АТ «Імексбанк» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію.

Крім того, позивач вказує, що уповноваженою особою Фонду, на підставі положень ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з наказом №66-в від 02.03.2015р. створено комісію для здійснення детальної перевірки правочинів (у тому числі договорів), укладених або розірваних в період з 27.01.2014р. по 27.01.2015р., які підпадають під критерії, зазначені в ст.38 поіменованого Закону. Позивач зазначає, що у строк, встановлений наказом №66-в, комісією проведено перевірку та оформлено її результати відповідним актом, згідно якого встановлено нікчемність правочинів, зокрема, на підставі п.1 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», встановлено, що протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк» за короткий проміжок часу (в основному, протягом листопада-грудня 2014 року) відбулось вилучення ліквідних предметів застави та застави шляхом укладення додаткових договорів та договорів про розірвання відповідних договорів застави. Так, за твердженням позивача, 23.12.2014р. було укладено договір про розірвання договору застави майнових прав від 15.08.2014р., сторонами якого були ПАТ «Імексбанк» та ТОВ "Інвестсервіскомпані", на підставі якого зареєстровано припинення обтяження заставою.

Керуючись приписами ч.2 ст.37, ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду повідомила 01.12.2017р. ТОВ "Інвестсервіскомпані" та ТОВ «ФРІЗ БУД» про нікчемність договору про розірвання договору застави майнових прав від 15.08.2014р.

Позивач вважає, що укладення договору застави тягне за собою виникнення зобов'язальних правовідносин між заставодавцем та заставодержателем. Кредитор у таких правовідносинах має суб'єктивне право вимагати від заставодавця, у разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання, одержання задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави. Відмова від зобов'язального майнового права (тобто, від права вимоги кредитора) ідентична прощенню боргу. Розірвавши договір застави, на думку позивача, банк фактично при непогашеній заборгованості за кредитним договором безпідставно відмовився протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Імексбанк» від власних майнових вимог до заставодавця за дійсним договором забезпечення, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості позичальника, внаслідок чого відповідний договір про розірвання є нікчемним в силу п.1 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» безвідносно до моменту їх виявлення та часу звернення із такою вимогою до суду, а отже підлягає визнанню недійсним, оскільки його недійсність заперечується опонентом. Таку правову позицію АТ «Імексбанк» підкріплює посиланням на судову практику, що сформована постановою ВГСУ від 26.12.2012р. по справі №10/171(9/32), постановами ВСУ від 09.08.2017р. по справах №№914/1315/16 (3-598гс17), 914/1318/16 (3-597гс17).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, подала до суду письмові пояснення від 06.03.2018р. за вх.№5515/18, де вказує, що 15.08.2014р. між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «ФРІЗ БУД» було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №30/14, за умовами якого позивач зобов'язався надати ТОВ «ФРІЗ БУД» кредит на умовах, зазначених у договорі, та свої зобов'язання виконав у повному обсязі, на противагу чому позичальник порушив свої зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків, пені. Також, 15.08.2014р. в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за згаданим кредитним договором було укладено договір застави майнових прав, сторонами якого були ПАТ «Імексбанк» та ТОВ "Інвестсервіскомпані", предметом якого виступали майнові права на договір від 04.07.2013р. на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині житлових приміщень загальною площею 16509,47кв.м., який укладено між ТОВ "Інвестсервіскомпані" та АТ «Чорноморська транспортна компанія», які належать майновому поручителю ТОВ "Інвестсервіскомпані".

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначає, що на підставі постанови Правління НБУ №50 від 26.01.2015р. «Про віднесення АТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015р. №16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Імексбанк», згідно з яким з 27.01.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Імексбанк». 02.03.2015р. наказом Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» №66-в створено комісію, яка у строк до 20.03.2015р. здійснила детальну перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених або розірваних в період з 27.01.2014р. по 27.01.2015р., які підпадають під критерії, зазначені у ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». За результатами перевірки встановлено, що договір від 23.12.2014р., укладений між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ "Інвестсервіскомпані", є нікчемним в силу ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Третя особа стверджує, що розірвавши договір застави, банк фактично при непогашеній заборгованості за кредитним договором безпідставно відмовився від власних майнових вимог до заставодавця за дійсним договором забезпечення, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості позичальника, внаслідок чого вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 21.03.2018р. за вх.№6508/18, з викладеним у ньому клопотанням про визнання поважними причин пропуску встановленого ухвалою суду від 17.01.2018р. строку до 31.01.2018р. на його подання, яке судом задоволено у судовому засіданні 04.04.2018р., про що винесено протокольну ухвалу, та долучено відзив до справи, про що свідчить резолюція судді Погребної К.Ф. на його першій сторінці. У відзиві відповідач, спираючись на сукупний аналіз положень ч.ч.1, 3 ст.34, ч.1 п.4 ч.ч.2, 3 ст.37, ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вказує, що уповноважена особа Фонду саме на тимчасову адміністрацію, а не на ліквідацію АТ «Імексбанк» була зобов'язана належним чином виявити відповідні нікчемні правочини, прийняти відповідне рішення, яке оформити певним розпорядчим актом, однак, рішення про визнання спірного договору нікчемним із передбачених ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ «Імексбанк» не приймалось, навпаки, таке рішення було прийняте саме Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» з подальшим повідомленням сторін за допомогою рекомендованих листів та шляхом публікації оголошення в газеті «Голос України» від 30.03.2016р. Такі сумніви у відповідача стосовно прийняття рішення про нікчемність правочину під час дії тимчасової адміністрації викликала відсутність на поданому позивачем «Акті перевірки правочинів на предмет нікчемності», наявність на акті підписів лише двох із чотирьох осіб - членів комісії.

До того ж відповідач зауважує, що рішення щодо виведення з-під застави майнових прав, що забезпечували виконання кредитних зобов'язань ТОВ «ФРІЗ БУД» по кредитному договору від 15.08.2014р. було прийняте кредитним комітетом АТ «Імексбанк» (витяг із протоколу №92/5 від 27.11.2014р.) із умовою наступного передання в іпотеку позивачу будівель центрального стадіону «Чорноморець» з метою забезпечення зобов'язань ТОВ «ФРІЗ БУД». Одночасно відповідач вказує, що 25.12.2014р. між АТ «Імексбанк» та ПрАТ «ФК «Чорноморець» було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ЧужовськогоН.Ю., зареєстрований в реєстрі за №6134, за умовами якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань 41 юридичних осіб - боржників за 41 кредитними договорами, в тому числі і зобов'язань ТОВ «ФРІЗ БУД» за договором про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014р., передав в іпотеку банку нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець», загальною площею 80289кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 62403кв.м., яка знаходиться в оренді АТ «ФК «Чорноморець», розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська,1/20, оціночною та заставною вартістю предмету іпотеки складає 7800000000грн.

На думку відповідача, у спірних правовідносинах мала місце заміна первісного забезпечення, яке було припинено на підставі спірного договору, новим забезпеченням - іпотекою нежитлових будівель центрального стадіону «Чорноморець», при цьому, заставна та оціночна вартість нового предмету забезпечення значно перевищувала відповідні показники первісних об'єктів. Відповідач відмічає, що протягом травня 2017 року АТ «Імексбанк» здійснило позасудове задоволення своїх вимог шляхом реєстрації за собою права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець», з огляду на що відповідач зазначає, що у відповідності до ч.4 ст.36 Закону України «Про іпотеку» будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними. У зв'язку з вищенаведеним, відповідач не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним нікчемного правочину.

26.04.2018р. за вх.№8745/18 АТ «Імексбанк» подав пояснення в контексті поданого відповідачем відзиву, із зауваженням про те, що відзив подано відповідачем із пропуском строку.

Так, у відповідності до ч.1 ст.251 ГПК України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Частина 8 статті 165 ГПК України визначає, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, ухвалою суду від 22.12.2017р. про відкриття провадження у справі встановлено відповідачу строк для подання відзиву до 12.01.2018р., яку відповідачем отримано 15.01.2018р., про що свідчить повідомлення відділення зв'язку про вручення поштового відправлення (вх.№2048/18). В подальшому ухвалою від 17.01.2018р. судом змінено строк для подання відзиву та встановлено його до 31.01.2018р., але вказану ухвалу відповідачем отримано 25.01.2018р. В обох випадках мала місце несвоєчасність доставки поштовим оператором ухвал суду, у зв'язку з чим відповідачу фактично залишився значно менший строк для подання відзиву, ніж встановлений ч.8 ст.165 ГПК України п'ятнадцятиденний строк від дня вручення ухвали.

Відповідно до п.п.4, 5 ч.5 ст.13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Згідно ч.2, п.п.1, 2, 4, 5, 6 ч.3 ст.2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність.

Положення ч.4 ст.11 ГПК України визначають, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-ІV від 23.02.2006р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Положення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачають, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Нерідко ЄСПЛ у власних рішеннях звертається до ствердження прав сторін по справі, що визначені ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як от п.26 рішення від 15.05.2008р. по справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) ЕСПЛ зазначив про наступне: «Суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (див., серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], no. 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy), рішення від 28 серпня 1991 року, Серія A no. 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy), рішення від 12 жовтня 1992 року, Серія A no. 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), no. 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).».

За таких умов, з врахуванням обґрунтування несвоєчасного подання відповідачем відзиву на позов необхідністю збирання доказів на підтвердження своєї правової позиції, з огляду на те, що предметом спору у даній справі є договір, оригіналу та копії якого станом на день прийняття рішення до суду не подано, зважаючи на запізне отримання відповідачем ухвал проти строку встановленого ухвалами суду для подання відзиву, з метою створення сторонам розумних можливостей представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, та згідно протокольної ухвали від 04.04.2018р. задоволено судом клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на його подання.

До того ж, у відповідності до ч.14 ст.32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, звідси, у суду відсутні підстави для неприйняття поданого відповідачем відзиву на позов.

Отже, у поясненнях на відзив, зокрема, позивач вказує із посиланням на ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» про дотримання ним процедури виявлення нікчемних правочинів, оскільки недійсність правочинів неплатоспроможного банку, згідно з якими банк відмовився від власних майнових вимог, установлено законом, такі правочини є недійсними (нікчемними) незалежно від часу їх виявлення уповноваженою особою Фонду, за умови якщо вони вчинені банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку. Також, позивач стверджує, що уповноважена особа вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів як під час дії тимчасової адміністрації, так і протягом ліквідації. Позивач вважає достатніми та допустимими докази вжиття заходів щодо виявлення такого правочину саме наказ №66-в від 02.03.2015р. та акт перевірки правочинів на предмет нікчемності. Окремо, позивач у поясненнях вдався до цитування висновків Верховного Суду по справах №910/21976/16, №914/1317/16, №914/1316/16, що висловлені касаційним судом стосовно аналогічних спірним правовідносин. Зокрема, позивач вказує, що недійсність аналогічних спірним правочинів, виявлених Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Імексбанк», та правомірність дій уповноваженої особи щодо їх виявлення та застосування наслідків недійсності підтверджується рішеннями судових інстанцій у справах №916/2179/17, №907/600/17, №918/539/17, №922/2599/17, №906/678/17, №914/1315/16, №914/1318/16.

Крім того, позивач у поясненнях зазначає, що факт передання в іпотеку стадіону «Чорноморець» не впливає на нікчемність спірного договору, що узгоджується із правовою позицією Верховного суду по справі №914/1316/16.

Не вважає позивач припиненими іпотечні зобов'язання по договору іпотеки від 25.12.2014р., внаслідок того, що при частковому виконанні кредитних зобов'язань предмет іпотеки зберігається у повному обсязі. Так, банком зареєстровано право власності на об'єкт іпотеки - стадіон «Чорноморець», однак, внаслідок звернення стягнення на зазначене майно погашеною є лише заборгованість позичальників - ТОВ «ТБА «Промбуд», ТОВ «Круїз Делюкс», ТОВ «Компанія по торгівлі», ТОВ «Мережа готелів Чорне море», факт чого встановлено постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2018р. по справі №918/539/17, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2018р. по справі №907/600/17.

Ухвалою суду від 22.12.2017р. відкрито провадження по справі №916/3158/17 за правилами загального позовного провадження, призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні суду, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ «ФРІЗ БУД».

Ухвалою суду від 05.02.2018р., з врахуванням клопотання позивача від 02.02.2018р. за вх.№2-668/18, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 17.01.2018р., від 05.02.2018р., від 21.02.2018р., від 05.03.2018р. підготовче засідання відкладалось судом та підготовче провадження було продовжене до 22.03.2018р.

Ухвалою суду від 21.03.2018р. справу, з врахуванням клопотання АТ «Імексбанк» від 20.02.2018р. за вх.№3883/17, призначено до колегіального розгляду.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 21.03.2018р. справу №916/3158/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Малярчук І.А., суддя Рога Н.В., якою справу прийнято до провадження ухвалою від 23.03.2018р.

Ухвалами колегії суддів від 04.04.2018р., від 03.05.2018р., від 10.05.2018р. підготовче засідання відкладалось.

У судовому засіданні 18.05.2018р. судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі №916/3158/17, призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 31.05.2018р.

У судовому засіданні 31.05.2018р. оголошувалась протокольна перерва до 14год.30хв. 31.05.2018р.

Клопотання позивача від 15.01.2018р. за вх.№784/18, від 19.02.2018р. за вх.№3681/18, від 21.02.2018р. за вх.№4055/18, від 23.02.2018р. за вх.№4330/18, від 16.03.2018р. за вх.№6223/18, від 18.04.2018р. за вх.№8254/18, від 23.05.2018р. за вх.№10292/18, від 31.05.2018р. за вх.№10778/18 про долучення документів до справи були судом задоволені.

Ухвалами суду від 26.01.2018р., від 16.02.2018р., від 27.02.2018р., від 12.04.2018р., від 04.05.2018р. клопотання позивача від 23.01.2018р. за вх.№2-386/18, від 15.02.2018р. за вх.№2-1042/18, від 23.02.2018р. за вх.№2-1241/18 та від 05.04.2018р. за вх.№2-1899/18, від 03.05.2018р. за вх.№2-2228/18 про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції судом залишено без задоволення.

Клопотання позивача про витребування доказів від 17.01.2018р. за вх.№2-278/18, від 05.03.2018р. за вх.№2-1404/18, задоволені ухвалами суду від 17.01.2018р., від 05.03.2018р.

На виконання ухвали суду від 05.03.2018р. про витребування доказів приватним нотаріусом Мудра О.М. було подано до суду заяву 03.05.2018р. за вх.№8958/18 із запитуваною інформацією.

Ухвалою суду від 13.03.2018р. задоволено клопотання АТ «Імексбанк» від 05.03.2018р. за вх.№2-1427/18 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

31.05.2018р. судом оголошено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку подачі доказів від 31.05.2018р. за вх.№10775/18, у зв'язку з чим не прийнято до уваги докази, супроводжені відповідним клопотанням, за недоведеністю фактичними доказами обставин, що зумовили несвоєчасну подачу доказів до суду.

Ухвалою суду від 31.05.2018р. задоволено клопотання представника Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" від 21.05.2018р. за вх.№2-2552/18 про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

15.08.2014р. між ПАТ «Імексбанк» (кредитор) та ТОВ «ФРІЗ БУД» (позичальник) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №30/14, відповідно до умов якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами (транші) або в повній сумі на умовах, визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 296590000грн., зі сплатою 18,1% процентів річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами не пізніше 11.08.2017р. (включно) на умовах, визначених цим договором (п.п.1.1., 1.1.1. договору).

У п.1.3. договору про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014р. сторони погодили, що в якості забезпечення зобов'язань по ньому, кредитор, не пізніше 29.08.2014р., укладає із майновими поручителями: ТОВ «Інвестсервіскомпані» - договір застави майнових прав на договір від 04.07.2013р. на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині житлових приміщень, площею 16509,47кв.м., який укладено між ТОВ «Інвестсервіскомпані» та АТ «Чорноморська транспортна компанія», заставна вартість об'єкту застави згідно оцінки ТОВ «АПРАЙЗЕР» складає 171700000грн.; ТОВ «Авенсіс» - договір застави майнових прав на договір від 11.07.2012р., із додатковою угодою до нього від 05.03.2013р., на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу №4 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 21285кв.м., який укладено між ТОВ «Авенсіс» та ТОВ «Південінвестсервіс», заставна вартість якого згідно оцінки ТОВ «АПРАЙЗЕР» складає 99280000грн.; ТОВ «Блек Сі Ріелті Груп» - договір іпотеки, предметом якого є нежитлові приміщення №202, загальною площею 3324кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка,2-А, заставна вартість яких згідно оцінки ТОВ «АПРАЙЗЕР» складає 90000000грн. Кредит, виданий кредитором, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами.

Відповідно до п.7.3. договору про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014р. він діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Додатковою угодою №1 від 29.09.2014р. ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «ФРІЗ БУД» дійшли згоди викласти п.1.3. договору про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014р. в наступній редакції: «У якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор укладає із майновим поручителем ТОВ «Блек Сі Ріелті Груп» - договір іпотеки, предметом якого є нежитлові приміщення №202, загальною площею 3324кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка,2-А, приміщення №202, заставною вартістю, згідно оцінки ТОВ «АПРАЙЗЕР», 90000000грн., який діє до моменту передачі в іпотеку наступного майна майновим поручителем: АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» іпотечний договір наступної черги, за яким в іпотеку надаються нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець», загальною площею 80289кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вулиця Енгельса), будинок 1/20, заставною вартістю 4000000000грн., згідно оцінки ТОВ «АПРАЙЗЕР». Кредит, виданий кредитором, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами.».

Додатковою угодою №2 від 10.10.2014р. до договору про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014р. змінено порядок нарахування процентів.

23.12.2014р. сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014р., якою викладено пп.1.1.1. договору у наступній редакції: «Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 296590000,00 (двісті дев'яносто шість мільйонів п'ятсот дев'яносто тисяч) гривень, надалі за текстом кожна частина окремо - «Транш», а у сукупності - «Транші», зі сплатою фіксованої процентної ставки - 18% (вісімнадцять) процентів річних (далі процентна ставка) та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами не пізніше 11.08.2017 року (включно) на умовах, визначених цим договором.».

Також додатковою угодою №3 від 23.12.2014р. викладено п.1.3. договору про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014р. у новій редакції: «У якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань, щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор, не пізніше 31.12.2014 року укладає із майновим поручителем АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» іпотечний договір, за яким в іпотеку надаються нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець», загальною площею 80289кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вулиця Енгельса), будинок 1/20, заставною вартістю 7800000000,00 (сім мільярдів вісімсот мільйонів) гривень, згідно оцінки ТОВ «АПРАЙЗЕР». Кредит, виданий кредитором, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами.».

На підтвердження наявності заборгованості ТОВ «ФРІЗ БУД» по кредитному договору №30/14 від 15.08.2014р. станом на 01.02.2018р. позивач подав розрахунок заборгованості, виписки по рахунку за періоди з 15.08.2014р. по 31.01.2016р., з 15.08.2014р. по 31.01.2018р. за відсотками та заборгованості по тілу кредиту.

Як вбачається із витягу з протоколу №92/5 засідання кредитного комітету ПАТ «Імексбанк» від 27.11.2014р., кредитним комітетом прийнято рішення внести зміни в частині забезпечення в умови кредитування ТОВ «ФРІЗ БУД» згідно кредитного договору про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014р., зокрема: вивести з-під застави майнові права на договір від 04.07.2013р. на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині житлових приміщень, площею 16509,47кв.м., який укладено між ТОВ «Інвестсервіскомпані» та АТ «Чорноморська транспортна компанія». Заставна вартість об'єкту застави згідно оцінки ТОВ «АПРАЙЗЕР» складає 171700000грн. Також, вирішено узгодити вартість іпотеки, згідно актуалізованого висновку ТОВ «АПРАЙЗЕР» від 20.11.2014р., яка належить майновому поручителю АТ «ФК «Чорноморець» та предметом якої є нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець», загальною площею 80289кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська,1/10, в сумі 7800000000грн.; зміни здійснити без стягнення комісії банка, не пізніше 31.12.2014р.; внести зміни в предмет забезпечення після підписання додаткової угоди до кредитного договору; інші умови кредитного договору про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014р. залишити без змін; заперечень на здійснення такої операції з боку Департаменту банківської безпеки та юридичного управління немає.

25.12.2014р. між ПАТ «Імексбанк» (іпотекодержатель) та ПрАТ «ФК «Чорноморець» (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, згідно з яким іпотекодавець виступив майновим поручителем за зобов'язаннями 41 юридичної особи - боржників, серед яких ТОВ «ФРІЗ БУД», який забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014р. з додатковою угодою №1 від 29.09.2014р., додатковою угодою №2 від 10.10.2014р., додатковою угодою №3 від 23.12.2014р., який укладено між іпотекодержателем та ТОВ «ФРІЗ БУД», стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо. Кредит відповідно до вищевказаного кредитного договору надається боржнику іпотекодержателем - кредитором на наступних умовах: сума кредиту - 296590000грн., строк повернення кредиту - 11.08.2017р., розмір відсоткової ставки визначається кредитним договором в розмірі 18% річних (п.1.1. іпотечного договору).

Згідно п.п.1.3., 1.4., 1.5. іпотечного договору від 25.12.2014р. предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець», які складаються з будівель, загальною площею 80289кв.м., основною площею 67037,5кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20, та розташовані на земельній ділянці, площею 62403кв.м., яка знаходиться в оренді АТ «ФК «Чорноморець», згідно договору оренди землі, посвідченого 20.09.2010р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №3088, зареєстрованого у Одеському міському відділі ОРФ ДП «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.09.2010р. за №041050500068. Оціночна вартість предмета іпотеки згідно висновку №112014/7-1 від 20.11.2014р. експертом - оцінювачем ТОВ «АППРАЙЗЕР», становить 7800000000грн. Заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 7800000000грн.

Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №100287849 від 13.10.2017р., право власності на об'єкт іпотеки - нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець» зареєстроване 16.05.2017р. за АТ «Імексбанк».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №16 від 26.01.2015р. розпочато з 27.01.2015р. процедуру виведення ПАТ «Імексбанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 27.01.2015р. по 26.04.2015р. включно, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Ю.П.

Згідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №105 від 27.05.2015р. розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Імексбанк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання, з 27.05.2015р., призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Ю.П. строком на 1 рік з 27.05.2015р. по 26.05.2016р. включно.

02.03.2015р. Тимчасовою адміністрацією ПАТ «Імексбанк» видано наказ №66-в «Про додаткову перевірку правочинів», згідно якого утворено комісію для проведення перевірки у складі: голова комісії - Северін Ю.П., члени комісії - Дмітрішина Д.М., Камаринська І.В., Горбатенко К.С., зобов'язано комісію у строк до 20.03.2015р. здійснити детальну перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених або розірваних у період з 27.01.2014р. по 27.01.2015р., які підпадають під критерії, зазначені у ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», результати роботи оформити актом.

Згідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №189 від 19.10.2015р. відкликано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Імексбанк» у Северина Ю.П. з 20.10.2015р., призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Імексбанк», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гаджиєву Сергію Олександровичу з 20.10.2015р.

Строк здійснення процедури ліквідації АТ «Імексбанк» продовжено на два роки по 26.05.2018р. включно, продовжено повноваження ліквідатора АТ «Імексбанк» Гаджиєва С.О. на два роки по 26.05.2018р. включно за рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №638 від 28.04.2016р.

01.09.2016р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1697, відповідно до якого відсторонено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» та відкликано всі повноваження ліквідатора банку у Гаджиєва С.О. з 05.09.2016р., призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Імексбанк», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписанням всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Матвієнку А.А. з 05.09.2016р.

Також, до справи подано акт перевірки правочинів на предмет нікчемності, що не містить дати його складання, підписаний лише Северин Ю.П. та Камаранською І.В., яким встановлено, що правочин (договір про розірвання договору застави від 23.12.2014р.), укладений банком, що став підставою для припинення договору застави майнових прав від 15.08.2014р., предметом якого є майнові права на договір від 04.07.2013р., на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині житлових приміщень загальною площею 16509,47кв.м., який укладено між ТОВ ТОВ «Інвестсервіскомпані» та АТ «Чорноморська транспортна компанія», які належать майновому поручителю ТОВ «Інвестсервіскомпані», та виступав в якості забезпечення зобов'язань ТОВ «ФРІЗ БУД» за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014р.

01.12.2017р. із описом вкладення у цінний лист позивачем надіслано ТОВ «ФРІЗ БУД» та ТОВ «Інвестсервіскомпані» повідомлення про нікчемність правочину від 30.11.2017р. №4024, де повідомив про нікчемність договору про розірвання договору застави майнових прав, укладеного 23.12.2014р., сторонами якого були ТОВ «Інвестсервіскомпані» та ПАТ «Імексбанк».

Із поданої банком копії заяви приватного нотаріуса Мудра О.М. №13/01-16 від 16.03.2018р. вбачається, що приватний нотаріус на вимогу суду (ухвала від 05.03.2018р.) не може надати Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису про державну реєстрацію обтяження рухомого майна на підставі договору застави майнових прав від 15.08.2014р., сторонами якого були ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Інвестсервіскомпані», предметом якого виступали майнові права на договір від 04.07.2013р. на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині житлових приміщень загальною площею 16509,47кв.м., який укладено між ТОВ «Інвестсервіскомпані» та АТ «Чорноморська транспортна компанія», які належать майновому поручителю ТОВ «Інвестсервіскомпані» та Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вилучення запису про державну реєстрацію обтяження рухомого майна на підставі договору про розірвання договору застави майнових прав від 15.08.2014р., укладеного 23.12.2014р., сторонами якого були ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Інвестсервіскомпані», по технічним причинам, а саме: тривалим збоєм у роботі Реєстру обтяжень рухомого майна та некоректною роботою принтера модель НР1020.

03.05.2018р. за вх.№8958/18 від Приватного нотаріуса Мудрої О.М. надійшла заява, якою нотаріус супроводив Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №55119187 від 15.03.2018р., №55118791 від 15.03.2018р. та повідомив про неможливість надати Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі рухомого майна вилучення запису про державну реєстрацію обтяжень рухомого майна на підставі договору про розірвання договору застави майнових прав від 15.08.2014р., укладеного 23.12.2014р. між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Інвестсервіскомпані» у зв'язку з його відсутністю в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Як вбачається із Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №55119187 від 15.03.2018р. за договором застави майнових прав від 15.08.2014р. 14.10.2014р. зареєстровано за АТ «Імексбанк» обтяження на майнові права, що випливають із договору від 04.07.2013р., укладеного між АТ «ЧТК» та ТОВ «Інвестсервіскомпані», заставною вартістю 171700000грн., в порядку забезпечення договору про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014р.

На підтвердження неможливості надати оригінали та копії договору застави майнових прав від 15.08.2014р., договору від 23.12.2014р. про розірвання договору застави майнових прав, позивач подав документи, що свідчать про факт пожежі, якою імовірно ці договори знищені, а саме: службову записку від 06.01.2015р., акт розслідування причин пожежі від 19.01.2015р., опис документів, що постраждали в результаті загоряння документів, що знаходились в приміщенні відділення №28 АТ «Імексбанк», від 19.01.2015р., висновок ГУ ДСНС України в Одеській області №13/02/04.01.2015 з дослідження технічної причини виникнення пожежі, яка сталась 04.01.2015р. в приміщенні відділення №28 ПАТ «Імексбанк», за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного,24, від 25.05.2015р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003р. зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ч.1 ст.604, ч.1 ст.605 ЦК України).

Згідно до ч.1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч.1 ст.574 ЦК України).

Положення ч.1 ст.575 ЦК України передбачають, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Як передбачено ч.ч.1, 2 ст.590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Приписи п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6.11.2009р. №9 передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Положення абз.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про іпотеку» визначають, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (ч.ч.1, 2, 4, 5, 6, 7 ст.3 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За положеннями ч.2 ст.37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду. Фонд: протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни (ч.ч.2, 3, 4, 5 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Як то передбачено ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч.2, 3, 4 ст.214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Таким чином, досліджені судом наявні у справі докази свідчать про наступні обставини. 15.08.2014р. між ПАТ «Імексбанк» (кредитор) та ТОВ «ФРІЗ БУД» (позичальник) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №30/14, за яким банк виконав свій обов'язок в частині надання кредитних коштів у повному обсязі, однак, позичальник залишився зобов'язаним по поверненню кредитних коштів, відсотків та пені, на що вказують виписки по рахунку позичальника.

Під час укладання вищевказаного кредитного договору сторони домовились про те, що забезпеченням, серед іншого, слугуватимуть майнові права ТОВ «Інвестсервіскомпані» на договір від 04.07.2013р. на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині житлових приміщень, площею 16509,47кв.м., який укладено між ТОВ «Інвестсервіскомпані» та АТ «Чорноморська транспортна компанія», заставною вартістю 171700000грн. В подальшому, із укладенням 23.12.2014р. між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «ФРІЗ БУД» додаткової угоди №3 до договору про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014р., сторони визначили у якості єдиного забезпечення вимог кредитора укладення між банком та АТ «Футбольний клуб «Чорноморець» іпотечного договору про передання в іпотеку нежитлових будівель центрального стадіону «Чорноморець», загальною площею 80289кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20, заставною вартістю 7800000000грн.

Очевидно, що для внесення таких змін до п.1.3. кредитного договору про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014р. стало рішення кредитного комітету ПАТ «Імексбанк» (протокол №92/5 від 27.11.2014р.) про виведення з-під застави майнових прав на договір від 04.07.2013р. на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині житлових приміщень, площею 16509,47кв.м., який укладено між ТОВ «Інвестсервіскомпані» та АТ «Чорноморська транспортна компанія»; про узгодження вартості іпотеки, згідно актуалізованого висновку ТОВ «АПРАЙЗЕР» від 20.11.2014р., яка належить майновому поручителю АТ «ФК «Чорноморець» та предметом якої є нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець», загальною площею 80289кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська,1/10, в сумі 7800000000грн.

Так, 25.12.2014р. між ПАТ «Імексбанк» та ПрАТ «ФК «Чорноморець» було укладено іпотечний договір, згідно з яким в іпотеку банку за зобов'язаннями 41 юридичної особи - боржників, серед яких ТОВ «ФРІЗ БУД» (договір про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014р.), передано нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець», які складаються з будівель, загальною площею 80289кв.м., основною площею 67037,5кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20, оціночною та заставною вартістю 7800000000грн. Право власності на об'єкт іпотеки за договором іпотеки від 25.12.2014р. зареєстровано за АТ «Імексбанк» 16.05.2017р.

Між тим, договір застави майнових прав від 15.08.2014р. учасниками справи до матеріалів справи не подано ані у копії, ані у оригіналі, однак, згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №55119187 від 15.03.2018р. за вказаним договором 14.10.2014р. зареєстровано за АТ «Імексбанк» обтяження на майнові права, що випливають із договору від 04.07.2013р., укладеного між АТ «ЧТК» та ТОВ «Інвестсервіскомпані», заставною вартістю 171700000грн., в порядку забезпечення договору про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014р.

Як свідчать наявні у справі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №16 від 26.01.2015р., Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №105 від 27.05.2015р. АТ «Імексбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних, а з 27.01.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду, а з 27.05.2015р. розпочато процедуру ліквідації АТ «Імексбанк» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію.

На виконання наказу тимчасової адміністрації ПАТ «Імексбанк» №66-в від 02.03.2015р. «Про додаткову перевірку правочинів», складено акт перевірки правочинів на предмет нікчемності, що не містить дати його складання, підписаний лише Северин Ю.П. та Камаранською І.В., яким встановлено, що правочин (договір про розірвання договору застави від 23.12.2014р.), укладений банком, що став підставою для припинення договору застави майнових прав від 15.08.2014р., предметом якого є майнові права на договір від 04.07.2013р., на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині житлових приміщень загальною площею 16509,47кв.м., який укладено між ТОВ «Інвестсервіскомпані» та АТ «Чорноморська транспортна компанія», які належать майновому поручителю ТОВ «Інвестсервіскомпані», та виступав в якості забезпечення зобов'язань ТОВ «ФРІЗ БУД» за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014р.

Учасники справи не подали до суду договір від 23.12.2014р., дійсність якого є предметом спору у даній справі, а позивач вказав на неможливість надати його через загибель у пожежі, та підтвердив факт пожежі документально.

Натомість подані до справи документи ані окремо, ані у сукупності не підтверджують факту укладення між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Інвестсервіскомпані» договору від 23.12.2014р. про розірвання договору застави майнових прав від 15.08.2014р., особливо з врахуванням того, що саме лише посилання на укладення такого договору не може слугувати доказом його укладення, так як аналіз положень ч.1 ст.547, ч.ч.2, 3, 4 ст.214 ЦК України, ст.3 Закону України «Про іпотеку» дає підстави дійти висновку, що розірвання договору застави вимагає письмової форми та державної реєстрації. Однак, заява Приватного нотаріуса Мудри О.М. від 03.05.2018р. за вх.№8958/18 свідчить про те, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відсутній запис про державну реєстрацію обтяжень рухомого майна на підставі договору від 23.12.2014р. про розірвання договору застави майнових прав від 15.08.2014р., укладеного між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Інвестсервіскомпані». Таким чином, суд за відсутності у справі договору від 23.12.2014р., відсутності державної реєстрації припинення обтяження на підставі такого договору не взмозі пересвідчитись щодо наявності у цьому договорі умов що, передбачені ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та вказували б на законодавчо визначену нікчемність такого правочину, як і не може взагалі без тексту договору встановити його відповідність чи невідповідність вимогам чинного законодавства.

За таких умов, судом було перевірено всі обставини, на які послався позивач у позові, поясненнях та відповідач у відзиві, як на підстави своїх вимог та заперечень, досліджено чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, та те, на яке посилались сторони, за результатами чого не знайшли своє підтвердження підстави, що стали приводом для подання позову, як і не є ґрунтовними заперечення проти нього, у зв'язку з чим у суду наявні підстави для відмови позивачу у задоволенні позову повністю.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача не підлягають судом задоволенню у повному обсязі, сплачений позивачем за розгляд даного спору судовий збір відноситься за рахунок платника.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (65039, м. Одеса, пр-т. Гагаріна, 12-А, код ЄДРПОУ 20971504) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестсервіскомпані» (65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна,12-А, код ЄДРПОУ 36154796), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРІЗ БУД» (79000, м. Львів, вул. Богдана Котика, 4) та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрильців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) про визнання недійсним нікчемного правочину відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (65039, м. Одеса, пр-т. Гагаріна, 12-А, код ЄДРПОУ 20971504).

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України.

Відповідно до ст.ст.254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дати складеного повного судового рішення.

Повне рішення складено 01 червня 2018 р.

Головуючий суддя К.Ф. Погребна

Суддя І.А. Малярчук

Суддя Н.В. Рога