Рішення № 74406184, 31.05.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1951/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

У С Т А Н О В И В:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення з ФОП ОСОБА_1 (р/р: НОМЕР_2 в ЧОУ АТ Ощадбанк, МФО: 353553, ід. код: НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет м. Чернігів, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, рахунок: 31211230700002, МФО: 853592, код ЄДРПОУ: 38054398) 38340,00 грн. адміністративно-господарських санкцій та 414,00 грн. пені.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році (1 особа), за що передбачено адміністративно-господарські санкції за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею. Разом з тим, відповідачем, у порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», сума адміністративно-господарських санкцій не сплачена, а тому нарахована пеня у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, що діяла на момент сплати, на повну суму недоїмки за весь її строк.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.05.2018 прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За клопотанням позивача 10.05.2018 адміністративний позов Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, про що постановлено ухвалу.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надати відзив на позовну заяву у строк, передбачений ухвалою суду про відкриття провадження від 05.05.2018, не скористався.

Судове засідання проводилось у порядку, передбаченому частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 19.02.2018 відповідачем подано до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік форми № 10-ПІ, відповідно до якого середньооблікова кількість його штатних працівників складає 15 осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 1 особа; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 38340,00 грн. (а.с.8).

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 21.02.2018 звернулось до Чернігівського міського центру зайнятості із запитом № 03-259/383 про надання інформації, зокрема, по ФОП ОСОБА_1, щодо звернення останнього у 2017 про створення робочих місць та про наявність вільних робочих місць (вакантних посад для працевлаштування осіб з інвалідністю).

Відповідно до листа Чернігівського міського центру зайнятості від 23.02.2018 № 07/648 ФОП ОСОБА_1 (ЄДРПОУ - НОМЕР_1) до Чернігівського міського центру зайнятості протягом 2017 року звіти за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» для працевлаштування осіб з інвалідністю не подавав (а.с.29).

За несплату відповідачем у встановлений чинним законодавством України строк адміністративно-господарських санкцій у розмірі 38340,00 грн. Чернігівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів ФОП ОСОБА_1 нарахована пеня, яка станом на 04.05.2018 становить 414,00 грн.

Вищевказані суми адміністративно-господарських санкцій та пені відповідачем не сплачені, що стало підставою для звернення Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-XII, у редакції від 22.06.2017).

Частиною 3 статті 18 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина 2 статті 19 Закону № 875-XII).

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно зі статтею 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що у ФОП ОСОБА_1 середньооблікова кількість штатних працівників складає 15 осіб. Отже, відповідно до положень статті 19 Закону № 875, у останнього має бути створене 1 робоче місце для працевлаштування інваліда.

Однак, в порушення вищевказаних норм чинного законодавства України, відповідачем не створено обов'язкового одного робочого місця для працевлаштування інваліда, що підтверджується звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік форми №10-ПІ (а.с.8), та не сплачено суми адміністративно-господарської санкції за вищевказане порушення Закону № 875.

У зв'язку з несплатою ФОП ОСОБА_1, у встановлений чинним законодавством України строк, суми адміністративно-господарської санкції у розмірі 38340,00 грн., позивачем нарахована відповідачу пеня станом на 04.05.2018 у розмірі 414,00 грн.

Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком позивача суми адміністративно-господарської санкції та пені з підстав, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до звіту ФОП ОСОБА_1 про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік форми № 10-ПІ середньооблікова кількість його штатних працівників складає 15 осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 1 особа; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 38340,00 грн. (а.с.8)

Отже, у відповідності до частини 1 статті 20 Закону № 875-XII, розмір адміністративно-господарської санкції (виходячи з 15 штатних працівників та 38340,00 грн. середньорічної заробітної плати штатного працівника) для ФОП ОСОБА_1 визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати, що складає 19170,00 грн. (38340,00 грн./2=19170).

У свою чергу, розмір пені на суму 19170,00 грн. складає 207,00 грн. (17Х120/100/365=0,06%Х19170,00 грн.=11,50 грн. (розмір пені за один день) Х 18 (кількість днів прострочення станом на 04.05.2018).

Суд також зауважує, що відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів щодо сплати суми адміністративно-господарської санкції у розмірі 19170,00 грн., як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин та з урахуванням того, що сума адміністративно-господарської санкції у розмірі 19170,00 грн. відповідачем, у встановлені законодавством строки, не сплачена, суд вважає, що адміністративний позов Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України є частково обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.

Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. В. Радченка, 14, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ - 14220194) - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1; р/р: НОМЕР_2 в ЧОУ АТ Ощадбанк, МФО: 353553) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет м. Чернігів, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, рахунок: 31211230700002, МФО: 853592, код ЄДРПОУ: 38054398) 19170 (дев'ятнадцять тисяч сто сімдесят) грн. 00 коп. адміністративно-господарських санкцій та 207 (двісті сім) грн. 00 коп. пені.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Падій