Рішення № 74406067, 30.05.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1854/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача Труби А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Назмак» про накладення арешту на кошти та інші цінності,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Назмак», в якому просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ «Назмак» на суму 5551857,10 грн., що знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідачем не сплачуються узгоджені суми грошових зобов'язань, а саме: податок на додану вартість у розмірі 447343,00 грн.; податок на доходи фізичних осіб у розмірі 2803639,54 грн.; військовий збір у розмірі 180675,30 грн.; податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1876199,26 грн.; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 244000,00 грн., на загальну суму 5551857,10 грн. Разом з тим за Товариством з обмеженою відповідальністю «Назмак» не зареєстрована будь-яка техніка або транспортні засоби, відсутні відомості про зареєстровані права власності на нерухоме майно, а тому наявні підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача з метою погашення податкового боргу.

Ухвалою суду від 25.04.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та надано відповідачу для подання відзиву на позов 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач правом на подання відзиву у строк, встановлений судом, на підставі статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не подав, судові документи повернуті відповідним відділенням поштового зв'язку з відмітками «за даною адресою розшукати не можливо» та «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».

У свою чергу, згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Оскільки судові документи направлялись відповідачу за місцем його реєстрації, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Пушкіна, 26, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000, та за адресою, зазначеною відповідачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за 2017, поданих позивачу: вул. Корольова, 10-В/27, м. Чернігів, Чернігівська область, 14034, то документи вважаються врученими відповідачу належним чином.

Крім того, судові документи також направлялись керівнику та засновнику ТОВ «Назмак» ОСОБА_2 на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Тракторна, 35, с. Количівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15563, які були отримані останнім особисто 24.05.2018.

За таких обставин, суд вважає, що ним вчинені всі дії щодо доведення до відома відповідача дату, час та місце слухання справи, а тому вважає за доцільне розглянути справу за відсутності відповідача та, враховуючи не надання відповідачем відзиву на позов, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Назмак» (код ЄДРПОУ 38776959) зареєстровано 16.07.2013, в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.05.2018 (а.с.37-42).

За результатами здійснення господарської діяльності, ТОВ «Назмак» має податковий борг в розмірі 5551 857,10 грн., а саме: по податку на додану вартість в розмірі 447 343,00 грн.; по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2803 639,54 грн.; по військовому збору 180 675,30 грн.; по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1876 199,26 грн.; по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 244 000,00 грн.

Податок на додану вартість в розмірі 447 343,00 грн. підтверджується податковою декларацією з ПДВ від 22.01.2018 та уточнюючим розрахунком до декларації від 26.03.2018 (а.с.13-14).

Податок на доходи фізичних осіб в розмірі 2803 639,54 грн. (в, т.ч. основного платежу 1622 392,84 грн. та штрафних санкцій у сумі 1181 246,70 грн.) підтверджується: податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2017 №0005211302 та від 26.12.2017 №0005221302 відповідно до акту перевірки від 12.12.2017 №16/14/38776959 (а.с.15-18).

Військовий збір в розмірі 180 675,30 грн., (в, т.ч. основного платежу 104498,52 грн. та штрафних санкцій у сумі 76 176,78 грн.) підтверджується: податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2017 року №0005231302, відповідно до акту перевірки від 12.12.2017 №16/14/38776959 (а.с.19).

Податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1876 199,26 грн. (в, т.ч. основного платежу 1253 982,84 грн. та штрафних санкцій у сумі 154919,00 грн.) підтверджується: декларацією з ПнП від 01.03.2018, податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2017 №00004241400, відповідно до акту перевірки від 12.12.2017 №16/14/38776959 (а.с.20-22), а також відповідно до статті 129 Податкового кодексу України, платнику податків нарахована пеня в сумі 412 462,31 грн.

Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 244 000,00 грн. підтверджується: податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2017 №00004251400, відповідно до акту перевірки від 12.12.2017 №16/14/38776959 (а.с.25).

ГУ ДФС у Чернігівській області направлено Відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 22.01.2018 № 542-17, яка вручена відповідачу 24.01.2018, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням, наявним у матеріалах справи (а.с.27).

Згідно листа Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 19.03.2018 № 01-13-24/1853 за ТОВ «Назмак» техніка не зареєстрована (а.с.28).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про зареєстровані права власності за відповідачем на нерухоме майно відсутні (а.с.29).

Згідно листа Регіонального сервісного центру в Чернігівській області від 16.03.2018 №31/25/13-762 за ТОВ «Назмак» транспортні засоби не зареєстровані (а.с.30).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1. статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності з пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Згідно з підпунктом 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Дані види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає з системного аналізу правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Дані норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 названого Кодексу, саме і визначені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є:

1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг;

2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу;

3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Вищевикладене пояснюється тим, що норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим.

Ця норма та пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одне одного, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме: питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, в специфічній ситуації, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Визначений у підпункті 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України механізм реалізовується постановою Національного Банку України від 21.01.2004 №22, якою затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.3 вказаної Інструкції виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень від 26.12.2017 №0005211302, №0005221302, №0005231302, №00004241400, №00004251400 та податкової вимоги від 22.01.2018 форми «Ю» №542-17 ні в адміністративному, ні в судовому порядку суду не надано, а тому вони є обов'язковими до виконання.

Враховуючи наведене та те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 5551857,10 грн. та позивачем було дотримано всі вимоги законодавства для звернення до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банках боржника, в якого відсутнє майно, тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги та наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Назмак» у відкритих рахунках у банках, в межах суми податкового боргу.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано суду доказів погашення податкового боргу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39392183) - задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Назмак» (вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 38776959), що знаходяться на відкритих рахунках у банках, на суму 5551857 (п'ять мільйонів п'ятсот п'ятдесят одна тисяча вісімсот п'ятдесят сім) грн. 10 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 01.06.2018.

Суддя В.В. Падій