Ухвала суду № 74405812, 21.05.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Мосьондза І.А.

суддів Новова С.О., Тютюн Т.М.,

з участю секретаря Дубини Т.Ю.,

учасників судового провадження:

прокурора Гапон О.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Кащука М.С.,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва матеріали кримінального провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах цивільного відповідача ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Святошинського районного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

На підставі п.«д» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 звільнено від призначеного основного та додаткового покарання.

Частково задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 та стягнуто на його користь з ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» 124 975 грн. 95 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. В частині відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди на суму 1 000 000 грн. позов залишено без задоволення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 1000 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

По справі вирішено питання про речові докази та судові витрати.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 01 червня 2017 року о 18.35 год., керуючи технічно-справним автомобілем НОМЕР_1, по вул. Симиренка в м. Києві в першій смузі руху, зі сторони будинку АДРЕСА_3, виконуючи маневр розвороту, в порушення п. п. 1.5, 2.3, 10.1, 10.3, 10.4 Правил дорожнього руху України, не надав переваги мотоциклу НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, який рухався у другій смузі руху в попутному напрямку, що призвело до зіткнення вказаних транспортних засобів.

Внаслідок вказаних дій ОСОБА_1 водію ОСОБА_5 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритих травм грудної клітки, правого стегна та множинних саден обличчя.

В поданій апеляційній скарзі представник цивільного відповідача ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» ОСОБА_4, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження, просить вирок суду скасувати в частині задоволення цивільного позову потерпілого до ТДВ «Страхове товариство «Домінанта».

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд за відсутності передбачених законом підстав задовольнив цивільний позов потерпілого. Вважає, що потерпілий, в порушення статті 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не звернувся до страхової компанії із заявою про страхове відшкодування, чим порушив встановлений законом порядок звернення за відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Крім цього, з позиції апелянта, заявлена в позові сума страхового відшкодування за витрати, понесені на лікування, не підтверджується належними доказами. Зокрема, не надано документального підтвердження необхідності купівлі медичних препаратів у тій кількості, яку придбав потерпілий згідно з наданими чеками. Відсутні рекомендації лікаря щодо необхідності придбання медичного обладнання для реабілітації, а саме велотренажера та протипролежневого секційного матраца. Представлені суду копії чеків, що містяться в матеріалах справи, неможливо прочитати через їх погану якість, а тому ними неможливо підтвердити купівлю медикаментів на заявлену суму.

За наслідками апеляційного розгляду просить вирок суду скасувати в частині вирішення цивільного позову потерпілого до ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» та відмовити у його задоволенні.

Представником потерпілого ОСОБА_3 подані заперечення на апеляційну скаргу, в якій вона просить залишити вирок суду першої інстанції без змін, а подану апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представника потерпілого, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти апеляційних доводів представника цивільного відповідача та вважали рішення суду в частині вирішення цивільного позову законним і обґрунтованим, перевіривши наявні матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника цивільного відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 злочину, правова кваліфікація його дій за ч.2 ст.286 КК України та призначене покарання учасниками судового провадження не оспорюються та не оскаржуються, а тому у відповідності до положень ст.404 КПК України вирок суду в цій частині апеляційною інстанцією не перевіряється.

Відповідно до положень ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За доводами апелянта, суд не мав законних підстав для задоволення цивільного позову потерпілого, з огляду на те, що він не звернувся до страхової компанії із заявою про страхове відшкодування в порядку, визначеному спеціальним законом.

Згідно зі ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Дійсно, відповідно до статей 35, 36 цього Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування відповідної форми та з визначеним переліком додатків.

Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Проте, такий порядок здійснення страхового відшкодування встановлений для надання можливості страховику ознайомитися з обставинами страхового випадку, розрахувати завдану шкоду та оцінити обґрунтованість майнових вимог заявника для прийняття вмотивованого рішення про здійснення страхового відшкодування або відмову у здійснення відшкодування.

Разом із цим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, дорожньо-транспортна пригода сталася 01 червня 2017 року, про що страховика було повідомлено у встановлений законом строк. До початку судового розгляду кримінального провадження потерпілим ОСОБА_5 13.12.2017 року подано позовну заяву до ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, проти якої заперечував страховик, подавши до суду відзив на позов.

На переконання колегії суддів, недотримання потерпілим формальностей досудового порядку здійснення страхового відшкодування жодним чином не порушує права ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» як страховика та цивільного відповідача, оскільки останньому заздалегідь було відомо як про страховий випадок та його наслідки, так і про існування цивільного позову та предмету позовних вимог. При цьому, страховик мав достатньо часу для проведення оцінки розміру заявленої суми відшкодування та його обґрунтованості, мав право подавати до суду пояснення чи заперечення з приводу цивільного позову, чим і скористався під час розгляду справи судом першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта в цій частині.

Не відповідають фактичним обставинам провадження і доводи апелянта щодо відсутності документального підтвердження понесених витрат, пов'язаних з необхідністю придбання медичних препаратів та обладнання, на відшкодування яких стягнуто кошти.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що стягнута зі страховика сума коштів відповідає сумі, витраченій на купівлю медичного обладнання та препаратів для потерпілого, оскільки підтверджується оригіналами чеків, які також досліджувалися безпосередньо судом першої інстанції.

Всупереч апеляційним доводам представника ТДВ «Страхове товариство «Домінанта», суд обґрунтовано стягнув зі страхової компанії на користь потерпілого і суму коштів, витрачених на придбання велотренажера та протипролежневого секційного матраца, оскільки це обладнання було призначене ОСОБА_5 для реабілітації за індивідуальною програмою, визначеною Спеціалізованою травматологічною МСЕК (т.1 а.с.38).

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Задовольняючи позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 про стягнення на його користь з ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» 124 975 грн. 95 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що понесені потерпілим витрати підтверджуються наявними в матеріалах провадження та дослідженими в судовому засіданні документами, а саме товарними та фіскальними чеками на придбання ліків у період лікування.

Судом апеляційної інстанції надавалась можливість представнику ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» надати додаткові пояснення для обґрунтування доводів апеляційної скарги щодо уточнення сум коштів, яка, з позиції апелянта, не підлягає стягненню на відшкодування витрат, пов'язаних із лікуванням потерпілого, проте такі пояснення до суду не надійшли.

Отже, судом апеляційної інстанції не встановлено порушень норм процесуального права чи неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, у зв'язку з чим вирок суду необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника цивільного відповідача - без задоволення.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Вирок Святошинського районного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року, ухвалений щодо ОСОБА_1, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» ОСОБА_4, - без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції.

Судді:

___ _______ ______ Мосьондз І.А. Новов С.О. Тютюн Т.М.