Рішення № 74405495, 31.05.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

31 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/790/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання - Бутенко К.В.,

за участі:

позивача - не прибув

від представників відповідача ОСОБА_1, дов .№ 861 від 24.01.2018,

Галанової О.В. дов. № 5847 від 30.08.2018,

розглянувши у спрощеному позовному проваджені адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2018 року Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати дії відповідача про відмову у призначенні та виплаті державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї протиправними та зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу позивачу з серпня 2017 року.

- визнати дії відповідача про відмову у призначенні та виплаті державної соціальної тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляється від сплати аліментів протиправними та зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу позивачу з серпня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 15.08.2017 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради з метою призначення державної соціальної допомоги та надала при цьому всі необхідні документи.

Однак, відповідачем відмовлено в наданні та призначенні державної соціальної допомоги з причин відсутності повного пакету документів. Як зазначає ОСОБА_3 в позовній заяві, причиною відмови слугувало ненадання трудового договору, однак позивачка вважає, що даний документ не передбачений нормативними документами, які необхідно надавати для призначення соціальної допомоги. Позивач з такою відмовою не згодна, вважає, що надала повний пакет документів, як того вимагає Постанова КМУ від 22.02.2006 № 189 "Про затвердження порядку призначення та виплати тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме" та Постанова КМУ від 24.02.2003 № 250 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям».

Судом по справі здійснено наступні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 02.04.2018 позовну заяву залишено без руху (арк.спр. 14-15)

Ухвалою суду від 02.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (арк.спр. 1-2).

Ухвалою суду від 24.05.2018 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3 через пропуск строку звернення до суду (арк.спр. 53).

Позивач у судове засідання не прибула, про дату час та місце судового засідання повідомлялась належним чином (арк.спр. 57,59 ).

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимог, позов не визнали про що надано відзив (арк.спр. 37-38), в якому зазначено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради з жовтня 2015 року як отримувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та з лютого 2017 року як отримувач тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів. ОСОБА_3 звернулась до відповідача із заявою про призначення державної соціальної допомоги та тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, до заяви надала декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, довідка про неотримання аліментів, та довідка про доходи з якої вбачалось, що позивачка працювала у приватного підприємця ОСОБА_4 Відповідач зазначає, що для визначення права на державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям і тимчасову допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів та розрахунку їх розміру, обчислюється сукупний дохід сімей (одержувачів) для всіх видів соціальної допомоги. Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги затверджена наказом Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомстату, Держкомсім'ї та молоді та зареєстрована в Мінюсті 07.02.2002 за № 112/6400. Відповідно зазначеної Методики позивача було проінформовано про необхідність надання в місячний термін трудового договору з ПП ОСОБА_4 з метою визначення розміру доходу. У зв'язку з тим, що позивач не надав у зазначений термін трудового договору, відповідачем прийнято рішення про відмову в призначені тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради з жовтня 2015 року, як отримувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та з лютого 2017 року, як отримувач тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, що не заперечується сторонами.

15.08.2017 ОСОБА_3 звернулась до відповідача з заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації, та пільг (арк.спр. 43-44).

Рішенням від 20.09.2017 відповідач відмовив ОСОБА_3 в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї у зв'язку з відсутністю повного пакету документів (арк.спр. 47).

Також. рішенням від 20.09.2017 ОСОБА_3 відмовлено в призначенні тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, підставою відмови зазначено п.6, п 7, п 8-1 Постанови КМУ від 22.02.2006 № 189 "Про затвердження порядку призначення та виплати тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме" та п.7.12 Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги затверджена наказом Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомстату, Держкомсім'ї та молоді та зареєстрована в Мінюсті 07.02.2002 за №112/6400. (арк.спр. 48).

Не погодившись з рішеннями відповідача ОСОБА_3 звернулась до голови міста Лисичанська зі скаргою на дії посадових осіб управлінні праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради (арк.спр. 8).

08.11.2017 за № 755 управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради надано відповідь на скаргу, в якій зазначено, що у зв'язку з ненаданням трудового договору з ПП ОСОБА_4 та трудової книжки в місячний термін, 20.09.2017 управлінням праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради відмовлено ОСОБА_3 в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів (арк.спр. 9, 29).

Дії щодо розгляду скарги та надання відповіді від 08.11.2017 за № 755 ОСОБА_3 не оскаржуються.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, який залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Згідно статті 4 цього Закону для надання соціальної допомоги подається заява уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.

У заяві дається згода сім'ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно.

Місцеві державні адміністрації мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі й інформацією органів доходів і зборів.

Соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї.

Порядок призначення та виплати соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», визначені постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 24 лютого 2003 року, якою затверджено «Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» (надалі - Порядок № 250 ).

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку, соціальна допомога призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі органи праці та соціального захисту населення) за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.

Згідно пункту шостого Порядку № 250 для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім'ї подає органу праці та соціального захисту населення такі документи: заяву; документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім'ї; декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї); довідку про наявність та розмір земельної частки (паю.) Інформація про склад сім'ї заявника зазначається в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Форми заяви, декларації про доходи та майно затверджуються Мінсоцполітики. До складу сім'ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім'ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Відповідно статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України та статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно частинами 8, 9 статті 181 Сімейного кодексу України якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім'ї, у якій виховується дитина. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги, її розмір визначається Кабінетом Міністрів України. Роботу щодо призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері усиновлення та захисту прав дітей.

Механізм надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме визначає порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, встановлений Порядком призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 (далі Порядок № 189).

Згідно абз. 3 п. 2 Порядку № 189, тимчасова допомога призначається у разі, коли місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено. Пунктом 3 Порядку встановлено, що тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.

Пунктом 6 Порядку № 189 встановлено, що для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу соціального захисту населення за місцем проживання (перебування): заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики; копію свідоцтва про народження дитини; декларацію про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї). Інформація про склад сім'ї заявника зазначається в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи: рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення; довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі; повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.

Відповідальність за достовірність наданої органу соціального захисту населення інформації щодо неодержання аліментів або щодо їх розміру покладається на одного з батьків.

Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення тимчасової допомоги провадиться відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги. (пункт 8-1 Порядку № 189)

Відповідно до п. 1, п.п. 5.1 «Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15 листопада 2001 року № 486/202/524/455/3370, методика призначена для обчислення сукупного доходу сімей (одержувачів) для всіх видів соціальної допомоги і застосовується при визначенні їх права на соціальну допомогу та розрахунку її розміру. (далі Методика).

Згідно п.п. 7.12 п. 7 Методики, особливості врахування окремих видів доходів є зокрема доходи осіб, які працюють за трудовим договором у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, ураховуються за даними фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які виплачують доходи, але в розмірі не менше, ніж зазначено в трудовому договорі.

Як вже було зазначено судом раніше, позивачем надано до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради довідку про доходи ОСОБА_3 за період з 20.02.2017 по 31.07.2017 від ПП ОСОБА_4 (арк.спр. 45), однак не надано трудового договору, що і стало підставою для відмови в призначенні ОСОБА_3 державної соціальної допомоги.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 7 Порядку № 189 тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.

Рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів після надходження усіх необхідних документів.

Органи соціального захисту населення мають право робити запити та у строк до 15 календарних днів з дня надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від територіальних органів ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням тимчасової допомоги.

Для підтвердження даних про доходи (відсутність доходів) використовуються відомості ДФС з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном.

Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради має право робити запити до відповідних органів та отримувати безоплатну інформацію необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням тимчасової допомоги, в даному випадку до відповідного податкового органу для перевірки достовірності даних, зазначених ПП ОСОБА_4 в довідці щодо заробітної плати ОСОБА_3

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачем надано до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради:

- заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації, та пільг (арк.спр.43-44),

- декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги(арк.спр. 39-40),

- довідку про неотримання аліментів (арк.спр. 46),

- довідку про доходи отриманні від приватного підприємця ОСОБА_4, (арк.спр. 45),

- розписки-зобов'язання(арк. спр. 41-42).

У зв'язку з тим, що раніше ОСОБА_3 вже отримувала соціальну допомогу у її особовій справі вже були наявні копії свідоцтва про народження дитини (арк.спр. 24), свідоцтва про розірвання шлюбу (арк.спр. 25), паспорту (арк.спр. 22), картки платника податку (арк.спр. 23), а тому їх повторне надання не вимагалось.

Також, суд зазначає, що відповідно до Порядку № 250 та Порядку № 189 визначено перелік документів які надаються уповноваженою особою для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме в зазначених порядках не передбачено надання трудового договору.

Згідно пункту 7.12 Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомстату, Держкомсім'ї та молоді 15.11.2001 № 486/202/524/455/3370, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 лютого 2002 року за № 112/6400, доходи осіб, які працюють за трудовим договором у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, ураховуються за даними фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які виплачують доходи, але в розмірі не менше, ніж зазначено в трудовому договорі.

Тобто, трудовий договір, укладений з фізичною особою-підприємцем, підлягає дослідженню під час вирішення питання про призначення відповідної соціальної допомоги.

Однак, відповідачем не надано до суду доказів того, що ОСОБА_3 повідомляли про необхідність надання до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради трудового договору, тим паче в місячний термін.

У відривному талоні до заяви від 15.08.2017 дійсно існують певні записи, однак, через їх неякісне виконання неможливо встановити зміст запису.

Докази того, що 05.09.2017 ОСОБА_3 було направлено повідомлення № 7906 про надання копії трудового договору, а також доказів фактичного отримання такого повідомлення позивачем. Відповідач також не надав.

Виходячи з обсягу доказів, які долучено позивачем до позовної заяви, позивач звернулася до відповідача з питанням призначення допомоги у належний спосіб та при зверненні із заявою про призначення допомоги надала всі необхідні документи для її призначення.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що рішення Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради від 20.09.2017 про відмову ОСОБА_3 у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та рішення Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради від 20.09.2017 про відмову ОСОБА_3 у призначенні тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме прийнято відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права в іншій частині позовних вимог, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

"Ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.

Зважаючи, що порушення прав позивача на призначення їй допомоги відбулося внаслідок прийняття відповідачем рішень від 20.09.2017 про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та відмову у призначенні тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати такі рішення.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідач має виключну компетенцію в питаннях призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та призначення тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, суд дійшов висновку, що вирішення питань, порушених позивачем у позовній заяві, є дискреційними повноваженнями відповідача. Відповідно, суд не повноважний втручатися до таких повноважень.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 15.08.2017 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та призначення тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 133 КАС України визначено якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовна заява подана фізичною особою та заявлено дві немайнові вимоги (скасування двох рішень про відмову в призначенні двох різних видів соціальної допомоги, а вимога про зобов'язання призначити допомогу є похідною від вимоги про скасування рішення) судовий збір повинен становити 1409,60 грн.

Ухвалою суду від 02 травня 2018 року про відкриття провадження у справі з метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя, на підставі пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до приписів частини другої статті 133 КАС України суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 1409,60 грн стягнути до Державного бюджету України з Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради від 20.09.2017 про відмову ОСОБА_3 у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї .

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради від 20.09.2017 про відмову ОСОБА_3 у призначенні тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 15 серпня 2017 року про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради (місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вулиця Малиновського, будинок 22А; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 24205528) до Державного бюджету України (за банківськими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у сумі 1409,60 грн (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України рішення складено у повному обсязі 01 червня 2018 року.

Суддя Т.В. Смішлива