Рішення № 74405336, 23.05.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року № 810/1051/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П., за участю: представника позивача - ОСОБА_1, та представника відповідача - Гармаш М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

06.03.2018 ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФСУ у Київській області в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення Макарівського відділення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 29 червня 2016 року №0000010170.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 відкрито провадження по справі та зазначено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 20.04.2018 замінено відповідача по справі, а саме Макарівське відділення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на Вишгородську ОДПІ ГУ ДФС у Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення автомобіль позивача не був об'єктом оподаткування згідно статті 267.2.1. ПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року № 909-VIII, оскільки в підпункті 2 пункту 2 (Об'єкт оподаткування) додатку 2 до Рішенням Великокарашинської сільської ради (до якої входить і село Малий Карашин) від 09 грудня 2015 року №20-02-УІІ, яким встановлено транспортний податок на відповідній території на 2016 рік визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см, а об'єм двигуна автомобіля позивача становить 2993 куб.см. Визначення середньоринкової вартості автомобіля для цілей оподаткування у 2016 році згідно пункту 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 р. № 403, залежало від пробігу автомобіля, який фіскальна служба не могли знати. Разом з тим, на веб - сайті Мінекономрозвитку України відсутній перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році.

Відповідач позов не визнав, з тих підстав, що за даними ІС «Податковий блок» позивач є власником автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER SPORT, 2015 року випуску, об'ємом двигуна 4367 куб.см., тип пального - дизель. До відзиву додано розрахунок вартості автомобіля проведений 18.04.2018р. на веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у власності позивача з 25.04.2015 року до 23.08.2017 року перебував автомобіль марки LAND ROVER RANGE ROVER SPORT, 2015 року виготовлення, об'єм двигуна 2993, дизель, що підтверджується довідкою від 22.03.2018р. №248 Територіального сервісного центру №3247 Регіонального сервісного центру в Київській області МВС України.

Макарівським відділенням Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №0000010170, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" у розмірі 25000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернуся з даним позовом до суду.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015р № 909-VIII, що набрав чинності 01.01.2016р. внесено зміни до статті 267 ПК України (далі - Закон №909-VIII).

Згідно підпункту 267.2.1. пункту 267.2. статті 267 ПК України (в редакції Закону № 909-VIII) об'єктом оподаткуванню є легкові автомобілі з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Визначення середньоринкової вартості транспортних засобів у 2016 році регулювалося Порядком визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. №403 зі змінами внесеними постановою від 18 лютого 2016 р. № 66 (далі - Порядок №403). Середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за формулою вказаною у пункті 3 Порядку №403.

Згідно пунктів 13; 14 Порядку №403 середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Мінекономрозвитку для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Мінекономрозвитку порядку на офіційному веб-сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення. Мінекономрозвитку забезпечує режим роботи офіційного веб-сайту, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість транспортних засобів шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску та пробіг, а також роздрукувати зазначену інформацію з реквізитами Міністерства.

Станом на 01.01.2016р. мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн (стаття 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік»). Отже 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2016 року складали 1 033 500,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно)

Отже, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становила понад 1 033 500,00 грн перелік яких розміщено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.

На офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році відсутній.

Поданий відповідачем у судовому засідання розрахунок вартості транспортного засобу із офіційного веб - сайту Мінекономрозвитку до уваги судом не береться, оскільки розрахунок проведено станом на 18.04.2018 року, а не - 2016 рік.

Таким чином, середньоринкова вартість транспортного засобу для цілей оподаткування у 2016 році відповідачем не визнавалася, перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку відсутній.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з викладеного вище суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення про нарахування ОСОБА_3 транспортного податку від 29 червня 2016 року №0000010170 прийняте з порушенням вимог пункту 267.2. статті 267 ПК України (в редакції Закну №909-VIII), Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. №403 зі змінами внесеними постановою від 18 лютого 2016 р. № 66, з огляду на що спірне поданкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

У статті 10 ПК України визначено перелік місцевих податків до яких серед іншого віднесено податок на майно (підпункт 10.1.1). Податок на майно відповідно до статті 265 ПК України (у редакції Закону України від 28.12.2014 року № 71-VIII, що діє з 01.01.2015 року) складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю. Так, відповідно до пункту 10.3 статті 10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Згідно пункту 8.3 статті 8 ПК України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно пункту 4.4 статті 4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до Податкового кодексу Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Встановлення місцевих податків відповідними рішеннями місцевих рад закріплено у статті 143 Конституції України, пункті 24 частини 1 статті 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно пункту 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному Кодексом (підпункт 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 ПК України). При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (підпункт 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПК України).

Основними засадами податкового законодавства є принципи, в яких визначено зміст і спрямованість правового регулювання податкових правовідносин.

Принципи, проголошені у статті 4 ПК України повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку.

Так, серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку (підпункти 4.1.4, 4.1.11пункту 4.1 статті 4 ПК України).

Пункт 4.2.статті 4 ПК України визначає, що загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння яких не передбачено цим Кодексом, сплаті не підлягають.

Рішенням Великокарашинської сільської ради (до якої входить і село Малий Карашин) від 09 грудня 2015 року №20-02-УІІ встановлено транспортний податок на відповідній території на 2016 рік. Вказане рішення наразі є чинним.

У підпункті 2 пункту 2 (Об'єкт оподаткування) додатку 2 до рішення сільської ради визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см. Об'єм двигуна автомобіля відповідача становив 2993 куб.см.

Відповідно до пункту 12.5. статті 12 ПК України рішення Великокарашинської сільської ради від 09 грудня 2015 року №20-02-УІІ про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами.

Законом № 909-VIII змінено вимоги щодо бази оподаткування та критеріїв нарахування транспортного податку. Відповідно до норм даного Закону № 909-VIII, оподаткуванню підлягають легкові автомобілі з моменту випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Рішення Великокарашинської сільської ради змін щодо приведення його у відповідність з податковим законодавством в зв'язку з прийняттям Закону № 909-VIII внесено не було, що призвело до порушення задекларованих у статті 4 ПК України принципів, визначення об'єкта оподаткування та платника податку з порушенням пунктів 267.1. та 267.2. ПК України.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справах «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.

Цими рішеннями було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.

Відповідно, на думку Європейського Суду, відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства, яка призводила до його суперечливого тлумачення, порушує вимоги Конвенції щодо "якості закону".

Судом також враховано позицію Європейського суду у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), відповідно до якого принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Враховуючи системний аналіз наведених норм права, практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що обов'язок зі сплати транспортного податку у фізичних осіб, у даному випадку виникає з 2016 року.

Відтак, рішення Макарівського відділення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 29 червня 2016 року №0000010170 є таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:.

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0000010170 від 29.06.2016.

3. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 29 травня 2018 р.