Ухвала суду № 74405160, 31.05.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у забезпеченні позову)

31 травня 2018 року м. Житомир справа № 806/2229/18

категорія 3.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шуляк Л.А., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 27.04.2018 №ЖИ71/ЖТ926/86/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу від 27.04.2018 №ЖИ71/ЖТ926/86/АВ/П/ПТ/ТД-ФС та заборонити Управлінню Держпраці у Житомирській області пред'являти до виконання оскаржувану постанову до органів Державної виконавчої служби.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує, що оскаржувані акти прийнято відповідачем з грубим порушенням норм, які регулюють спірні правовідносини та зазначає, що невжиття таких заходів може призвести до пред'явлення постанови про накладення штрафу до виконання, що, в свою чергу, призведе до відкриття провадження та стягнення коштів з позивача.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року позовну заяву (та заяву про забезпечення позову) залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 31 травня 2018 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 15 червня 2018 року.

Суд при вирішенні заяви про забезпечення адміністративного позову виходив з наступного.

Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ст. 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України (як суду касаційної інстанції до 03.10.2017) "Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1-4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ" від 29.09.2016 №14 забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

З аналізу вищенаведеного слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно, загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що предметом спору у даній справі є скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ71/ЖТ926/86/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 27.04.2018 на позивача у розмірі 223 380,00 грн., тому виходячи із пов'язаності заходу про забезпечення позову з його предметом, співмірності такого заходу заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову як заборона управлінню Держпраці у Житомирській області передачу до примусового виконання в органах державної виконавчої служби постанови - фактично призведе до вирішення справи по суті позовних вимог (є фактичним зупиненням виконання цієї постанови), що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.

Крім того, позивачем не наведено жодних істотних обставин та належних доказів, які б вказували на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній адміністративній справі (в тому числі щодо вжиття відповідачем заходів для виконання оскаржуваної постанови), а також того, що без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим захист цих прав свобод та інтересів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відтак, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обґрунтування не свідчать про існування обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме: не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Виходячи з вищезазначеного, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у забезпеченні позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.А.Шуляк