Ухвала суду № 74404983, 31.05.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

31 травня 2018 року справа № 811/1474/18

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача-1: Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, вул. Глінки,2, м. Кропивницький,25009

до відповідача-2: Державної фіскальної служби України, Львівська площа,8, м. Київ, 04053

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у м. Кіровограді щодо протизаконного збирання, обробки, передачі іншим юридичним особам і ін. діях з його персональними даними (конфіденційною інформацією);

- визнати протиправними дії Державної податкової адміністрації України щодо занесення його і його даних до Державного реєстру у протизаконний спосіб, присвоєння ідентифікаційного номеру;

- анулювати ідентифікаційний номер, присвоєний 03.07.2003 року Державною податковою адміністрацією України; анулювати і знищити усі пов'язані з цим ідентифікаційним номером документи і дані; анулювати всі наслідки в т.ч. його зобов'язання, що могли виникнути чи виникли через присвоєння йому ідентифікаційного номеру з 03.07.2003 року по теперішній час.

Пред'явлена позовна заява ухвалою суду від 17 травня 2018 року була залишена без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення цих недоліків.

Так, позивача зобов'язано надати до суду: докази сплати судового збору в повному розмірі, уточнення позовних вимоги до кожного з відповідачів, визначитися зі стороною відповідача, обґрунтувати причини пропуску строку звернення до суду.

31.05.2018 року на адресу суду від позивача, на виконання вимог ухвали про залишення без руху, надійшла заява.

Встановлено, що позивачем, подано позовну заяву, в якій позовні вимоги викладено в наступній редакції:

- визнати протиправними дії відповідача - 1 щодо протизаконного збирання, обробки, передачі іншим юридичним особам і ін. діях з його персональними даними (конфіденційною інформацією);

- визнати протиправними дії відповідача -2 щодо занесення його та його даних до Державного реєстру в протизаконний спосіб, присвоєння ідентифікаційного номеру;

- анулювати ідентифікаційний номер, присвоєний 03.07.2003 р. ДПА України, анулювати ізнищити усі пов'язані з цим ідентифікаційним номером документи і дані; анулювати усі наслідки в т.ч. його зобов'язання, що могли виникнути чи виникли через присвоєння йому ідентифікаційного номеру з 03.07.2003 р. по теперішній час.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини та згідно ч.9 ст.160 КАС України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Зміст позовних вимог визначає предмет та спосіб судового захисту.

Адміністративний позов має містити вимоги якими повинен бути вирішений спір по суті та вказано спосіб відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В даному випадку, пред'явлені позовні вимоги не відповідають змісту вимог ст.160 КАС України, оскільки не наведено доказів протизаконного збирання, обробки, передачі іншим юридичним особам і ін. діях з персональними даними (конфіденційною інформацією) позивача Кропивницькою ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, тобто відсутні докази наявності порушеного права позивача.

Так, позивача зобов'язано надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку та зобов'язано надати докази відповідні докази.

31.05.2018 року на адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення припущеного строку, в якій зазначено, що про порушення своїх прав він дізнався в квітні 2018 року після ознайомлення з роз'ясненнями голови ГО «Правовий простір».

Відповідно до вимог ч. 1 ст.122 КАС України (в редакції Закону від 03.10.2017р. №2147-VIII), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно з приписами ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необхідно зазначити, що предметом спору є дії відповідачів в частині присвоєння позивачу ідентифікаційного номеру, яке відбулось 03.07.2003 року (тобто майже 15 років тому). Доказів необізнаності про присвоєння йому ідентифікаційного номеру позивач не надав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву про поновлення строків не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з приписами п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позивна заява повертається позивачеві, у випадках передбачених ч.2 ст.123 Кодексу.

Крім того, позивачем подано повторне клопотання про звільнення його від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання зазначено, що судовий збір в розмірі 2114,40 грн. перевищує 5% розміру його річного доходу за 2017 рік, що свідчить про необхідність звільнення його від сплати судового збору.

Вивчивши зазначене клопотання, слід відмовити в його задоволенні з наступних підстав.

Суд зазначає, що єдиною підставою для вчинення адміністративним судом дій, зазначених у ст.8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Здійснюючи свої конституційні обов'язки, суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України).

Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу. Доказами рівня майнового стану фізичної особи можуть бути наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Окремий доказ, сам по собі, не свідчить про майновий стан. Докази мають обґрунтовувати об'єктивні причини, які обумовлюють неможливість оплати судового збору.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких- не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.

Позивачем, як доказ неможливості сплати судовий збір надано до суду довідку про доходи, в якій відображено дохід за період з січня по грудень 2017 року. Однак, до суду позивач звернувся в травні 2018 року, і доказів неотримання доходу за період з січня по травень 2018 року до суду не надано.

Підсумовуючи вищевикладене, позивачем не обґрунтовано у своєму зверненні об'єктивні причини, не надано відповідних доказів, які обумовлюють неможливість оплати судового збору.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України ( в редакції Закону від 03.10.2017р. №2147-VIII) , позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, враховуючи, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконані, недоліки позивачем виправлено не було, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Крім того, вважаю за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі наведеного та керуючись ст.169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко