Рішення № 74404761, 30.05.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м. Житомир справа № 806/595/18

категорія 8.3.11

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 20.12.2017 №16776-17,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 20 грудня 2017 за №16776-17 прийняту Головним управлінням ДФС у Житомирській області щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податкова вимога є незаконною та такою, що порушує його права.

Позивач в судове засідання не прибув, представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно і належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Керуючись приписами ч.3 ст.194, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Проаналізувавши матеріали справи, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за фізичною особою ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2

22.06.2017 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення форми "Ф" №59548-13 на суму 1948,18 грн. та №59549-13 на суму 942, 55 грн., згідно з якими визначено позивачу до сплати за 2016 рік суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

03.08.2017 року позивачу вказані податкові-повідомлення рішення направлені рекомендованим листом, що підтверджується копією фіскального чеку, який знаходиться в матеріалах справи. (а.с.32-зворотній бік)

20.12.2017 року ГУДФС у Житомирській області винесено податкову вимогу №16776-17, якою визначено ОСОБА_1 податковий борг на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на загальну суму 2891,73 грн.

Не погоджуючись з вказаною податковою вимогою, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, набрав чинності з 01 січня 2015 року, (далі - Закон №71-VIII) запроваджено новий місцевий податок, зокрема податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Пунктом 12.3. статті 12 Податкового кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлено, що 27 січня 2016 року Овруцькою міською радою Житомирської області на п'ятій сесії сьомого скликання прийнято рішення №100 "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік по м. Овручу", згідно якого встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб у розмірі 0,75 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного ( податкового) року за 1 кв.м. бази оподаткування. Вказане рішення Овруцької міської ради №100 від 27 січня 2016 року оприлюднено 22 березня 2016 року у газеті "Зоря".

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що зазначене рішення Ради не застосовується у 2016 році при визначенні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки в порушення підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, воно не оприлюднене у встановленому законом порядку, з огляду на те, що пунктом 4 розділу ІІ «;Прикінцеві положення» Закону № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», що набрав чинності 01 січня 2016 року, визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункт 266.1 статті 261 Податкового кодексу України ).

Відповідно до положень підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).

Щодо правомірності винесення податкової вимоги №16776-17, суд зазначає наступне.

22.06.2017 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення форми "Ф" №59548-13 на суму 1948,18 грн. та №59549-13 на суму 942, 55 грн., згідно з якими визначено позивачу до сплати за 2016 рік суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

03.08.2017 року позивачу вказані податкові-повідомлення рішення направлені рекомендованим листом, що підтверджується копією фіскального чеку, який знаходиться в матеріалах справи. (а.с.32-зворотній бік)

Позивач стверджує, що не отримувала зазначених податкових повідомлень-рішень, що позбавило її права на їх оскарження.

Так, п.58.3. ст.58 Податкового кодексу встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Матеріали справи, містять копію конверта, в якому були направлені податкові повідомлення-рішення позивачу за адресою її проживання. Зазначений конверт з відповідним вмістом повернутий до Овруцької ОДПІ з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Тому у відповідності до ст.58.3 ПКУ податкові повідомлення-рішення вважаються врученими ОСОБА_1

В подальшому, відповідно до п.57.3. ст.57 ПКУ у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.59.1. ст.59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, п.п14.1.175. п.14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

На виконання зазначених норм, податковим органом винесено податкову вимогу №16776-17 від 20.12.2017 р., якою визначено ОСОБА_1 податковий борг на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на загальну суму 2891,73 грн.

Враховуючи, що податкові повідомлення -рішення позивачем оскаржені не були, докази скасування їх в судовому порядку відсутні, тобто вони є чинними, то суд дійшов висновку, що податкова вимога №16776-17 від 20.12.2017 р. є правомірною.

Щодо виправлень у податковій вимозі, суд вважає за необхідне відмітити наступне.

Овруцькою ОДПІ 24.01.2018 року на підставі оригіналів документів на право власності на об'єкти житлової нерухомості та пп.266.7.3 п.266.7 ст. 266 ПКУ було проведено звірку щодо об'єктів житлової нерухомості, що належали ОСОБА_1 в 2016 році, результати звірки оформлені актом звірки №4/13-00/НОМЕР_1 від 24.01.2018 р.

Відповідно до пп.266.7.3 п.266.7 ст. 266 ПКУ у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Овруцьким відділенням ГУ ДФС у Житомирській області 26.03.2018 року було проведено перерахунок суми податку по об'єкту житлової нерухомості та складено податкові повідомлення-рішення:

- №000724/55-0616 від 26.03.2018 на суму 1094, 89 грн. по житловому будинку;

- №0000723/55-0616 від 26.03.2018 на суму 126, 71 грн. по квартирі.

Відповідно до п.п.266.7.3 п266.7 ст. 266 ПКУ податкове повідомлення-рішення №59548-13 від 22.06.2017 р. на суму 1948,18 грн. вважається скасованим.

Відповідно до п.59.5. ст.59 ПКУ у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що в даному випадку відповідачем доведено правомірність прийнятої податкової вимоги. У той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог.

Керуючись статтями 77, 194, 205, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, і.н. НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) про визнання протиправною та скасування вимоги від 20.12.2017 №16776-17 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.А. Липа