Рішення № 74403674, 01.06.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/450/18

Справа №754/2493/17

РІШЕННЯ

Іменем України

(повне рішення суду виготовлено 01 червня 2018 року)

30 травня 2018 року, м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Дорошенко В.В., справа: 754/2493/17

ОСОБА_1 - позивач

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс - Солом'янка» - відповідач

Вимоги позивача: визнання договору недійсним,

ОСОБА_1 - представник позивача

Качараба В.П. - представник відповідача

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати дію відповідача щодо укладення договору від 24.12.2015 року «Про надання послуг з технічно-санітарного обслуговування житлового будинку, прибудинкової території та компенсацію витрат» протиправною; визнати договір з відповідачем недійсним у зв'язку з недодержанням в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою четвертою та п'ятою ст. 203 ЦК України та замовчування обставин, які мають істотне значення для укладення прямих договорів з Київводоканалом та Київенерго - п. 1 ч. 2 ст. 230 ЦК України; зобов'язати відповідача згідно п. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України, повернути позивачу все, що він заплатив за виконання цього договору в розмірі 1283,23 грн..

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив про його задоволення.

Представник відповідача позов не визнав і посилаючись на його безпідставність, просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд у судовому засіданні встановив наступне.

Між сторонами укладено оспорюваний позивачем «Договір про надання послуг з технічно-санітарного обслуговування житлового будинку, прибудинкової території та компенсацію витрат» від 24.12.2015 року, завірена копія якого є в матеріалах справи і за умовами якого на період проведення позивачем ремонтно-оздоблювальних робіт та до оформлення позивачем права власності на належну йому квартиру, позивач зобов'язується сплачувати відповідачу плату за технічно-санітарне обслуговування будинку та прибудинкової території, компенсувати відповідачу витрати з управління будинком, витрати для оплати спожитої електричної та теплової енергії, витрати для оплати спожитої гарячої й холодної води та водовідведення, а також інші витрати для утримання будинку та прибудинкової території, що знаходяться за будівельною адресою. Відповідач надає позивачу послуги з технічно-санітарного обслуговування будинку та прибудинкової території, а також з метою забезпечення майбутніх власників квартир у будинку, на період проведення ними ремонтно-оздоблювальних робіт тепловою та електричною енергією, гарячим та холодним водопостачанням й водовідведенням, за можливості відповідач укладає відповідні договори з виробниками/виконавцями даних послуг. Позивач здійснюватиме ремонтно-оздоблювальні роботи в належній їй квартирі, право власності на яку буде оформлено за позивачем. Також умовами цього договору було передбачено, що після оформлення позивачем права власності на квартиру, позивач протягом 15 днів укладає з відповідачем договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та прямі договори з виробником/виконавцем послуг з електро-, тепло-, водопостачання (гарячої та холодної води) та водовідведення.

24.03.2016 року зареєстровано право власності позивача на АДРЕСА_1, що підтверджується наявною в матеріалах справи, копією витягу з Державного реєстру.

На підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 23.11.2015 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, видала сертифікат від 01.12.2015 року, яким засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу), що підтверджується наявною в матеріалах справи, копією сертифікату.

На підставі зазначеного сертифікату, будинок, у якому знаходиться належна позивачу квартира, був введений у експлуатації, а розпорядженням Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 26.02.2016 року № 93, цьому будинку було присвоєно поштову адресу.

Як вбачається із вищевказаного сертифікату, замовник об'єкта є ПАТ «ДБК-4» і ТОВ «ФІАНІТ», генеральним проектувальником є ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК № 1», генеральним підрядником є ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК № 1».

Згідно зі ст. 203 ЦК України, 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі ст. 230 ЦК України, 1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. 2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 229 ЦК України, 1. Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 2. У справах про дискримінацію позивач зобов'язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача. 3. У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або членом його сім'ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов'язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача. 4. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. 5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Будь-яких конкретних правових доказів, які б давали суду правові підстави для визнання оспорюваного договору недійсним з підстав, зазначених у позові, позивач зі своїм представником суду не надали і судом таких доказів не здобуто.

Посилання представника позивача на те, що після оформлення права власності на свою квартиру позивач позбавлений був можливості укласти прямі договори з виробником/виконавцем послуг з електро-, тепло-, водопостачання (гарячої та холодної води) та водовідведення, оскільки будинок мав недоліки з будівництва, не є підставою для визнання спірного договору недійсним з підстав зазначених у позові, оскільки відповідач будинок не будував і в самому договорі взяв на себе зобов'язання лише з надання послуг по технічно-санітарному обслуговуванню будинку та прибудинкової території, а також з метою забезпечення майбутніх власників квартир у будинку, на період проведення ними ремонтно-оздоблювальних робіт тепловою та електричною енергією, гарячим та холодним водопостачанням й водовідведенням, за можливості укладати відповідні договори з виробниками/виконавцями даних послуг.

Конкретних правових доказів, які б свідчили про порушення при укладенні спірного договору, прав, свобод і інтересів позивача, останній зі своїм представником суду не надали і судом таких доказів не здобуто.

Також суду не надано і судом не здобуто конкретних правових доказів, які б свідчили про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором та які б давали правові підстави для зобов'язання відповідача повернути позивачу все, що останній заплатив за спірним договором.

За таких обставин, позов не задовольняється за недоведеністю позовних вимог.

Оскільки позов не задовольняється, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП: НОМЕР_1) до товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс - Солом'янка» (місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул.. Будіндустрії, 5, ідентифікаційний код: 35431134) про визнання договору недійсним.

Доказів про понесення сторонами судових витрат суду не надано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: