Ухвала суду № 74403555, 01.06.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/1198/18

н/п 1-кс/640/5593/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2018 р. Київський районний суд м.Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Ашрафовій І.Р.,

за участі прокурора - Чекирда О.С.,

заявника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду м. Харкова клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12017220000001622 від 18.12.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

в с т а н о в и в:

29.05.2018 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12017220000001622 від 18.12.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у якому заявник просить скасувати арешт майна, яке належить ОСОБА_1, а саме: грошові кошти в сумі 4 982 грн. та повернути грошові кошти в сумі 4 982 грн. йому як законному власнику.

На обґрунтування клопотання заявник зазначив, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 31.01.2018 року арештовано його майно, а саме грошові кошти в сумі 4 982 грн., які були вилучені під час особистого обшуку 24.01.2018р.

Посилаючись на ч.1 ст. 170, ст.98 КПК України зазначив, що вказане майно не використовувалось для скоєння злочину, не могло зберегти на собі будь-яку інформацію, необхідну у даному кримінальному провадженні. У подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Вилучені грошові кошти не були визнані речовими доказами під час досудового розслідування у кримінальному провадженні. Крім того зазначив, що грошові кошти в сумі 4 982 грн. належать йому особисто та є його заробітною платою.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подане клопотання, а також зазначив, що арешт на грошові кошти накладався з метою збереження речових доказів, проте вони речовими доказами не визнавалися.

Прокурор військової прокуратори Харківського гарнізону Чекирда О.С. проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на те, що санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, та вважала, що вказане питання повинно бути вирішеного судом під час розгляду кримінальної справи по суті.

Слідчий суддя, вислухавши думку заявника та прокурора, дослідивши надані докази, матеріали справи №640/1198/18, 1-кс/640/849/18, встановив, що СВ ВСП ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12017220000001622 від 18.12.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

З Витягу з ЄРДР за № 12017220000001622 від 18.12.2018 вбачається, що завідувач сектору з питань запобігання корупції ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_1, обіймаючи вказану посаду, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, розуміючи протиправність своїх діянь, направлених на власне незаконне збагачення, 24.01.2018 шляхом вимагання та отримання неправомірної вигоди особисто, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

24.01.2018 о 15 год. 24 хв. під час затримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, були вилучені, зокрема грошові кошти загальною сумою 4982 грн.

25.01.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 31.01.2018 було накладено арешт на майно, вилучене 24.01.2018 під час затримання підозрюваного ОСОБА_1, зокрема грошові кошти в сумі 4 982 грн.; мобільний телефон «Samsung» синього кольору в чохлі з сім-карткою мобільних операторів «МТС», «Київстар», - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Згідно мотивувальної частини зазначеної ухвали, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що слідчим доведено, що вищевказане майно, вилучене під час проведення обшуку та затримання особи, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, крім того накладення арешту на вказане у клопотанні майно підозрюваного забезпечить можливу конфіскацію майна у даному кримінальному провадженні, враховуючи санкцію ч. 3 ст. 368 КК України.

Також слідчий суддя в ухвалі зазначив, що вилучені грошові кошти в сумі 4 982 грн. відповідають критеріям, зазначеним у ст.. 170 КПК України щодо конфіскації майна, оскільки могли бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Підстави одержання грошових коштів мають бути перевірені в ході здійснення досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Як було зазначено вище 25.01.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Враховуючи те, що арешт на вказані грошові кошти було накладено в тому числі з метою конфіскації майна, даних на підтвердження того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано до слідчого судді не надано, вказане клопотання про скасування арешту майна слідчий суддя вважає передчасним.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12017220000001622 від 18.12.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.А.Колесник