Ухвала суду № 74402731, 01.06.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

провадження № 1-кп/760/1107/18

. справа № 757/870/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року Солом»янський районний суд м. Києва в складі колегії:

головуючого - судді: Курової О.І.

суддів Педенко А.М. Криворот О.О.

при секретарі: Власенко А.А.

за участю прокурора Омельченка О.М.

представників потерпілого ОСОБА_1 ОСОБА_2

захисника Алієва В.В.

обвинуваченого ОСОБА_4

розглядаючи у відкритому судовому засіданні питання доцільності продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000733 відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпро, громадянина України,не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою суду від 07.05.2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 05.06.2018 року включно з визначенням застави у розмірі 20 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 35 240 000 гривень.

Згідно вимог ст. 331 КПК України, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час не відпали, вони продовжують існувати, а саме:

- можливість ОСОБА_4 переховуватися від суду, оскільки у нього тісні соціальні зв»язки та матеріальна база за кордоном, він володіє нерухомістю за кордоном;

- можливість спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, про це свідчить той факт, що ОСОБА_4 після свого звільнення з ПАТ « ДПЗКУ» викупив у підприємства свій робочий персональний комп»ютер, в якому містилася важлива для досудового розслідування службова інформація, тож він вчиняв спроби сховати та спотворити речі і документи, з метою створення перешкод для розкриття злочинів та приховування їх наслідків;

-незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, а саме інкриміновані ОСОБА_4 злочини він вчинив у співучасті з особами, які на даний час перебувають у розшуку, а деякі з них за кордоном, свідки є діючими та колишніми працівниками ПАТ « ДПЗКУ», які перебували в його безпосередньому підпорядкуванні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується, тому просив продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

Представники потерпілої особи - ОСОБА_1 та ОСОБА_2позицію прокурора підтримали.

Захисник Алієв В.В. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт або зменшення застави та визначення її розміру, який би відповідав обставинам кримінального правопорушення, майновому та сімейному стану ОСОБА_4 оскільки, перелічені прокурором ризики не доведені, пред»явлене обвинувачення не обґрунтоване. Останній тривалий час перебуває під вартою, він має серйозну хворобу, у нього є місце реєстрації, тісні соціальні зв»язки, він одружений, перебуваючи в умовах домашьного арешту зможе належним чином захищатися від пред»явленого обвинувачення, доводити свою невинуватість.

Обвинувачений ОСОБА_4 також просив змінити йому запобіжний захід на більш м»який, ніж тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників судового провадження, судова колегія прийшла до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, до 60 днів, виходячи з наступного.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 спливає 05.06.2018 року, судовий розгляд по кримінальному провадженню ще тільки розпочався, а тому є підстави вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, існують. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.4 ст.368 КК України, що згідно до ст. 12 КК України,відносяться відповідно до тяжких та особливо тяжких злочинів,тож усвідомлюючи невідворотність і тяжкість покарання , яке йому загрожує у разі визнання винуватим, маючи нерухомість за кордоном, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому колегія суддів вважає, що продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Ризики, визначені ухвалою про обрання запобіжного заходу на даний час лишаються дійсними та триваючими. Суду не надані підтверджені гарантії, які б переважали встановлені ризики, у зв'язку з чим, до ОСОБА_4 не може бути застосований інший, більш м'який запобіжний захід.

Стосовно доводів захисника Алієва В.В. про необґрунтованість пред»явленого обвинувачення, то суд вважає, вони не заслуговують на увагу, оскільки на даній стадії судового розгляду визначити ступінь обґрунтованості обвинувачення, яке пред'явлено ОСОБА_4 неможливо, не досліджені докази зібрані в межах даного кримінального провадження, не допитані свідки, та сам обвинувачений.

Щодо зменшення визначеного судом в ухвалі від 12.03.2018 року розміру застави - 20 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 35 240 000 гривень, то колегія суддів не вбачає на даний час підстав для його зменшення. Визначаючи такий розмір застави судова колегія виходила з наступного.

Відповідно до п.3 ч.5 ст. 182 КПК України - розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тож, враховуючи особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, матеріальний стан, а також розмір матеріальної шкоди, завдання якої інкримінується ОСОБА_4-1 603 678 111 гривень 74 коп., судова колегія прийшла до переконання, що застава у розмірі, передбаченому ч.5 ст.182 КПК України не здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов»язків, тому визначила заставу - 20 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 35 240 000 гривень.

З урахуванням викладеного, підстав для задоволення клопотання захисника Алієва В.В. про зміну запобіжного заходу чи зменшення розміру застави, судова колегія не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 196, 331 КПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 28.07.2018 року до 14.00 год. включно.

В задоволені клопотання захисника - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: