Ухвала суду № 74402392, 31.05.2018, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кс/742/660/18

Єдиний унікальний № 742/1225/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Прилуки

Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду Павлов В.Г.,

при секретарі Тищенко О.М.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Рубан О.Б.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрований та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше неодноразово судимого:

-20.04.2001 року Прилуцьким міськрайонним судом за ч.1 ст.229-6 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

-04.03.2002 року Прилуцьким міськрайонним судом за ч.2 ст.309, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 2 місяці;

-21.10.2005 року Прилуцьким міськрайонним судом за ч.2 ст.185 КК, ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

-23.12.2011 судовим участком №5 м. Нижнєвартовська Ханти–мансійського округу РФ за ч.1 ст.158, 30 ч.3, 158 ч.1, 69 ч.2, 69 ч.4, 46 КК Росії до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців та штрафу розміром 15 000 руб;

-25.06.2014 Прилуцьким міськрайонним судом за ч.ч.1,2,3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки;

-21.07.2014 року Прилуцьким міськрайонним судом за ч.3 ст.185, ст.70 ч.4 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України –

ВСТАНОВИВ:

30.05.2018 року захисник підозрюваного ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Заявлене клопотання мотивоване тим, що підозрюваний ОСОБА_2 в ході досудового слідства визнає вину в інкримінованому злочині, весь комплекс слідчих дій вже проведено, а відтак можливість його незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню є необґрунтованим. Окрім того, останній має стійкі соціальні зв’язки з своїми батьками, спільно проживаючи з ними в будинку № 15 по провулку Залізничний в м. Прилуки.

В судовому засіданні підозрюваним ОСОБА_2 та його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу було підтримано з вище наведених підстав. Окрім того, одним з додаткових аргументів в обґрунтування доцільності зміни запобіжного заходу підозрюваним було зазначено похилий вік його батьків та об’єктивну ймовірність, в разі його засудження, неможливості побути з ними разом.

Прокурор в судовому засіданні категорично заперечував щодо задоволення клопотання захисника, оскільки ризик продовження протиправної діяльності підозрюваного, з огляду на його неодноразові притягнення до кримінальної відповідальності та відсутності офіційних джерел доходів, а також факт його наркозалежності залишається очевидно високим.

Дослідивши клопотання та надані стороною захисту докази на його обґрунтування, заслухавши пояснення підозрюваного, позицію захисника та прокурора, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в клопотанні про зміну запобіжного заходу з огляду на наступне.

Згідно вимог ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №120182702100000494 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 26.04.2018 року відносно підозрюваного ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, стороною захисту не заперечується. Більше того, підозрюваний усвідомлює вид та розмір покарання в разі його засудження за інкримінований злочин.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

В судовому засіданні за клопотанням сторони захисту було допитано як свідка ОСОБА_3, матір підозрюваного, яка підтвердила відсутність в останнього офіційних джерел доходів, а також його тривалу наркозалежність. Разом з тим, нею було надані щирі завіряння щодо вжиття вичерпних заходів, які будуть унеможливлювати продовжувати протиправну поведінку її сина в разі його перебування під домашнім цілодобовим арештом.

Вказані доводи свідка слідчим суддею не можуть бути взяті до уваги в обґрунтування підстав для зміни запобіжного заходу, оскільки кількість попередніх притягнень ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності свідчить про відсутність на нього виховного впливу його родини. Даний висновок посилюється і тривалістю наркозалежності підозрюваного, що з показань свідка була завжди проблемою.

Слід також звернути увагу на те, що в період проживання в домогосподарстві батьків підозрюваного, останній і займався кримінально-протиправними діяннями. Дана обставина підтверджує цілковите ігнорування підозрюваного доводів рідних щодо необхідності дотримання ним законослухняного способу життя, а відтак останні об’єктивно не зможуть забезпечити і його належну процесуальну поведінку. Більше того, обґрунтування захисника про наявність саме стійких соціальних зв’язків є абсолютно не переконливими, оскільки підозрюваний лише останніх два роки проживає спільно зі своїми батьками.

Аргументи ОСОБА_2 про бажання бути під час досудового слідства під домашнім арештом за місцем проживання з батьками, які мають похилий вік, безумовно мають своє логічне пояснення, однак вони не є визначальними для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу, оскільки не спростовують жодного ризику, що були враховані слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи фактичні обставини справи та характеризуючі дані підозрюваного, наявність достатньо високих ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду, а також ймовірності продовження вчинення ним інших кримінальних правопорушень є вкрай очевидною.

Керуючись ст.201 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження № 120182702100000494 – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Г. Павлов