Рішення № 74402210, 25.05.2018, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/2108/18

Провадження №2/751/743/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Філатової Л. Б.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, відсотків та трьох відсотків річних,

ОСОБА_4 виклад позиції позивача.

02.04.2018 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення станом на 31.03.2018 року боргу за договором позики в розмірі 52614 гривень 09 копійок, процентів від суми позики в розмірі 21285 гривень 85 копійок та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 3943 гривні 89 копійок, мотивуючи свої вимоги наступним.

Відповідно до розписки від 10.07.2015 року, написаної власноручно ОСОБА_3, між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був укладений договір позики грошових коштів, відповідно до якого відповідач отримав від позивача 2000 доларів США, які зобов’язався повернути в строк до 01.10.2015 року, але свого зобов’язання не виконав і кошти не повернув. На даний час борг ОСОБА_3 становить 2000 доларів США, що станом на 31.03.2018 року за курсом НБУ становить 52614,09 гривень. Вважає, що за час прострочки ОСОБА_3 зобов»язаний сплатити проценти від суми позики з 01.10.2015 року по 31.03.2018 року включно – 21285,85 гривень та три відсотки річних від простроченої суми з 01.10.2015 року по 31.03.2018 року включно – 3943,89 гривень. В обгрунтування вимог посилається на ст.ст.11,16,509, 525-526, 610-611, 625, 1046-1050 ЦК України.

ІІ. Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, звернувся до суду з заявою в якій просять розгляд справи проводити без його участі, позов підтримує в повному обсязі, у разі відсутності відповідача проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у відповідності до ст. 130, ч 1 ст. 278 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомлені. З клопотанням про відкладення слухання справи до суду не звертався. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Ухвалою суду від 25.05.2018 року в порядку ч.1 ст.281 ЦПК України вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 10.07.2015 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 уклали договір позики за умовами якого позивач передав у власність відповідача 2000 доларів США, а відповідач зобов»язався їх повернути до 01.10.2015 року, що підтверджується розпискою, яка написана власноручно ОСОБА_3 (а.с.10,12).

До цього часу ОСОБА_3 не повернув ОСОБА_2 2 000,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 31.03.2018 року становить 52 614,09 гривень.

ІV. Норми права які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Зважаючи на ст. 1046 ЦК України, суд вважає, що між сторонами було укладено договір позики.

Згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Саме на підтвердження укладення договору позики і передачі грошей була складена розписка від 10.07.2015 року.

Крім того, ч.1 ст.1049 ЦК встановлено, що за договором позики позичальник зобов’язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми (Правова позиція викладена у постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.09.2013 року № 6-63цс13 та у справі № 6-79цс14 від 02.05.2014року).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законодавством, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частина 1 ст.545 ЦК України встановлює, що прийнявши виконання зобов'язання кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Суд встановивши правову природу такої розписки з наданням оцінки наявності обов’язкових її елементів відповідно до положень статей 1046, 1047, 1049 ЦК України та з урахуванням правових позицій Верховного Суду України, висловлених у постановах суду №6-1967цс15 від 11 листопада 2015 року, №6-1662цс17 від 18 жовтня 2017 року, №6-996-цс17 від 13 грудня 2017 року, Верховного Суду №61-880св17 від 23.01.2018 року, дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача грошові кошти за розпискою від 10.07.2015 року в розмірі 52614 грн. 09 коп. (2000 доларів СШАх2630,7046:100=52614,092).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов’язання.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем (а.с.5-6), проценти від суми позики з 01.05.2015 року по 31.03.2018 року включно, складають 21 285,85 гривень. Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком, який відповідачем не спростований у належний та допустимий спосіб. Три відсотки річних від простроченої суми з 01.10.2015 року по 31.03.2018 року включно, становить 3943,89 гривень (52614,09х3:100:365х912 днів).

Дослідивши і проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності з правовими нормами, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача 52 614,09 гривень боргу по розписці від 10.07.2015 року, проценти від суми позики з 01.10.2015 року по 31.03.2018 року включно - 21285,85 гривень, три відсотки річних від простроченої суми з 01.10.2015 року по 31.03.2018 року включно - 3943,89 гривень.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.76-89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 352 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 533, 610, 611, 625, 1046-1050 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (14026, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (14037, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) про стягнення боргу за договором позики, відсотків та трьох відсотків річних - задовольнити в повному обсягу.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) борг за договором позики в розмірі 52614, 09 гривень, проценти від суми позики в розмірі 21285 гривень 85 копійок та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 3943 гривні 89 копійок, а всього 77 843 (сімдесят сім тисяч вісімсот сорок три) гривні 83 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь держави (ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача: 820019, розрахунковий рахунок 31215256700001, код бюджетної класифікації 22030106) судовий збір в сумі 778 (сімсот сімдесят вісім) гривень 44 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, втановленому цим кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий - суддя Л. Б. Філатова