Ухвала суду № 74401859, 16.05.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36181/17

Провадження № 2/761/1853/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Піхур О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Григоренко А.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Чернюк О.П.,

представника третьої особи - Сидоренко Ю.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра», третя особа : Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії-

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року позивач ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою судді від 23.11.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою судді від 07.02.2018 року призначено у справі підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням від 09.07.2015 року позов позивача до ПАТ КБ «Надра» було задоволено та стягнуто на користь позивача кошти в розмірі 275403,64 грн. 10.07.2015 року позивач звернулася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» із заявою про задоволення його вимог як кредитора, проте листом від 30.11.2015 року йому було повідомлено про невизнання його кредитором в повному обсязі будь-якої черги.

Не погоджуючись із відхиленням заявлених ним кредиторських вимог позивач просив суд визнати протиправним і неправомірним відхиленням відповідачем належних йому та заявлених ним кредиторських вимог другої черги на суму 275403,64 грн. та невнесення таких вимог до реєстру, зобов'язати відповідача акцептувати належні йому кредиторські вимоги.

27.02.2018 року позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог (зміну предмету позову), в якій просив суд визнати протиправними та скасувати здійснені відповідачем зміни №29 до переліку вимог кредиторів в частині включення заявлених позивачем кредиторських вимог на суму 272000,00 грн. до кредиторських вимог сьомої черги, зобов'язати відповідача змінити черговість належних позивачу кредиторських вимог та віднести їх до другої черги.

Заяву про уточнення позовних вимог мотивовано тим, що частину належних позивачу кредиторських вимог на суму 272000,00 грн., які є сумою середнього заробітку за час затримки розрахунку, відповідач включив до кредиторських вимог 7 черги, такі дії позивач вважає необґрунтованими.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про уточнення позовних вимог, просив суд її прийняти та задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти прийняття заяви про уточнення позовних вимог.

У судовому засіданні представник третьої особи заперечував проти прийняття заяви про уточнення позовних вимог.

Суд, вивчивши заяву представника позивача від 27.02.2018, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 2 та ч. 3 ст. 49 ЦПК України , крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Так, ЦПК України передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову. Тому одночасна зміна предмета позову та підстав позову прямо забороняється. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Тому в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю - уже новий позов. Саме у зв'язку із цим законодавцем було закріплено альтернативну зміну предмета чи підстав позову.

Згідно із нормами цивільного процесуального права, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Вказана дефініція дає правильне розуміння того, що позивач, звертаючись до суду, має матеріально-правову заінтересованість захистити своє право.

Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстави позову не можуть входити обставини, які виступають доказами в справі. З ними закон не пов'язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов'язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.

Варто зазначити, що підставою позову не може вважатись посилання позивача на певні норми матеріального права. Пленум Верховного Суду України в п. 9 Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року № 5 зазначив, що оскільки підставою позову є фактичні обставини, наведені в позовній заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом необхідно керуватись під час вирішення спору.

Крім того, поряд із предметом і підставою позову виділяють окремий елемент позову - його зміст.

Під змістом позову розуміють вид (спосіб) судового захисту, що прямо передбачається законом (наприклад, ст. 16 Цивільного кодексу України), з яким позивач звертається до суду. Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права й інтересу, а в ч. 2 ст. 16 ЦК України визначив орієнтовний перелік способів здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Таким чином, предмет позову - це те, що конкретно вимагає позивач; підстава позову - те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги; зміст позову - це спосіб захисту порушеного права.

Таке ж розуміння елементів позову закріплюється на рівні судової практики, зокрема, у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року № 5.

Проте, зі змісту заяви позивача від 27.02.2018 року вбачається, що позивач не збільшує наявні позовні вимоги, а одночасно змінює і предмет і підставу позову, що нормами ст. 49 ЦПК України не передбачено.

Таким чином, подана заява про уточнення позовних вимог за своєю суттю є заявою про зміну предмета та підстав позову, що не передбачено процесуальним законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 187, 193, 194, 195, 260, 353, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Повернути без розгляду письмову заяву представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 про зміну предмета позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра», третя особа : Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складання повного тексту ухвали 01.06.2018 року.

Суддя