Рішення № 74401037, 23.05.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/18294/16-ц

провадження № 2-2237/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Кривулько С.В.

за участю представника позивача- Мельник Л.Ф.

відповідача- Троценка А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа - Служба в справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод та визначення способів участі у спілкуванні з онукою, -

В С Т А Н О В И В :

26.10.2016 позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просять суд винести рішення яким:

- зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 у спілкуванні з онукою ОСОБА_4;

- забезпечити побачення з онукою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 щодня з 18:00 години до 20:30 години, щосуботи з 10:00 до 18:00 години та щонеділі з 10:00 до 18:00 години.

Свої вимоги мотивує тим, що є дідом ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якої є відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Позивач зазначає, що позбавлений можливості спілкуватися з онукою, оскільки сім`я його доньки з онукою не проживає за місцем реєстрації та телефони відповідачів не відповідають.

Позивач вважає, що дії відповідачів порушують його права на спілкування з онукою, а тому просить задовольнити позовні вимоги.

26.10.2016 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

26.10.2016 судом направлено запити до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в м. Києві.

25.11.2016 ухвалою суду в справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду на 28.02.2018 на 11-00 год.

07.07.2017 до суду відповідачем ОСОБА_2 подані заперечення на позовну заяву.

28.02.2017 в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати, судом було залучено Подільську РДА в якості третьої особи.

07.07.2017 на адресу суду від Служби в справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов висновок щодо визначення способів участі у вихованні та клопотання про слухання справи за відсутності представника третьої особи.

01.12.2017 судом зроблено запит щодо надання доказів.

05.02.2018 в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати, судом було задоволено усну заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог.

05.02.2018 на адресу суду надійшла інформація з Департаменту інформаційно - аналітичної підтримки Національної поліції України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд його задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечував, та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та дату розгляду справи повідомлена належним чином. Проте, як вбачається з матеріалів справи, останньою були подані заперечення проти позову, вважаючи позов безпідставним та необгрунтованим. Зазначає, що позивач не цікавиться та не приймає участь в житті доньки та онуки. Вказує, що за адресою реєстрації позивача в стані алкогольного сп'яніння вчинялися епізоди насилля в сім`ї та побутові бійки, а тому відповідач не підтримує з позивачем жодних стосунків. Крім того, зазначає, що у позивача відсутні докази, що відповідачі чинили перешкоди у спілкуванні з онукою та докази звернення останнього з цих питань. З урахуванням наведеного, просила відмовити в задоволенні позову.

Третя особа - Служба в справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання свого представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала до суду лист, в якому просила розглядати справу у відсутності їхнього представника та при винесенні рішення врахувати висновок органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 22.06.2017 щодо визначення способів у часті у вихованні малолітньої онуки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід, мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, інші члени сім'ї та родичі, зокрема ті, які проживають у різних державах, не повинні перешкоджати одне одному реалізувати право дитини на контакт з ними, зобов'язані гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання після реалізації нею права на контакт, не допускати неправомірної зміни її місця проживання.

Згідно ст. 263 СК України спір щодо участі баби діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 СК України.

Відповідно до ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Судом встановлено та сторонами не заперечувалося, що позивач є дідусем ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Як встановлено в суді та підтверджується матеріалами справи, між сторонами склалися спірні правовідношення щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - ОСОБА_4, що підтверджується листом Уповноваженого Президента України з прав дитини про проведення бесіди з відповідачем - ОСОБА_2 щодо права бабусі і дідуся на участь у вихованні онуки (а.с.2).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про права дитини передбачено, що Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання та здоровий розвиток дитини.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства" контакт з дитиною - це реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України "Про охорону дитинства" держава здійснює захист дитини від усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.

Суд вважає, що відповідачами не надано допустимих та беззаперечних доказів того, що позивач, який є дідом дитини, несе загрозу та його подальше спілкування з дитиною суперечило б інтересам останньої.

Також, на вимогу відповідача ОСОБА_2 було зроблено запит до Національної поліції України щодо викликів поліції стосовно ОСОБА_1, однак як вбачається з наданої до суду інформації, з баз (банків) даних МВС відомості про факти викликів поліції у період з 1997 року по 2014 рік, відсутні.

Крім того, відповідачами не надано доказів, що позивачем застосовувалось фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання відносно дитини.

В суді беззаперечно встановлено, що між сторонами по справі склалися конфліктні неприязні стосунки, відсутність компромісу щодо порядку зустрічі та вихованню дитини, які самі по собі не можуть впливати, та як наслідок, усунути позивача від спілкування з онукою.

Згідно ч.2 ст.1 СК України метою регулювання сімейних відносин є зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Відповідно до ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, при цьому, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно Висновку органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 22.06.2017 вбачається, що Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, вирішила за доцільне визначити гр. ОСОБА_1 (за довіреністю ОСОБА_5) час спілкування зі своєю малолітньою онукою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням стану здоров'я дитини, за попередньою домовленістю з батьками дитини гр. ОСОБА_3 і гр. ОСОБА_2 та в їх присутності таким чином: кожну другу суботу місяця з 14 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. Якщо друга субота місяця припадає на день відрядження батька або матері малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьки дитини за два дні письмово попереджають гр. ОСОБА_1 або гр. ОСОБА_5

З пояснень представника позивача та матеріалів справи встановлено, що позивач прагне спілкуватися з онукою та приймати участь у її вихованні.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що доводи та порядок зустрічі позивача з онукою, які останній просить встановити у поданому позові не суперечить інтересам дитини виходячи з їх віку, психічного та фізичного розвитку.

Таким чином, вирішуючи спір щодо усунення перешкод у спілкуванні та встановлення регламенту зустрічі з онукою, беручи до уваги висновок органу опіки та піклування, приймаючи до уваги вік дитини, особливості її розвитку, навчання та виховання, необхідності дотримання розпорядку дня та відпочинку, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню в частині зобов'язання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 в спілкуванні з онукою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та вважає за доцільне визначити способи участі ОСОБА_1, у спілкуванні з онукою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, шляхом встановлення зустрічей з дитиною кожну другу суботу місяця з 14.00 год. до 16.00 год. у присутності обох або одного із батьків дитини ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

При вирішенні питання щодо встановлення вказаного вище регламенту, суд враховує також наступні обставини.

Так, позивач самостійно не може здійснювати та в повній мірі приділяти онуці увагу, з огляду на стан його здоров"я. В свою чергу, дитина не може тривалий час знаходитися з позивачем, з огляду на відсутність у дитини стійкої прихильності до діда та значного часу розлуки і спілкування з дідом.

Крім цього, суд вважає, що встановлення обмеження щодо місця зустрічі онуки з дідом за місцем проживання останннього, суперечить інтересам дитини, оскільки в такому випадку спілкування буде обмежене фактом присутності дитини у квартирі позивача, що в свою чергу може негативно вплинути на загальний розвиток дитини, виходячи з її фізичної та психо-емоційної характеристики, що зазначно у висновку психолога.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі налагодження стосунків та встановлення стійкого та довірливого емоційного зв"язку з онукою, позивач не позбавлений права на зміну вказаного вище регламенту , шляхом збільшення чи зміну відповідних зустрічей.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що позов є обгрунтованим частково..

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

Виходячи з цих обставин, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 551,20 грн. з кожного.

Керуючись Законом України "Про охорону дитинства", Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 р. (з послід. змінами), ст.ст. 1,7, 19, 159, 257, 263 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа: Служба в справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод та визначення способів участі у спілкуванні з онукою, задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 в спілкуванні з онукою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визначити способи участі ОСОБА_1, у спілкуванні з онукою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, шляхом встановлення зустрічей з дитиною кожну другу суботу місяця з 14.00 год. до 16.00 год. у присутності обох або одного із батьків дитини ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В решті позову, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, фактичне проживання: АДРЕСА_2) та ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_3, фактичне проживання: АДРЕСА_2) на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у раз і розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя