Ухвала суду № 74400988, 25.05.2018, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 6/759/303/18

ун. № 759/10292/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючий суддя Ул'яновської О.В.,

секретаря судового засідання Чернишук К.О.,

розглянувши подання державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Маціборук В.О. про оголошення розшуку боржника,

ВСТАНОВИВ:

21.05.2018 до суду надійшло вказане подання в якому державний виконавець просить оголосити у розшук боржника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП невідомий.

Подання мотивовано тим, що на примусовому виконанні у Святошинському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві знаходиться виконавче провадження №45412249 за виконавчим листом №2/759/3991/14 від 10.10.2014, який виданий Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів у розмірі 1032 грн 00 коп. щомісячно на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 11.06.2014 і до досягнення дитиною повноліття, однак від добровільного виконання рішення боржник ухиляється, станом на день складання даного подання рішення суду ним, місце знаходження боржника встановити не можливо. Державний виконавець посилається на те, що в ході проведення виконавчих дій встановлено наступне.

У судове засідання державний виконавець та учасники процесу не з'явилися, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

Дослідивши подання, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Судом встановлено, що на виконанні в Святошинському районному відділі державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві знаходиться виконавче провадження ВП № 45412249 щодо примусового виконання виконавчого листа №2/759/3991/14 виданого 10.10.2014 Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів у розмірі 1032 грн 00 коп. щомісячно, починаючи з 11.06.2014 і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до виконавчого документа боржник ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1.

28.03.2018 виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1, з метою перевірки майнового стану боржника, з'ясовано, що за даною адресою боржника не розшукано, про що складено відповідний акт державного виконавця.

На виклики державного виконавця боржник не з'являється, відібрати пояснення щодо не сплати аліментів не має можливості.

У ході проведення виконавчих дій встановлено, що майно, на яке можливо було б звернути стягнення у боржника відсутнє. Заборгованість по аліментам станом на 01.05.2018 становила 43344 грн 00 коп. (а.с. 31).

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З матеріалів, наданих суду, вбачається, що державним виконавцем вчинено ряд виконавчих дій спрямованих на виконання рішення суду, а саме направлено запити на надання інформації про майно чи доходи Боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки його майнового стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування Боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук Боржника або дитини.

Державним виконавцем не надано доказів того, що ОСОБА_1 отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, виклики державного виконавця та інші документи.

Вбачається, що доказів того, що боржнику відомо про наявність виконавчого провадження про стягнення з нього аліментів, державним виконавцем суду не надано.

Пунктом 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, встановлено, що організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо).

Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Відповідно до п. 1.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №489/20802 акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події:

а) текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові державного виконавця, підстава для складання акта, перелічуються особи, що були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт;

б) у констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції;

в) у кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються);

г) акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання сторін чи інших осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка «від підпису відмовився» проставляється напроти імені особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта;

ґ) до акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Так, в матеріалах справи міститься акт державного виконавця від 28.03.2018 відповідно до якого виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 з метою перевірки майнового стану боржника, останнього та його майна не виявлено.

Зазначений акт державного виконавця не відповідає вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що державним виконавцем вживалися будь-які заходи для виклику боржника на прийом та встановлення його місця проживання.

Сам факт одного виходу державного виконавця за адресою реєстрації боржника за весь період здійснення виконавчих дій, не виявлення боржника та його майна за цією адресою, не свідчить про його свідоме ухилення від виконання рішення суду.

У поданні зазначено, що державним виконавцем направлялись запити до Державної фіскальної служби України, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проте наявність у боржника доходів або майна не встановлено.

Разом з тим, не є підставою для розшуку боржника відсутність інформації про наявність у нього майна, на яке можна звернути стягнення.

Таким чином, суду не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що державним виконавцем вживались всі необхідні дії для виконання рішення суду, для розшуку боржника та його майна, а також, що боржник ухиляється від виконання рішення.

Із наданих суду матеріалів вбачається, що на даний час не має підстав вважати, що місце проживання, перебування боржника є невідомим та існує обґрунтована необхідність у оголошенні його в розшук.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що державним виконавцем всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» не вжито всіх передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, а тому подання державного виконавця не є обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 18, 36 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 438 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання головного державного виконавця державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Маціборук В.О. про оголошення розшуку боржника відмовити.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.В. Ул'яновська