Рішення № 74400932, 23.05.2018, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/9162/17

пр. № 2-а/759/50/18

23 травня 2018 року Святошинського районний суд м.Києва в складі :

головуючого - судді Величко Т.О.

за участі секретаря судових засідань Забелі А.В.

позивач ОСОБА_2

представник відповідача Радей О.А.

свідок ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м.Києві Пригіна Романа Євгенійовича про скасування постанови,-

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року Позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м.Києві Пригіна Романа Євгенійовича про скасування постанови.

В лютому 2018 року позивач надав до суду уточнену позовну заяву, посилаючись на те, що 01 червня 2017 року інспектором УПП у м. Києві 3-го батальйону 3-ї роти було винесено постанову серії ЕАА № 106685 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 255 грн. 00коп.

Позивач вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню за таких підстав: Як вбачається з оскаржуваної постанови, інспектор зупинив Позивача 01.06.2017 року приблизно о 21:00 на перехресті з круговим рухом просп. Лісового та вул. Маршала Жукова, підставою для зупинки начебто було порушення ПДР, а саме проїзд наземного пішохідного переходу за адресою просп. Лісовий 24, на заперечення позивача інспектор повідомив прохання пред'явити документи для перевірки. На запитання чому саме сталася така необхідність зупинки на перехресті, на одному із самих небезпечних ділянок руху, не відповівши 01.06.2017 року о 20:56, на перехресті з круговим рухом просп. Лісового та вул. Маршала Жукова, нічого не повідомивши позивачу, інспектор виніс постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач зазначив, що словосполучення «на місці вчинення правопорушення» та «за місцем його вчинення» - не є тотожними та мають різне цільове спрямування. Так, відповідно до Рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року №5- рп\2015 - «Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України».

Позивач зазначив, що жодних доказів які б підтвердили порушення ПДР України з боку позивача, крім викладених обставин в постанові не містяться, у відповідності до ч. З ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь. відповідачем по справі не наведено у оскаржуваній Постанові жодного доказу, який би підтверджував винуватість у інкримінованому адміністративному правопорушенні за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою суду від 22.06.2017 року відкрито провадження у справі. Ухвалою суду від 18.12.2017 року позов залишено без руху. Ухвалою суду від 12.02.2018 року продовжено розгляд справи.

В судове засідання позивач з»явився, позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання з'явився, надав до суду відзив на позовну заяву, посилаючись на те, що викладені твердження Позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного.

Відповідно до оскаржуваної Постанови про накладення адміністративного стягнення, водій - ОСОБА_6, 01.06.2017 о 20 год. 58 хв., керуючи транспортним засобом Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_1, за адресою: м. Київ, проспект Лісовий, 28, порушив вимоги розділу 18 правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (надалі-ПДР) «Порушення проїзду пішохідних переходів і зупинок транспортних засобів», а саме: водій не пропустив пішоходів які рухалися по пішохідному переходу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 122 КУпАП. Так, статтею 35 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив ПДР. Підставою для зупинки транспортного засобу Позивача стало те, що Позивач, керуючи своїм транспортним засобом, не пропустив пішоходів на пішохідному переході, що є порушенням, зазначеним у розділі 18 ПДР. Згідно п. 18.1 розділу 18 ПДР, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. П. 1.3 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР. Відповідно до п. 1.9 ПДР особи, які порушують правила дорожнього руху, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 72 ч. 1 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Як вбачається з ч. 1 ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом встановлено, що відповідачем не надано суду докази та не повідомлено про підстави звільнення від доказуваня, що на місці вказаного відповідачем правопорушення, в зоні пішохідного переходу та на пішохідному переході знаходилися пішеходи та яких позивач не попустив та незупинив транспртний засіб. До справи додано відеодокази зупинки транспортного засобу позивача, яке відмінне від вказаного відповідачем місцем можливого порушення ПДР, на якому не містятьться докази вчиненого правопорушення, а тому відповідачем,який заперечував проти позову не доведено вину позивача у вчинені адміністративного правопороушення, внаслідок чого було винесено постанову серії ЕАА № 106685 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 255 грн. 00коп.

Враховуючи викладене, суд вважає, дії відповідача при складенні постанови є протиправними і постанова про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 77, 241, 242, 286 КАСУ , ст.ст. 14-1, 251, 258, 283 КУпАП, " -

вирішив :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м.Києві Пригіна Романа Євгенійовича про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора управління патрульної поліції у м. Києві 3-го батальйону 3-ї роти ЕАА № 106685 про притягнення ОСОБА_2, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя : Т.О. Величко