Рішення № 74400911, 21.05.2018, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/604/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року

Полонський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді – Горщара А.Г.

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача, його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне цивільну справу за позовом філії Хмельницького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, на обґрунтування якого зазначив, що згідно укладеного договору від 29 жовтня 2007 року банк надав ОСОБА_5 кредит у розмірі 250 000 грн. із сплатою в відсотків за його користування на строк до 29 жовтня 2017 року. Відповідач ОСОБА_4 зобов’язувався за договором кредиту повертати кредит з листопада 2009 року ануїтетними платежами кожного місяця у визначених сторонами строк та розмірах.

На забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту позивач ОСОБА_4 уклав договір іпотеки – надав в іпотеку нерухоме майно в м. Полонному на вул. Залізничній, без номера, що належить йому на праві власності.

ОСОБА_4 умов договору не виконував і банк 15.04.2010 року звернувся до суду про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Полонського районного суду від 29.06.2010 року позов банку задоволено, стягнуто ОСОБА_4 на користь банку в рахунок стягнення заборгованості у розмірі 296 219 грн.73 коп. – з них залишок кредиту – 240 647 грн. 72 коп., несплачені відсотки – 45937 грн. 73 коп., несплачена пеня – 477 грн. 28 коп., комісія за супроводження кредиту – 250 грн., прострочення платежу – 9157 грн. - за кредитним договором і звернути стягнення на предмети іпотеки – будівлі головного корпусу загальною площею 1259,3 м кв.;будівлю адміністративно-побутового корпусу площею 576 м кв., будівлю компресорної площею 204,1 м. кв., будівлю прохідної площею 44,1 м. кв., склад №1 площею 164,1 м. кв., склад №2 площею 321,9 м. кв., склад №3 площею 69,2 м. кв., гараж площею 232,1 м. кв., майстерня площею 100,9 м. кв., огорожа площею 496,7 м. кв., що знаходяться в м. Полонне, вул. Залізнична, без номера і належить на праві власності ОСОБА_5

Відповідач добровільно не виконував рішення суду, тому було реалізовано іпотечне майно за ціною 105000 грн., після чого банк 23.01.2014 року отримав лише 80000 грн .на погашення заборгованості. І тільки після цього банку стало відомо, розмір непогашеної суми кредиту.

У зв’язку з цим банк просить стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 218520 грн. 55 коп.

Відповідач та його представник позов не визнали, посилаючись на те, що позивачем було змінено строк виконання зобов’язань по кредитному договору і рішенням Полонського районного суду від 29.06.2010 року було достроково стягнуто заборгованість по кредиту, постановою державного виконавця від 04.10.2013 року виконавче провадження закінчено. Крім того, вказали, що оскільки позивачем подано позов поза межами строку позовної давності, тому вимоги задовольнятися не можуть і сплив цього строку є підставою для відмови у позові.

Позивач подав до суду заяву про поновлення строків позовної давності зіславшись на те, що у договорі кінцевий термін повернення кредитних коштів є 29.10.2017 року, тому позов подано в межах строку. Також зазначив, що кошти від реалізації майна вони отримали лише 24.01.2014 року, а оскільки складання розрахунку заборгованості потребують значного часу, тому і звернулись до суду 27.04.2017 року.

Заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши обставини та дослідивши докази по справі суд зазначає про таке.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами 29 жовтня 2007 року було укладено кредитний договір та договір іпотеки. Відповідач ОСОБА_4 не виконував умов договору по сплаті визначених кредитним договором платежів на погашення кредиту.

В зв’язку з тим, що відповідач неналежно виконував умови кредитного договору, позивач 15.03.2010 року надіслав відповідачу вимогу про дострокове (протягом тридцяти днів) погашення заборгованості по кредитному договорі, процентів та штрафних санкцій (а.с. 21 оглянутої в судовому засіданні справи № 2-547/10).

Після цього позивач 15.04.2010 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 296219 грн. 73 коп.- з них залишок кредиту – 240 647 грн. 72 коп., несплачені відсотки – 45937 грн.73 коп., несплачена пеня – 477 грн. 28 коп., комісія за супроводження кредиту – 250 грн., прострочення платежу – 9157 грн. - за кредитним договором та про звернення стягнення на іпотечне майно.

Із оглянутої в судовому засіданні справи № 2-547/10 встановлено, що при зверненні до суду позивач в позовній заяві покликався на п. 3.2.2 кредитного договору від 29.10.2007 року та ст. 611 ЦК України, згідно яких позивач має право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати.

Рішенням Полонського районного суду від 29.06.2010 року позов банку задоволено, стягнуто ОСОБА_4 на користь банку в рахунок стягнення заборгованості у розмірі 296 219 грн. 73 коп. – з них залишок кредиту – 240 647 грн. 72 коп., несплачені відсотки – 45937 грн.73 коп., несплачена пеня – 477 грн. 28 коп., комісія за супроводження кредиту – 250 грн., прострочення платежу – 9157 грн. - за кредитним договором і звернути стягнення на предмети іпотеки – будівлі головного корпусу загальною площею 1259,3 м кв.;будівлю адміністративно-побутового корпусу площею 576 м кв., будівлю компресорної площею 204,1 м. кв., будівлю прохідної площею 44,1 м. кв., склад №1 площею 164,1 м. кв., склад №2 площею 321,9 м. кв., склад №3 площею 69,2 м. кв., гараж площею 232,1 м. кв., майстерня площею 100,9 м. кв., огорожа площею 496,7 м. кв., що знаходяться в м. Полонне, вул. Залізнична, без номера і належить на праві власності ОСОБА_5

Дане рішення вступило в законну силу.

Таким чином, позивач в зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, змінив строк виконання зобов’язання за кредитним договором з 29.10.2017 року року на 16 квітня 2010 року та мав право звернутися до суду із позовом про дострокове стягнення заборгованості. Таким правом позивач скористався і його позовні вимоги були задоволені повністю рішенням суду від 29.06.2010 року.

Після зміни строку виконання зобов’язання усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мали правового значення, оскільки за вимогою від 15 березня 2010 року позичальник був зобов’язаний повернути кредит в повному обсязі до вказаної у вимозі дати й усі наступні щомісячні платежі за графіком після письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості не підлягали виконанню.

ОСОБА_1 таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 02 грудня 2015 року (№ 6-1707цс15).

Отже, після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію та позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором, оскільки, нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних, неустойки поза строком дії кредитного договору не передбачено.

З моменту ухвалення вказаного рішення, яким вирішено спір сторін щодо боргових зобов’язань відповідача, правовідносини сторін перейшли в іншу площину – площину виконання судового рішення. Ці правовідносини врегульовані спеціальним законом – Законом України «Про виконавче провадження».

Після відкриття виконавчого провадження відповідач добровільно рішення не виконував, у зв’язку з чим було проведено реалізацію іпотечного майна за ціною 105000 грн.

Постановою державного виконавця від 04.10.2013 року виконавче провадження закінчено

Банк від продажу предмета іпотеки 23 січня 2014 року отримав 80000 грн. на погашення заборгованості. І лише з цього часу, на думку позивача, стало відомо про залишок існуючої заборгованості по кредитному договору.

Відповідачем та його представником було подано заяву про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України)

Згідно зі статтями 526,530,610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін)виконання зобов’язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України)

Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали питання дострокового повернення коштів, тобто змінили строки виконання.

Суд встановив, що оскільки строк виконання було змінено, а про розмір існуючої заборгованості банку стало відомо 24 січня 2014 року, однак банк звернувся до суду із зазначеним позовом лише 27 квітня 2017 року, тобто зі спливом строку позовної давності.

Клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду з тих підстав, що для підготовки розрахунку заборгованості потрібний тривалий час, на увагу не заслуговують. Крім того доводи позивача, що строк виконання договору є 29.10.2017 року – є безпідставними, оскільки спростовані вищенаведеними доказами.

Сплив позовної давності не припиняє зобов’язання і не є підставою для припинення самого права, а лише позбавляє можливості одержати судовий захист свого порушеного цивільного права за умови заяви сторони у спорі до винесення судом рішення.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено,що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини,юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігти несправедливості,яка може статися в разі,якщо суди змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази,які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996року за заявами № 22083/93,22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Таким чином, суд приходить до висновку, що поза межами строку позовної давності вимоги задовольнятися не можуть і сплив цього строку є підставою для відмови у позові.

З огляду на вищевикладене в позові банку слід відмовити.

Керуючись ст.ст.81, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через Полонський районний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено – 31.05.2018 року.

Позивач – Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії – Хмельницького обласного управління, ідентифікаційний код 09315357, місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 46, поштовий індекс 29000.

Відповідач – ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, поштовий індекс, 30500.

Суддя: