Рішення № 74399293, 01.06.2018, Верхньорогачицький районний суд Херсонської області

Справа № 651/83/18

Провадження № 2/651/39/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м ' я м У к р а ї н и

01.06.2018 року смт. Верхній Рогачик

Верхньорогачицький районний суд

Херсонської області в складі:

судді ЗАГРУННОГО В.Г.

секретаря БЕДЮХ А.В.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача-

адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Верхньорогачицького районного суду Херсонської області в смт.Верхній Рогачик матеріали цивільної справи № 651/83/18 за позовом ПАТ "НАСК "ОРАНТА" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу),

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "НАСК "ОРАНТА" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу). В обґрунтування своїх вимог ПАТ "НАСК "ОРАНТА" зазначав, що 20.05.2016 року між відповідачем у справі ОСОБА_2 та ПАТ «НАСК «ОРАНТА» був укладений договір обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «РЕНО ТРАФІК», д. н. ВТ4924ВА. В період дії вказаного договору, а саме, 04.12.2016 року ОСОБА_2, керуючи забезпеченим транспортним засобом на 443 км +200 м автодороги Стрій-Знам’янка, не дотримався безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та безпечну дистанцію та здійснив зіткнення з автомобілем Subaru Outback , д. н. ВХ4880ВТ, яким керував ОСОБА_4, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. За вказане правопорушення ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у виді штрафу. Вимоги п. 33.1.4 ст. 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо надання страховику письмового повідомлення з необхідними відомостями ОСОБА_2 у встановлений строк не виконав. Про дорожньо-транспортну пригоду страхову компанію повідомив потерпілий ОСОБА_4, та 03.03.2017 року останній звернувся до страховика із заявою про страхове відшкодування, згідно якої просив виплатити суму страхового відшкодування на рахунок СТО ТОВ «Торговий дім «Євромоторс». Пошкоджений транспортний засіб потерпілого 06.12.2016 року був оглянутий представником страховика. Згідно дослідження №ВХ4880ВТ-7 від 06.01.2017 року відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом МЮ України та ФДМ України №142/5/2092 від 24.11.2003 року, був вирахуваний коефіцієнт фізичного зносу, який склав 0,41%, та з його урахуванням визначена вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Subaru Outback, д. н. ВХ4880ВТ (матеріальний збиток), яка складає 99453,47 грн. Вказана дорожньо-транспортна пригода була визнана страховою подією, та на підставі заяви про страхове відшкодування згідно розрахунку страхового відшкодування на рахунок вказаного потерпілим СТО було перераховано страхове відшкодування в сумі 99000 грн.. Страхова компанія ПАТ «НАСК «ОРАНТА» зверталася до відповідача з регресною вимогою щодо сплати коштів, однак ОСОБА_2 в добровольному порядку цю вимогу не виконав. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача як відшкодування шкоди суму 99000 (дев’яносто дев’ять тисяч) грн. та судовий збір.

Ухвалою від 13.03.2018 року провадження у справі відкрито та призначено до підготовчого засідання на 05.04.2018 року, проведення якого відкладено до 26.04.2018 року в зв"язку з неявкою відповідача. Ухвалою від 26.04.2018 року підготовче провадження у справі закрито та призначено до розгляду на 23.05.2018 року. Ухвалою від 23.05.2018 року слухання справи відкладено до 01.06.2018 року в зв"язку з задоволенням відповідного клопотання представника позивача.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі за обставин, викладених в позові та просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник-адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечили проти позову та просили відмовити в його задоволенні в повному обсязі за обставин викладених у відзиві на позов. Так, згідно відзиву відповідача на позов із доводами, викладеними ПАТ НАСК «Оранта» про стягнення з відповідача 99000 грн. в порядку регресу він не згоден та вважає, що факт неповідомлення ним страховика про ДТП не може бути самостійною підставою для стягнення з нього коштів

Про факт ДТП позивача було повідомлено потерпілим ОСОБА_4 на слідуючий день після ДТП (05.12.2016 року). Відповідач, знаючи про таке повідомлення, повторно не повідомляв страхову компанію та вважає, що це є поважною причиною не повідомлення страховика про ДТП тому, що він знав про цей факт із повідомлення потерпілого. Таким чином, у позивача була можливість перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам, оскільки про факт ДТП він був вчасно повідомлений. Сама лише обставина того, що вказане повідомлення надійшло не від винуватця ДТП, а від потерпілого не може бути підставою для регресних виплат. Також зазначив, що він не згоден із сумою та порядком виплати відшкодування, оскільки Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що при стягненні на користь потерпілого вартості пошкодженого майна враховується зношеність пошкодженого майна. Розрахунок зношеності проводиться відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395). Така ж позиція, закріплена і в ст. 29 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Відомості про проведення ОСОБА_4 оцінки вартості пошкоджених деталей автомобіля, йому не надано, не встановлено прямий причинний зв’язок між пошкодженнями автомобіля, які вказані у протоколі огляду транспортного засобу та ніби-то заміненими запасними частинами, не встановлено та не вказано, що було зроблено з пошкодженими деталями, не надано розрахунок вартості робіт (11642,20 грн.), а тому вказані обставини роблять неможливим визначення фактичної суми збитків, які отримав автомобіль «Субару Аутбек», державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті ДТП, і за таких обставин сплачене ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 99000 грн. є передчасним та не обгрунтованим, а тому і регресна вимога є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до копії платіжного доручення від 01.08.2017 року № 38036 наданого позивачем, ПАТ НАСК «Оранта» було виплачено на користь ТОВ «Торговий дім «Евромоторс» 99000,00 грн. ОСОБА_4 до матеріалів позову не додано документів, які б підтверджували правову підставу такої виплати не самому потерпілому, а третій особі (ТОВ «Торговий дім «Евромоторс»), та документів, які б підтверджували факт виконання робіт на користь потерпілого та їх вартість.

На даний відзив на позов представник позивача відповідь не надала, питання викладені в ньому не спростувала та вважала, що поважністю причини не повідомлення страховика про настання страхового випадку є лише перебування за кардоном, або хвороба.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши позиції сторін, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.05.2016 року між відповідачем у справі ОСОБА_2 та ПАТ «НАСК «ОРАНТА» був укладений договір обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «РЕНО ТРАФІК», д. н. ВТ4924ВА, що підтверджується копією поліса АЕ/6565430 (а.с. 5).

В період дії вказаного договору, а саме, 04.12.2016 року ОСОБА_2, керуючи забезпеченим транспортним засобом на 443 км +200 м автодороги Стрій-Знам’янка, не дотримався безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та безпечну дистанцію та здійснив зіткнення з автомобілем Subaru Outback , д. н. ВХ4880ВТ, яким керував ОСОБА_4, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. За вказане правопорушення ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у виді штрафу, що підтверджується копією постанови Верхньорогачицького районного суду Херсонської області від 30.01.2017 року (а.с. 8).

Про дорожньо-транспортну пригоду страхову компанію повідомив потерпілий ОСОБА_4, що підтверджується копією повідомлення від 05.12.2016р. (а.с. 6), та 03.03.2017 року останній звернувся до страховика із заявою про страхове відшкодування, згідно якої просив виплатити суму страхового відшкодування на рахунок СТО ТОВ «Торговий дім «Євромоторс», що підтверджується копією заяви (а.с. 7).

Пошкоджений транспортний засіб потерпілого 06.12.2016 року був оглянутий представником страховика, що підтверджується копією протоколу огляду (а.с. 9). Згідно дослідження №ВХ4880ВТ-7 від 06.01.2017 року (а.с. 11-22) відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом МЮ України та ФДМ України №142/5/2092 від 24.11.2003 року, був вирахуваний коефіцієнт фізичного зносу, який склав 0,41%, та з його урахуванням визначена вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Subaru Outback, д. н. ВХ4880ВТ (матеріальний збиток), яка складає 99453,47 грн., що підтверджується копією дослідження, копією калькуляції до нього. Вказана дорожньо-транспортна пригода була визнана страховою подією, що підтверджується страховим актом (а.с. 23), та на підставі заяви про страхове відшкодування згідно розрахунку страхового відшкодування (а.с. 23) на рахунок вказаного потерпілим СТО було перераховано страхове відшкодування в сумі 99000 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №38036 від 01.08.2017 року (а.с.24).

Страхова компанія ПАТ «НАСК «ОРАНТА» зверталася до відповідача з регресною вимогою щодо сплати коштів (а.с. 25), однак ОСОБА_2 в добровольному порядку цю вимогу не виконав, тому страхова компанія змушена звертатися до суду з вказаним позовом.

Визначення «договору страхування» закріплено в Цивільному кодексі України (ст. 979) та в Законі України «Про страхування» № 85/96-ВР.

Так, згідно зі ст. 16 цього Закону договір страхування — це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 33.1.4 ст. 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі – Закон) водій, причетний до такої пригоди, зобов’язаний не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги(регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з підпунктом ґ підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону встановлено, що учасники ДТП зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про настання ДТП. Якщо ці особи з поважних причин не могли виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

Як вбачається із матеріалів справи доданих до позову позивачем, про факт ДТП його було повідомлено потерпілим ОСОБА_4 на слідуючий день після ДТП (05.12.2016 року). Відповідач в своєму відзиві на позов зазначив, що він, знаючи про таке повідомлення, повторно не повідомляв страхову компанію, що суд вважає поважною причиною, оскільки страховик вже знав про факт ДТП із повідомлення потерпілого. Крім того, факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами та відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності.

Таким чином, у позивача була можливість перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам, оскільки про факт ДТП він був вчасно повідомлений.

14 лютого 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 752/9895/15-ц (ЄДРСРУ № 72243521) підтвердив раніше сформовану правову позицію стосовно відповідальності водія у разі неповідомлення страховика про настання страхового випадку (ДТП).

Перед усім необхідно вказати, що в разі якщо страхувальник або водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, не повідомив у встановлені строки страховика про настання такої події, внаслідок чого в останнього виникли необґрунтовані виплати, то після виплати страхового відшкодування страховик має підстави для регресного позову до страхувальника (зміст правових висновків Верховного Суду України у справах № 6-186цс16 від 30.03.2016 року та № 6-1613цс16 від 31.05.2016 року).

Тобто дані норми вказують на право страховика щодо подання такого позову, а не необхідність безумовного стягнення сум в порядку регресу.

Між тим, правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Таким чином, факт неповідомлення страховика про ДТП є підставою для відшкодування страхувальником у порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування. Проте в разі, якщо факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; страховик сплатив страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинно ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з таких зобов'язань повинні вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-284цс15 та від 22 березня 2017 року у справі № 6-2011цс16. В зв"язку з цим суд в рамках розгляду даного позову не бере до уваги незгоду відповідача щодо суми та порядку виплати відшкодування.

Відповідно до ст.141 ЦПК України витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові – на позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 16, 979, 1191 ЦК України, ст.. 16 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР, Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 5, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ПАТ "НАСК "ОРАНТА" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу XIII «Перехідних положень» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА», код ЄДРПОУ 00034186, знаходиться за адресою: вул. Здолбунівська, 7-Д, м. Київ, індекс 02081.

Відповідач – ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: вулиця Вишнева (Леніна), 3а, с. Чистопілля Верхньорогачицького району Херсонської області, індекс 74431.

Суддя

Верхньорогачицького районного

суду Херсонської області ОСОБА_5