Вирок № 74398313, 01.06.2018, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/1119/18

Провадження № 1-кп/723/1558/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2018 року Сторожинецький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Дедик Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Петреску Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сторожинець кримінальне провадження №12018260000000029 від 05.02.2018 року по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючого, раніше не судимого, щодо якого обрано запобіжний захід у вигляді застави,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю прокурора Романюка І.І.,

потерпілої ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3, -

встановив:

05 лютого 2018 року приблизно о 03-00 годині обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, керуючи автомобілем марки «ВМW», номерний знак РL5ІJXS королівства Великобританії, з правим розташуванням керма, участь яких не допускається у дорожньому русі, відповідно до ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», рухався в темну пору доби, в межах населеного пункту с. Верхні Петрівці, Сторожинецького району, Чернівецької області, зі сторони с. Буденець в напрямку с. Купка, на швидкості більше 50 км/год., що перевищує допустиму в межах населеного пункту. Наближаючись до електроопори № 41 вказаного населеного пункту, проїжджаючи ділянку із заокругленням дороги вліво, водій ОСОБА_1, не врахувавши дорожньої обстановки, неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом та проявивши самовпевненість у виборі швидкості руху, допустив виїзд керованого ним автомобіля за межі проїзної частини дороги вліво з подальшим перекиданням.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажиру автомобіля марки «ВМW», ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, у відповідності до висновку судово-медичної експертизи №9 від 28.02.2018, спричинено смерть, яка настала від відкритого зламу кісток основи черепа з забоєм та руйнуванням речовини головного мозку.

Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_1 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог пунктів 1.5, 2.1 (а), 2.3 (б, д), 2.9 (а), 12.1, 12.4 встановлених "Правилами дорожнього руху", затверджених постановою Кабінету міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, які вимагають від водія:

-п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

-п. 2.1. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

-п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

-п. 2.9. Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

-п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

-п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Таким чином, своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, і його дії за цією статтею кваліфіковані правильно.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, пояснив, що 05.02.2018 року приблизно в період 00-00 год. – 01-00 год., їдучи з с.Нижні ОСОБА_5 у с.Верхні ОСОБА_5 побачив товариша ОСОБА_5, який рухався своїм автомобілем в зустрічному напрямку. В телефонній розмові вони домовилися зустрітися через деякий час. Приблизно через півгодини вони зустрілися і вирішили поїхати в с.Череш за друзями, які були на весіллі. Заїхавши в с.Верхні ОСОБА_5 залишив свій автомобіль і пересів до нього в машину, в якій він був з дівчиною. В подальшому до них приєдналися ОСОБА_1 і ОСОБА_6, а також в с.Верхні ОСОБА_5 - ОСОБА_7. Всього в автомобілі було шестеро осіб: він був за кермом, дівчина поряд на пасажирському сидінні, четверо хлопців – на задньому сидінні, ОСОБА_4 сидів біля дверей зліва. Проїжджаючи в с.Верхні ОСОБА_5 в напрямку с.Нижні ОСОБА_5, він відчув, що автомобіль почало кренити вправо, щось стукнуло, машина стала некерована. Він намагався скорегувати її на дорозі, наближаючись до узбіччя, йому здалося, що швидкість зменшувалася і автомобіль зупиняється. В той момент він вважав, що небезпека перестала існувати, але автомобіль почав перекидатися. Від опинився на підлозі біля пасажирського сидіння. Коли вийшов, допоміг вилізти дівчині, подивився на заднє сидіння, хлопці піднімалися, однак не було ОСОБА_4, його виявили на багажнику, хтось з хлопців сказав, що ОСОБА_4 мертвий. Він перевірив серцебиття і пульс у ОСОБА_4, які відчувалися. Від переляку вони забули як телефонувати за швидкою допомогою, тому зупинили автомобіль, що проїжджав дорогою. Він поніс ОСОБА_4 до машини і разом з ОСОБА_6 поїхали в Сторожинецьку лікарню, де передали в реанімаційне відділення. Дорожньо-транспортна пригода сталася приблизно о 03-00 год., він не дивився, яка швидкість була під час руху перед ДТП, але вона була більше 50 км/год. Погодні умови були хороші. Стан автомобіля був справним, так він вважав. Він вживав коньяк приблизно о 22 год. 04.02.2018 року. Водійських прав він немає, їх не отримував. Автомобіль, яким він керував, був ним куплений, але в Україні не зареєстрований. В тому, що сталося, звинувачує лише себе, ніякі його слова чи дії не повернуть його товариша, ніколи собі цього не пробачить.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками судового розгляду не оспорюються.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з»ясовано, чи правильно розуміють учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз»яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_1 погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів, крім його особистого допиту, допиту потерпілої, дослідження матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу, дослідження матеріалів щодо речових доказів та процесуальних витрат, пояснивши, що фактичні обставини обвинувачення йому зрозумілі і їх не заперечує, наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України йому зрозумілі.

Потерпіла ОСОБА_2 не заперечувала проти скороченого порядку судового розгляду, вказавши, що наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України їй зрозумілі, а також надала суду показання про те, що вона є матір»ю загиблого внаслідок ДТП ОСОБА_4 Про аварію дізналася о сьомій годині ранку від старшого сина по телефону, відразу поїхали в лікарню в м.Сторожинець, але на той час син вже був мертвим. Про обставини ДТП їй розповідали хлопці, які там були, зокрема ОСОБА_8 і ОСОБА_4, які є їхніми родичами. Показання, які дав обвинувачений, відповідають тому, що їй відомо. Претензій до ОСОБА_1 немає, його пробачила, яке покарання йому слід призначити – не знає, за можливості – не позбавляти волі. Підтвердила своє письмове клопотання, подане до суду, зокрема щодо відшкодування обвинуваченим шкоди, спричиненої злочином, та призначення покарання, не пов»язаного з позбавленням волі.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєний обвинуваченим злочин відповідно до ст.12 КК України належить до категорії тяжких злочинів, вчинений з необережності.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він є особою раніше не судимою, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, характеризується позитивно як за місцем постійного проживання, так і в різних соціальних групах, неодружений, до адміністративної відповідальності не притягувався.

Обставинами, що пом»якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст..66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність претензій зі сторони потерпілої внаслідок відшкодування заподіяної шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст..67 КК України суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Визначаючи міру покарання, суд враховує вищенаведені обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання, приймає до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини, його щиросердне каяття, дані про його особу, молодий вік, думку потерпілої, яка пробачила обвинуваченого і немає до нього претензій. З врахуванням наведеного суд вважає можливим призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України із застосуванням положень ст.75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням, що також узгоджується з позицією прокурора, потерпілої, захисника щодо застосування ст.75 КК України.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для застосування положень ст.69 КК України при призначенні обвинуваченому покарання, про що клопотав захисник, оскільки, незважаючи на обставин, які пом»якшують покарання, та позитивні дані про особу обвинуваченого, що вже враховані судом при визначенні покарання, суд приймає до уваги поведінку обвинуваченого, який придбав транспортний засіб і керував ним, не маючи посвідчення водія, при цьому знаходився в стані алкогольного сп»яніння, що, на думку суду, в значній мірі сприяло вчиненню злочину, а також зважаючи на застосування ст.75 КК України таке буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Суд вважає, що додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, не підлягає застосуванню, так як обвинувачений ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

У відповідності до ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст.100, 124, 368-370, 373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п»яти) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов»язки, а саме:

-періодично з»являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ у кримінальному провадженні – автомобіль марки «ВМW», номерний знак РL5ІJXS королівства Великобританії, який знаходиться на спецмайданчику Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, повернути ОСОБА_1.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 08.02.2018 року на автомобіль марки «ВМW», номерний знак РL5ІJXS королівства Великобританії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертиз в загальній сумі 3003 грн. (три тисячі три грн.).

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1, у вигляді застави залишати до набрання вироком законної сили.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Сторожинецький районний суд Чернівецької області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

СУДДЯ