Ухвала суду № 74397814, 01.06.2018, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1951/16-к

У Х В А Л А

про продовження строку дії запобіжного заходу

01 червня 2018 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого суду присяжних - судді Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

прокурора - Походенка В.В.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, –

в с т а н о в и в:

У провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження № 12016250280000273, внесене до ЄРДР 4 червня 2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України.

Стосовно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 5 квітня 2018 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 3 червня 2018 року.

У судовому засіданні прокурор Походенко В.В. подав клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого виклав фактичні обставини вчинення обвинуваченими інкримінованих їм кримінальних правопорушень. Крім того, посилався на те, що обраний раніше судом строк запобіжного заходу закінчується, обвинувачені обґрунтовано підозрюються в скоєнні тяжких злочинів, є раніше судимими, а тому жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема обвинувачені будуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вказував на вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання обвинувачених винними, відсутність постійного місця проживання і роботи, а також на те, що обвинувачені є братами та можуть узгодити свої позиції з метою уникнення від кримінальної відповідальності, що у свою чергу перешкоджатиме розгляду кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_1 вкотре вказав на необхідність узгодження доводів суду при застосуванні запобіжного заходу з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з рішенням "Єлоєв проти України".

Захисник ОСОБА_2 та обвинувачені ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підтримали вказану позицію.

Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання прокурора, суд встановив таке.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

Таким чином приписи КПК України покладають на суд обов'язок, недивлячись на наявність відповідних клопотань, вирішувати питання про продовження дії запобіжного заходу.

Суд виходить з того, що дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 досудовим слідством кваліфіковано за ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та вчинення умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині із корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_3 та

ОСОБА_4, характеру злочину - застосування насильства, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ст. 177 КПК України, що були враховані при обранні та подальшому продовженні строку дії запобіжного заходу, які не зменшилися та продовжують існувати, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора.

Зокрема, продовження обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дії запобіжного заходу обґрунтовується тим, що вони можуть переховуватися від органів досудового розслідування і суду, оскільки їм загрожує покарання у виді довічного позбавлення волі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Враховуючи дані про особу обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є раніше судимими за умисні корисливі злочини, не мають постійного місця роботи та проживання, неодружені, тобто не мають міцних соціальних звязків, а також підвищену суспільну небезпеку інкримінованих їм злочинів, наявність встановлених ризиків та обґрунтованої підозри у вчиненні ними інкримінованих злочинів, беручи до уваги визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 та часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, суд вважає неможливим призначення більш м’якого запобіжного заходу, оскільки вони не забезпечать дотримання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків.

Отже мотиви, з яких суд виходив під час застосування до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та при продовженні строку його дії, залишилися незмінними, оскільки ризики, запобігти яким покликано застосування саме такого запобіжного заходу, продовжують об'єктивно існувати.

Крім того, суд звертає увагу на те, що тривалість тримання під вартою обвинувачених

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебуває у прямому зв'язку зі складністю даного кримінального провадження, яка полягає у необхідності проведення великого обсягу процесуальних дій, що зумовлює його тривалий розгляд, строки якого у свою чергу певною мірою також залежать від поведінки, як сторони захисту, так і сторони обвинувачення.

З огляду на те, що 3 червня 2018 року спливає строк дії обраного обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу, враховуючи неможливість з об'єктивних причин до вищезазначеної дати завершити судовий розгляд у зв'язку з заявленим прокурором клопотанням про оголошення перерви для підготовки до судових дебатів, а також за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне продовжити дію існуючого запобіжного заходу на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30 липня 2018 року включно. При цьому суд враховує як тяжкість обвинувачення, так і наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 196, 197, 331, 369-372 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів до 30 липня 2018 року включно.

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів до 30 липня 2018 року включно.

Строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою - до 30 липня 2018 року включно.

Копію ухвали вручити захиснику, обвинуваченим, прокурору та направити до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» для відома та виконання.

Ухвала набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Чубай