Ухвала суду № 74397644, 31.05.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/931/18Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів :

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Галицька» на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Калієвського І.Д., у справі за позовом Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Галицька» до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в :

В лютому 2018 року позивач ПАТ СК «Галицька» пред’явив позов до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди в порядку регресу. В обґрунтування свої вимог вказував, що 17 червня 2016 року між ПрАТ СК «Галицька» та ОСОБА_5 було укладено договір серії АЕ № 9126762 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу марки «БМВ 520» днз АМ2064ВС.

23.08.2017 року до страхової компанії надійшла заява від ОСОБА_6 про компенсацію відшкодування за шкоду її здоров’ю та заява від 31.05.2017 року про виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну з пошкодженням автомобіля НОМЕР_1 під час ДТП, яка мала місце 20.05.2017 року о 19 год.00 хв. на автодорозі МО-5-Маньківка-Іванки-Буки Черкаської області з вини ОСОБА_5 водія автомобіля «БМВ 520», забезпеченого страховою компанією «Галицька» договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності серії АЕ № 9126762 від 17.06.2016 року, чинного на дату ДТП.

Відповідно до постанов від 22.06.2017 року Маньківського районного суду Черкаської області ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130, ч. 1 та 122-4 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Позивач зазначає, що вказана подія була визнана страховою та здійснено виплату за шкоду, заподіяну здоров’ю потерпілій та страхове відшкодування за збиток завданий транспортному засобу.

Оскільки витрати по справі страхового відшкодування позивачем понесені з вини відповідача, то вони підлягають стягненню з нього.

З таких підстав ПАТ СК «Галицька» просило суд стягнути з ОСОБА_5 понесений збиток в сумі 79 120 грн. та судові витрати.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ СК «Галицька» як відшкодування шкоди в порядку регресу 1 120 грн.00 коп.

Стягнуто з ПАТ СК «Галицьке» на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 3 160 грн. 44 коп.

В решті позову – відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ СК «Галицька» просить рішення суду скасувати в частині відмови ПАТ СК «Галицька» в стягненні з ОСОБА_5 шкоди в порядку регресу в сумі 78 000 грн. і постановити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги ПАТ СК «Галицька» до ОСОБА_7 про стягнення шкоди в порядку регресу в сумі 78 000 грн. повністю, вважаючи рішення постановлене при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу ПАТ СК «Галицька» на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 02.04.2018 року залишити без задоволення , а рішення – без змін, вважаючи доводи апеляційної скарги необґрунтованими та безпідставними, а рішення суду законне та обґрунтоване.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про задоволення апеляційної скарги по наступних підставах.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і дотримання норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Проте таким вимогам закону рішення не відповідає.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь страхової компанії в сумі 78 000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки вказаний розмір шкоди не знайшов належного підтвердження. А стягнення 1 120 грн. в порядку регресу підлягають до задоволення, оскільки відповідач не заперечував факту нанесення шкоди потерпілій ОСОБА_6 та не заперечував факту понесених нею витрат на лікування.

Але такі висновки суду не відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 17 червня 2016 року між ПАТ СК «Галицька» та ОСОБА_8 було укладено договір, поліс АЕ № 9126762 обов’язкового страхування цивільно правової відповідальності власника наземного транспортного засобу марки «БМВ 520» днз АМ2064ВС.

23 серпня 2017 року на адресу позивача від ОСОБА_6 надійшла заява про компенсацію відшкодування за завдану шкоду її здоров’ю та заява від 23 травня 2017 року про виплату страхового відшкодування за шкоду пов’язану з пошкодженням автомобіля.

Постановою Маньківського районного суду Черкаської області від 22 червня 2017 року ОСОБА_5 визнано винним в скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. на користь держави та вирішено питання по судовому збору.

Постановою Маньківського районного суду Черкаської області від 22 червня 2017 року ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та стягнуто у вигляді штрафу на користь держави в сумі 10 200 грн., що складає шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, вирішено питання судового збору.

Постановою Маньківського районного суду Черкаської області від 22 червня 2017 року ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 122 4 КУпАП та призначено стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. на користь держави.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля «Сітроеєн Берлінго» від 28 червня 2017 року вартість матеріальних збитків, завданих власникові автомобіля складає 159 824 грн. 28 коп.

09 жовтня 2017 року між потерпілим ОСОБА_9 і ПрАТ Страхова компанія «Галицька» було складено протокол узгодження розміру страхового відшкодування відповідно до якого сторони прийшли до згоди про розмір страхового відшкодування в сумі 78 000 грн.

08 грудня 2017 року ПАТ СК «Галицька» здійснила розрахунок на виплату страхового відшкодування по страхуванню цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів за шкоду , пов’язану з пошкодженням транспортного засобу, яка складає 78 000 грн.

11 грудня 2017 року ПАТ СК «Галицька» здійснила розрахунок на виплату страхового відшкодування по страхуванню цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів за шкоду життю та здоров’ю, який становить 1 120 грн.

На підставі вказаних розрахунків та повідомлення про прийняте рішення, позивачем було здійснено перерахування коштів на рахунки потерпілої ОСОБА_6, що підтверджується платіжним дорученням № 9725 від 08.12.2017 року на суму 43 000 грн. (а/с 40), платіжним дорученням № 9731 від 11.12.2017 року ( а/с 41), та № 9730 від 11.12.2017 року ( а/с 42).

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Такими законами, зокрема, є норми статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.

Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок з відшкодування шкоди не виконала.

Відповідно до статті 1 Закону України від 7 березня 1996 року N 85/96-ВР "Про страхування" (далі - Закон N 85/96-ВР) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За змістом статті 29 Закону України від 1 липня 2004 року N 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон N 1961-IV) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Відповідно до ст. 38 Закону N 1961-IVстраховик після виплати страхового відшкодування страховик має право подати регресний позов до страхувальника якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, а також якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння і самовільно залишив після дорожньо-транспортної пригоди місце пригоди. За вказані правопорушення ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов'язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Таким чином, регрес, це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу, це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов'язок за страховим зобов'язанням.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що у позивача ПАТ СК «Галицька» виникло право вимоги до відповідача ОСОБА_5 в порядку регресу.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що кожна особа має в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено в частині другій статті 16 ЦК України.

За змістом наведених норм права можна зробити висновок про те, що страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Такий правовий висновок викладено в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року по справі № 6-2097цс16.

Посилання в рішенні на те, що розмір шкоди 78 000 грн. не знайшов свого обґрунтування в судовому засіданні протирічить матеріалам справи.

Так, відповідно до звіту про оцінку автомобіля від 28.06.2017 року вартість матеріальних збитків складає 158 824 грн. 28 коп.

Відповідно до ст. 36 Закону України № 1961-IV страховик має право здійснити оплату, якщо страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до протоколу узгодження розміру страхового відшкодування сторони прийшли до згоди про розмір страхового відшкодування в сумі 78 000 грн., що значно менше заподіяної шкоди.

Вартість автомобіля і розмір шкоди, визначений суб’єктом оціночної діяльності правового значення не має.

Рішення суду в частині відшкодування витрат на лікування ОСОБА_6 в апеляційній скарзі не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Галицька» задоволити.

Рішення Маньківського районного Черкаської області від 02 квітня 2018 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Галицька» як відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 78 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Галицька» судові витрати в сумі 4 405 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: