Рішення № 74397209, 22.05.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/97/18

2/703/624/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Прилуцького В.О.

з участю секретаря Захарченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Смілянський міський відділ Державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26 жовтня 2017 року Смілянським міським відділом ДВС у Черкаській області відкрито виконавче провадження № 54997464 про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 № 5371 від 30 червня 2017 року про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 53819 грн. 90 коп.

Посилаючись на те, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», оскільки нотаріусом не було встановлено безспірності заборгованості, а також на те, що вона не укладала будь-якого кредитного договору з ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_1 вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню.

Позивач в судове засідання не з’явилась, в направленій до суду заяві просила розглядати справу у її відсутності, позов задоволити.

Представник відповідача та треті особи в судове засідання також не з’явились, в направлених до суду заявах просили розглядати справу у їх відсутності. Представник відповідача та нотаріус просили відмовити в позову, державний виконавець залишив вирішення питання на розгляд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задоволити з наступних підстав.

30 червня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис за реєстровим № 5371 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» невиплачених грошових коштів у сумі 53819 грн. 90 коп., з них: заборгованість за тілом кредиту за кредитом в сумі 5373 грн. 64 коп., заборгованість за відсотками в сумі 42308 грн. 22 коп., пеню та комісію в сумі 3099 грн., заборгованість по штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн., заборгованість по штрафу (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 2539 грн. 04 коп.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється ЗУ «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України яким, зокрема, є Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі в тексті - Порядок).

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Нотаріусом направлено до суду документи, на підставі яких ним було вчинено виконавчий напис. Борговим документом, який став підставою для вчинення виконавчого напису, стала анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 16 грудня 2010 року, написана від імені ОСОБА_1, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Пам’яткою клієнта і Тарифами становить договір про надання банківських послуг.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності з акетою-заявою ОСОБА_1 просила надати їй послуги у вигляді: «Ощадкнижка (депозит)». Відповідна відмітка міститься у квадраті напроти перерахованих послуг, що пропонував Приватбанк.

Ця заява не містить ні кредитного ліміту, ні строків погашення кредиту, ні відомостей щодо порядку і розміру нарахування відсотків та штрафних санкцій.

Не мітить заява і відомостей щодо отримання цих коштів ОСОБА_1 у вигляді надання відповідної картки, отримання їх безпосередньо у касі банку чи переведення на певний рахунок.

Будь-якого іншого документу, який би підтверджував факт отримання кредиту позивачем суду не надано.

Статтею 88 ЗУ «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як встановлено з виконавчого напису приватний нотаріус стягнув заборгованість за період з 16 грудня 2010 року по 30 квітня 2017 року, тобто поза межами визначеного законом строку, що є порушенням наведеної статті.

Ні відповідачем, ні приватним нотаріусом не надано суду доказів встановлення іншого строку давності, в межах якого вчинено виконавчий напис.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).

У відповідності з ч. 2 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості у безспірному порядку додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

В порушення наведеної норми приватний нотаріус вчинив виконавчий напис на підставі розрахунку заборгованості за договором № б/н від 16 грудня 2010 року, укладеного між Приватбанком і ОСОБА_1, станом на 30 квітня 2017 року, що не є документом, який встановлює безспірність заборгованості.

Визначений законом перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Крім того, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Згідно з наданими нотаріусом документами виконавчий напис було вчинено на підставі анкети-заяви позивача від 16 грудня 2010 року.

Однак, судом було встановлено, що сама по собі анкета-заява не є договором про надання банківських послуг. За зазначеними в ній умовами договором про надання банківських послуг є заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Пам’яткою клієнта і Тарифами.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими, а тому виконавчий напис належить визнати таким, що не підлягає до виконання.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. та здійснено витрати на правничу допомогу в розмірі 2400 грн., що підтверджується відповідними квитанціями та актом прийому-передачі наданих послуг.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Суд також враховує, що у відповідності з ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не оспорювалась сума судових витрат позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 354, 355 ЦПК України суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570), треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (м. Чернігів, проспект Миру, 55), Смілянський міський відділ Державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області (м. Сміла Черкаської області, вул. Житомирська, 6, код ЄДРПОУ 36091333), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задоволити повністю.

Визнати виконавчий напис Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, вчинений 30 червня 2017 року, зареєстрований в реєстрі № 5371, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 53819 грн. 90 коп. боргу, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 704 грн. 80 коп. судового збору та 2400 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 3104 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: В. О. Прилуцький