Ухвала суду № 74397097, 31.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5355/18

Номер справи місцевого суду: 522/23524/16-ц

Головуючий у першій інстанції Абухін Р. Д.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в особі судді-доповідача Кравця Ю.І., розглянувши питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2016 року про відкриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики,

встановив:

06.12.2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2016 року провадження по справі було відкрито та справа призначена до розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою, 15.05.2018 року відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом правил підсудності просить скасувати ухвалу та постановити нову про направлення справи для розгляду до належного суду.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову в відкриті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувану ухвалу постановлено 08.12.2016 року та відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на зазначену ухвалу 15.05.2018 року, тобто після спливу більше ніж півтора року з дня постановлення ухвали.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що з повним текстом оскаржуваної ухвали вона ознайомилась випадково, отримавши її роздруковану копію лише 10.05.2018 року, що на її думку є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Однак дане твердження спростовується наявним в матеріалах справи розпискою (а.с.16, зворот), згідно якої представник ОСОБА_3 за нотаріально посвідченою довіреністю (а.с.13) ОСОБА_6 ухвалу про відкриття провадження та матеріали позову отримав, з датою судового засідання ознайомлений.

Відповідно до ч.1 ст. 38 ЦПК України (у редакції, яка діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали) сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника та згідно ч.1 ст.44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

Частиною 5 ст. 76 ЦПК України у редакції, яка діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали) передбачено, що вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_3 була своєчасно повідомлена про розгляд справи.

Інших підстав поважності пропуску строку у апеляційній скарзі не зазначено та вона не містить будь-яких доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Також суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. Одним з основоположних аспектів верховенства права в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод є принцип правової визначеності (певності), який вимагає, серед іншого, щоб остаточне вирішення судом спору не ставилося під сумнів (принцип правової визначеності як складова справедливого судового розгляду).

У зв'язку з чим перегляд процесуального рішення суду, постановленого у грудні 2016 року, тобто більше півтора роки тому, є порушенням принципу правової визначеності в розумінні п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Суд вважає подання ОСОБА_3 апеляційної скарги зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи та суперечить завданню цивільного судочинства та вважає за необхідне попередити її про недопустимість зловживання процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене та те, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення особою, повідомленою належним чином про розгляд справи та відсутністю доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, то суд зобов'язаний відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3

На підставі наведеного, керуючись ч.2 ст.358 ЦПК України,

ухвалив:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2016 року про відкриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31.05.2018 року.

Суддя апеляційного суду

Одеської області Ю.І.Кравець