Вирок № 74396982, 31.05.2018, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 710/1369/16-к

Провадження № 1-кп/698/29/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 р.смт. Катеринопіль

Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді: Кухаренка О.В.,

за участі секретаря: Гончар Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12016250300000563 від 09.09.2016 р. за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, з освітою середньою-спеціальною, працюючого шліфувальником ТОВ «Оріон-Гласс», розлученого, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження

прокурорів: Кузнецова Г.А., Короля А.О., Похила А.М., Варяниці Р.О., Ружиної М.М.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника: ОСОБА_2,

потерпілої: ОСОБА_3,

представників потерпілої: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

педагога: ОСОБА_6,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 08.09.2016 року близько 08 год. 05 хв., знаходячись в м. Шпола, Черкаської області, а саме на подвір’ї домоволодіння, яке розташоване по вулиці Ушакова, 73, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_7 численні удари кулаками обох рук в область тулуба та два удари ногою по ногам останньої, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді рани п’ятого пальця правої кисті, синця повік лівого ока із крововиливом його білкової оболонки, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 05-6-01-/351 від 13.09.2016 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я та синці із саднами на поверхні верхніх кінцівок та синці нижніх кінцівок, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, по суті фактичних обставин справи пояснив, що ОСОБА_3 є його колишньою дружиною і після розлученя з нею вони проживають окремо тобто за різними адресами, а 08.09.2016 року він перебував за місцем свого проживання де до нього прибув їх з ОСОБА_3 син ОСОБА_8, який запропонував поїхати до матері щоб поговорити за онука. Прийнявши пропозицію сина вони удвох поїхали за місцем проживання ОСОБА_3, а саме в м. Шпола, Черкаської області, до домоволодіння, яке розташоване по вулиці Ушакова, 73. Після того, як вони зайшли до двору син піднявся до матері на східцях та поговорив з нею близько 3-х хвилин, при цьому сказав їй щоб вона не підходила у садочку до онука. При цьому обвинувачений стверджує, що він особисто не спілкувався з колишньою дружиною того дня, оскільки вона, в ті дні коли він раніше приходив, постійно вчиняла сварки та викликала поліцію. В обґрунтування процесуальної позиції захисту ОСОБА_1 стверджував, що потерпілу не чіпав та будь-яких ударів ОСОБА_7 не наносив, а відтак об'єктивно не міг заподіяти їй легкі тілесні ушкодження хоча, підтримуючи позицію свого захисника, не виключив можливості фізичного доторкання своїми руками до потерпілої їх сином ОСОБА_8 під час їх спільної розмови. Також обвинувачений, в судових дебатах, не заперечував того факту що потерпіла дійсно 08.09.2016 року була побита, однак не ним і стверджував, що вона свідомо не вказує на особу яка її побила, а з метою помсти неправдиво вказує на нього. Тому обвинувачений, вважаючи недоведеним факт побиття ним потерпілої, просив його виправдати.

Незважаючи на процесуальну позицію обвинуваченого, суд, провівши судове слідство у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно яких судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дослідивши докази сторони обвинувачення та докази сторони захисту, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину за встановлених судом обставин, яка підтверджується сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів.

Показаннями потерпілої ОСОБА_7, даних в судовому засіданні, з яких слідує, що обвнувачений є її колишнім чоловіком з яким після розлучення вони проживають окремо в різних будинках м.Шпола. 08.09.2016 року близько 08 год. 00 хв., вона перебувала на подвірр’ї свого домоволодіня, яке розташоване по вулиці Ушакова, 73, куди прибули її колишній чоловік ОСОБА_1 разом із їх спільним сином ОСОБА_8, з якими у неї виник словесний конфлікт. В ході якого вони пред’являли їй претензії того що нібито вона, при спікуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_8, негативно висловлюється за них та свідмо створює у дитини погане враження проти них. Під час даного словесного конфлікту її син ОСОБА_8 шарпнув її за одяг та вимагав припинити подальші спілкування з його дочкою. Далі ОСОБА_1 вдарив її кулаком по обличчю, а потім по тілу, а далі почав бити її ногами та говорив, при побитті, що «тобі поліція не допоможе». В результаті побиття вона отримала травму пальця правої кисті та синці верхніх та нижніх кінцівок, синець повік лівого ока і такими неправомірними діями обвинуваченого їй заподіяно моральної шкоди. При цьому була присутня дочка, яка була в хаті на початок сутички та яка потім, почувши крики у дворі, вибігла на подвірря та побачивши побиття викликала поліцію.

В обґрунтування вимог цивільного позову про відшкодування моральної шкоди потерпіла вказала, що внаслідок отриманої побоїв вона перенесла знаний фізичний біль, а також перенесл емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, образи, обурення, приниженої гідності, тривоги та страхом за своє життя. І таким чином наслідком перенесеного стала поява негатиних психосоматичних та психоемоційних змін: швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, образливість, чутливість, реакція амикання, фіксованість. Негативні переживання, насторога, невпевненість у собі, тривога з приводу майбутнього. Тому завдану їй моральну шкоду потерпіла оцінює в 10000 грн., і таку суму просить стягнути з відповідача.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дала аналогічні за змістом показання, що і топерпіла, та пояснила, що потерпіла є її матірю, а обвинувачений батьком і у неї склалися нормальні стосунки з батьками, тому оговарювать будь кого з них у неї немає причин. При цьому показала, що 08.09.2016 року близько 8 ранку вона знаходилася в будинку, за місцем проживання матері, який розташований по вулиці Ушакова, 73, де збирала свою малолітню доньку ОСОБА_10 у садочок. Почувши крики на дворі вибігла з хати та побачила, що батько б’є матір руками і ногами. Тому сказала батькові, що викличу поліцію, на що він нього почула «викликай кого хочеш, всерівно нічого не буде». Після чого вона і викликала поліцію.

Малолітня свідок ОСОБА_10. в судовому засіданні повністю підтримала показання своєї матері - свідка ОСОБА_9, викладені вище. При цьому показавши що спостерігала за тим, як дідусь бив бабусю, через вікно та уточнила що дідусь того дня загнав бабусю у куток.

Згідно показань свідка ОСОБА_11, він був понятим 09.12.2016 при проведенні слідчого експерименту і він бачив, як показували механізм нанесення побоїв ОСОБА_7

Згідно показань свідка ОСОБА_8 його батьками є обвинувчений та потерпіла, які після розлучення живуть окремо і між батьками існують неприязні відносини. 08.09.2016 року близько 8 ранку, він разом з батьком прибули за місцем проживання матері до будинку, який розташований по вулиці Ушакова, 73, щоб повідомити їй про те щоб вона не ходила в садочок та не настраювала його дитину проти нього, його дружини та діда, де в присутності батька ОСОБА_1, він з нею поговорив та поїхав по справах.

Окрім того, по показанням потерпілої ОСОБА_7, слідує, що до вказаних подій ОСОБА_1 неодноразово бив її погрожував їй фізичною розправою в майбутньому посилаючись та хизуючись своєю безкарністю.

Фактичними даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 09.12.2016 року та фото таблиці до нього з яких вбачається, що 09.12.2016 року свідок ОСОБА_9, в присутності слідчого та понятих показала, як саме ОСОБА_1, наносив удари ОСОБА_7 08.09.2016 року близько 8 ранку. ( а.с 154-158).

Протягом всього провадження у справі ОСОБА_1, не заперечував наявності конфлікту з колишньою дружиною ОСОБА_7, а його твердження щодо не нанесення ударів ОСОБА_7 08.09.2016 року, суд оцінює як такі, що пов’язані з обраним ним способом захисту і намаганням обвинуваченого уникнути відповідальності за вчинений злочин та які спростовуються, як показаннями вищезазначених осіб, сукупністю інших досліджених по справі доказів так і висновком судово-медичної експертизи № 05-6-01/351 від 13.09.2016, у відповідності до якого в ОСОБА_7, виявлено легке тілесне ушкодження та легкі тілесні ушкодження що спричинили короткочасний розлад здоровя у вигляді рани 5-го пальця правої кисті та синця повік лівого ока із крововиливом його білкової оболонки. Виявлені ушкодження свідчать про те, що вони утворилося від дії тупого предмету, могли бути спичинені за механізмом який потерпіла повідомила в обставинам під час огляду, за давністю відповідає часу події і за ознакою ( а.с. 159). З описово-мотивувальної частини вказаної експертизи слідує, що вона проведена на підставі безпосереднього обстеження потерпілої, експертом, який має стаж фахової роботи 23 роки, висновки експертизи є науково обґрунтованими, узгоджуються з показаннями потерпілої та свідків, а відтак у суду відсутні підстави сумніватися в їх правильності.

Оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки він умисно заподіяв потерпілій ОСОБА_7 легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність (відсутність) обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілої сторони.

ОСОБА_1 вчинив умисний злочин невеликого ступеня тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце роботи, за місцем постійного проживання характеризується позитивно, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, що пом'якшують покарання, судом під час розгляду справи не встановлено.

Обставиною, що обтяжують покарання, судом під час розгляду справи не встановлено.

Враховуючи виключно позитивні дані про особу обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_1 та досягнення інших цілей покарання, достатнім буде мінімальне покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.

Вирішуючи цивільний позов в частині заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди суд приходить до слідуючого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України є законними та підлягають частковому задоволенню заявлені потерпілою ОСОБА_7, позовні вимоги про відшкодування заподіяної моральної шкоди, оскільки з досліджених судом матеріалів справи встановлено, що завданням умисного легкого тілесного ушкодження, останній було заподіяно моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях з приводу її приниження, фізичного болю, погіршенні стану здоров’я, що у своїй сукупності призвели до втрати потерпілою нормальної працездатності та душевного спокою.

Відповідно до вимог розумності і справедливості суд вважає, що заявлений потерпілою ОСОБА_7, розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн. є завищеним і не відповідає обсягу заподіяної їй моральної шкоди, тому суд зменшує розмір відшкодування до 4000 грн. За таких обставин, суд ухвалює про стягнення з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_7, 4000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Судові витрати та речові докази у справі у справі відсутні.

Оскільки, ніхто зі сторін кримінального провадження не порушував питання щодо запобіжного заходу, то вказане питання судом також не вирішувалось.

Керуючись ст. 371, ч.2 ст. 373, ст. ст. 374, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Стягнути ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 4000 грн. (чотири тисячі гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_7, не обирався. Речові докази відсутні, процесуальні витрати відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області через Катеринопільський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий О.В.Кухаренко