Ухвала суду № 74396691, 01.06.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/749/18

Провадження № 1-кп/591/314/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого – судді Сибільова О.В., за участю секретаря Д’ячук Ю.О., прокурора Ященко С.М., захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому по кримінальному провадженню № 42016201010000208,

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні від захисника обвинуваченого ОСОБА_2 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, мотивоване відсутністю доказів провини обвинуваченого, а також станом здоров’я та позитивними характеризуючими даними його особи.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, в зв’язку з безпідставністю та необґрунтованістю вимог.

Також прокурор просив продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, мотивуючи це наявністю заявлених раніше ризиків.

Захисник та обвинувачений заперечили проти задоволення клопотання прокурора.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та надані до клопотань, приходить наступних висновків.

Виходячи з приписів ч.ч. 3, 5 ст. 199, ст. 331 КПК України, при розгляді клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, прокурор (слідчий) повинен довести суду наявність обставин стосовно того, що заявлені раніше ризики не зменшились або з’явились нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.

За приписами ст. 201 КПК України можливість зміни запобіжного заходу за клопотанням захисника (обвинуваченого) пов’язується з існуванням обставин, які не досліджувались при попередньому вирішенні такого питання, або з виникненням нових обставин, що тягнуть за собою зменшення заявлених раніше ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в зв’язку з якими був обраний наявний запобіжний захід.

Встановлено, що 12 грудня 2017 року до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався судом, внаслідок існування ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

По-перше, з наданих суду матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_2 вже була предметом розгляду під час попереднього вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку його дії, судові рішення стосовно цього набрали законної сили, а переконливих доводів на їх спростування суду наведено не було.

По-друге, кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 знаходиться в провадженні суду з 12 лютого 2018 року.

В процесі судового розгляду справи були допитані всі свідки обвинувачення, а з ч. 1 ст. 290 та ст. 291 КПК України випливає, що складання обвинувального акту та звернення з ним до суду презюмує зібрання органами досудового розслідування (прокурором) всіх необхідних та достатніх доказів для обґрунтування звинувачення в суді.

Відтак, наведені обставини переконливо доводять суду той факт, що на цей момент заявлені раніше прокурором ризики впливу на свідків та можливості спотворення доказів суттєвою мірою зменшились або взагалі знівельовані просуванням судового розгляду.

Крім того, на переконання суду зменшення наведених ризиків на цій стадії автоматично зменшує ризик ухилення від суду, враховуючи, що суду прокурором не доведено потреби у обвинуваченого у вчиненні таких дій, що в сукупності з позитивними характеристиками обвинуваченого та міцності його соціальних зв’язків на цій стадії зазначений ризик нівелює.

Отже, суворість покарання, що загрожує особі, тривалість слідства та судового розгляду, а також зменшення заявлених раніше ризиків та стан здоров’я ОСОБА_2 не виправдовують подальшого тримання під вартою обвинуваченого, а його належна процесуальна поведінка на думку суду може бути забезпечена шляхом застосування до нього цілодобового домашнього арешту.

За таких обставин в задоволенні клопотання прокурора належить відмовити, а клопотання захисника задовольнити частково.

Зазначена позиція суду цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який наголошує на тому, що на початку слідства заявлені ризики можуть враховуватись судом при обранні запобіжного заходу, а в подальшому, поступово, у міру того, як просувалось досудове розслідування, позиція підозрюваного у справі, так і сам ризик негативного впливу на хід розслідування, неминуче втрачають своє значення («Летельє проти Франції» - рішення від 26 червня 1991 року, «І.А. проти Франції» - рішення від 23 вересня 1998 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 201, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Клопотання захисника задовольнити частково.

Змінити застосований до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Заборонити ОСОБА_2 цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, за виключенням необхідності з’явитись до суду.

Покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки:

1) прибувати до суду по першому виклику;

2) не відлучатися за межі визначеного місця проживання в м. Суми без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт(и), або інший документ(и), що дає обвинуваченому право на виїзд за межі України;

5) носити електронний засіб контролю;

6) утриматись від спілкування з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17

Ухвалу для виконання та на підставі п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України направити до СІЗО м. Суми та Сумського ВП ГУНП в Сумській області.

Визначити строк дії ухвали до 30 липня 2018 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Ященко С.М.

Ухвала не оскаржується.

Суддя О.В. Сибільов