Постанова № 74396172, 31.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4485/18

Номер справи місцевого суду: 520/12250/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення надмірно виплаченої допомоги за апеляційною скаргою ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2018 року (ОСОБА_1М.),

встановив:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської радизвернувся до суду з вказаним позовом та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_3 на свою користь суму виплаченої щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 1112,13 гривень.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач надала недостовірні відомості, тобто вказала про відсутність на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, через що їм були надмірно виплачені кошти.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплаченої допомоги відмовлено в повному обсязі.

Зазначене рішення суду оскаржує в апеляційному порядку позивач ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради.

В скарзі з посиланням на порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення, ухвалення нового, про задоволення позову.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що позивач не погоджується з судовим рішенням, оскільки, в зв’язку з помилково невірно зазначеним ІПН ОСОБА_3 відповідь від ПАТ «ПУМБ» не надійшла, тому позивач був позбавлений права надати належні докази, що призвело до помилкового судового рішення.

Відзиву на апеляційну скаргу не надано.

Оскільки ціна позову у справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції 176 200 грн), дана цивільна справа відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, п. 1 ч. 3 ст. 274, ч. 1 ст. 369 ЦПК України підлягає розгляду апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю – доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї викладених у відзиву, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Згідно ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, уродженка села Красна Поляна, Великоновосілківського району, Донецької області, про що свідчить паспорт серії ВА 720121, та має ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

З 06.03.1992 року відповідач ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, в період якого народилась донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач була взяті на облік в Управлінні соціального захисту населення в Київському районі ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради, як особа переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п. 2, 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців. Грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї).

Згідно п. 5 вказаного Порядку, для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

У заяві зазначаються відомості про наявність у будь-кого з членів сім’ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Позов ОСОБА_2 обґрунтовано тим, що Актом ревізії використання коштів, виділених з державного бюджету на компенсацію підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 року, а також законності призначення, нарахування та виплати усіх видів соціальної допомоги, пільг, субсидій та інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів з 2014-2016 роки в ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради від 19.10.2016 року №041-11/105, визначено, що згідно з даними офіційної інформації, наданої Державній фінансовій інспекції України Міністерством фінансів України відповідно до доручення Міністра фінансів від 26.05.2016 №29020-06/1 для здійснення верифікації, гр. ОСОБА_3 мала кошти на депозитних банківських рахунках в банківських установах, відкритих з 24.12.2015 року по 01.03.2016 року у розмірі, що перевищує 10- кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб

Таким чином, позивач стверджує, що ОСОБА_3 надала недостовірні відомості, тобто вказала про відсутність на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, через що їй були надмірно виплачені кошти за період із січня 2016 року по травень 2016 року у сумі 6416, 13 гривень.

Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Відповідно до абз. 2 п. 11 Порядку, суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу.

Управлінням соціального захисту населення в Київському районі ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради 02.08.2016 року ОСОБА_3 був надісланий лист (вих. №1960) про припинення надання соціальної допомоги та необхідність повернення надміру отриманих коштів у сумі 6416,13 гривень.

Відповідачем частково погашено заборгованість у сумі 3978,00 грн. Також Управлінням соціального захисту населення в Київському районі ОСОБА_2 праці та соціальної політики ОМР грошову допомогу за вересень 2016 року у розмірі 1326,00 грн. ОСОБА_3 виплачено не було та зараховано в рахунок боргу.

Таким чином, на час звернення до суду залишок по заборгованості складає (6416,13- (3978+1326))= 1112,13 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч. 1 ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

У п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз’яснено, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Належних доказів того, що відповідач мала кошти на депозитних банківських рахунках відкритих в банківських установах, матеріали справи не містять, а наданий представником позивача витяг з Акту ревізії не може бути доказом цього.

20 листопада 2017 року до суду першої інстанції надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради – ОСОБА_6, в якому просили суд витребувати від ПАТ «Перший Український ОСОБА_7» відомості щодо наявності на депозитних рахунках, відкритих на ім’я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН 255880142 коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб за період з 24.12.2015 року по 01.03.2016 року (а.с.35-37).

Клопотання було обґрунтовано тим, що на запит ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради від 13.09.2017 року №02-27/1808 про надання інформації , чи мала ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН 255880142 кошти на депозитних банківських рахунках в ПАТ «Перший Український ОСОБА_7» з 24.12.2015 року по 01.03.2016 року, банком було надано відповідь за вих. № 19.1/507 від 20.09.2017 року, що банк не має правових підстав для надання інформації, що містить банківську таємницю (а.с.40-42).

Ухвалою суду від 22.11.2017 року вищевказане клопотання було задоволено. Витребувано інформацію стосовно наявності у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН 255880142 коштів на депозитних банківських рахунках в ПАТ «Перший Український ОСОБА_7» з 24.12.2015 року по 01.03.2016 року.

З відповіді ПАТ «Перший Український ОСОБА_7» № КНО-07.3.4/395 від 16.02.2018 року, яка була надана на ухвалу суду від 22.11.2017 року, вбачається, що клієнт з зазначеним ІПН 255880142 у вказаному Банку відсутній.

Оскільки матеріали справи не містять та позивачем не доведено наявність грошових коштів на рахунках ПАТ «Перший Український ОСОБА_7», які належать відповідачу, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги про порушення прав апелянта є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, в тому числі на допущену судом першої інстанції помилку при зазначенні ІПН відповідача, додаткового правового аналізу не потребують, оскільки ухвалою суду від 22.11.2017 року було задоволено клопотання позивача в той самій редакції, яке було сформульовано позивачем.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 263, 375 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим кодексом.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 13 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України є малозначна, тому у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України в касаційному порядку оскарженню не підлягає крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 268, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради залишити без задоволення.

Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2018 рокузалишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 31.05.2018 року.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді О.С.Комлева

ОСОБА_8