Рішення № 74394748, 30.05.2018, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа №628/800/18

Провадження №2/628/622/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018року Куп’янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Демченко І.М.,

за участю секретаря Романової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп’янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

16.03.2018 ОСОБА_1 звернулася до Куп’янського міськрайонного суду Харківської області з вищезазначеним позовом посилаючись на те, що вона перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду від 21.11.2016 було розірвано. Крім того, зазначає, що відповідач є батьком неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею. Рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 13.12.2016 на її користь з відповідача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини доходу відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, до його повноліття.

Оскільки 08.07.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів", яким були внесені зміни до Сімейного Кодексу України та визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, ОСОБА_1 просить суд змінити розмір аліментів, які стягуються за рішенням суду з відповідача на утримання неповнолітнього сина, та стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Також позивач ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем аліменти сплачувалися не у повному обсязі, у зв’язку з чим за період з 1 квітня 2017року по 1 лютого 2018року утворилася заборгованість у розмірі 4732,60грн., тому у відповідності до вимог ст. 196 Сімейного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів за 305 днів у розмірі 3290,32грн.

Ухвалою суду від 11.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження.

26.04.2018 представником відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 надано заяву про відкладення розгляду справи для підготовки відзиву на позовну заяву.

14.05.2018 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та у їх задоволенні просить відмовити у повному обсязі, з огляду на те, що законодавча зміна визначеного мінімального розміру аліментів на одну дитину, не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Інших обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів, позивачем не зазначено. З наданим позивачем розрахунком пені також не погоджується, оскільки при його складанні не враховані суми, які фактично були сплачені. Відповідно до розрахунку, складеного Міськрайонним відділом державної виконавчої служби по Куп’янському, Шевченківському районах та місту Куп’янськ, заборгованість по аліментам станом на 01.04.2018 складає 1944,65грн., а не 4732,60грн., отже сума пені складає 2177,46грн. Однак, посилаючись на те, що він з 29.03.2017 по 17.12.2017 не був офіційно працевлаштований, мав невеликі тимчасові заробітки, з яких частково сплачував аліменти, при цьому на його утриманні знаходиться мати пенсіонерка та брат, який є особою з інвалідністю 2 групи та потребує періодичного стаціонарного лікування та додаткового матеріального забезпечення з його боку, вважає за можливе на підставі ст.197 Сімейного Кодексу України звільнення його від сплати неустойки за прострочку сплати аліментів.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги в частині зміни розміру аліментів підтримала повністю, в частині стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів підтримала в сумі 2177грн, погодившись з її розрахунком, наданим відповідачем у відзиві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність за участю представника ОСОБА_4, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та у їх задоволенні просить відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечувала у повному обсязі, підтримавши доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Крім того, пояснила, що відповідачем ОСОБА_2 аліменти не сплачувалися через відсутність фінансової можливості їх сплати.

Суд, дослідивши докази та з’ясувавши обставини справи, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, 26.11.1990року народження, з 30.08.2013 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 21.11.2016, що набрало законної сили 02.12.2016, розірвано (а.с.5).

Сторони у справі є батьками малолітнього ОСОБА_5, 07.02.2014року народження (а.с.6).

Рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 29.11.2016 у справі № 628/3858/16-ц, провадження № 2/628/1569/16 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, 07.02.2014року народження, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 листопада 2016 року до його повноліття (а.с. 43).

На підставі зазначеного рішення суду позивачу видано виконавчий лист, який знаходиться на виконанні у Міськрайонному відділі державної виконавчої служби по Куп’янському, Шевченківському районах та місту Куп’янськ Головного територіального управління юстиції у Харківській області та за яким на користь позивача ОСОБА_1 проводиться нарахування та стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку ОСОБА_2, щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 листопада 2016 року (а.с.29).

Частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Єдиною підставою для зміни розміру аліментів позивач ОСОБА_1 зазначає зміну норми закону про розмір аліментів, посилаючись на прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08.07.2017 року, яким, крім іншого, визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Будь-яких інших підстав, як то зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника чи одержувача аліментів, позовна заява не містить, не посилалася на них і позивач при розгляді справи у судовому засіданні, відповідних доказів не надала.

Вирішуючи справу, суд враховує роз’яснення, що містяться у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», згідно яких зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Стаття 192 СК України передбачає зміну раніше встановленого розміру аліментів, крім іншого також у випадках, передбачених цим Кодексом. Між тим, Сімейний Кодекс України зміну розміру аліментів не пов’язує із зміною законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зміни розміру аліментів.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочку сплати аліментів, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

З розрахунку заборгованості по аліментам від 19.04.2018, складеного старшим державним виконавцем Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп’янському, Шевченківському районах та місту Куп’янськ Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_7, вбачається, що заборгованість станом на 01.04.2018 становить 1944,65грн., за період з 01.04.2017 по 01.01.2018 до сплати підлягало 15938,10грн., а фактично сплачено аліментів у розмірі 13993,45грн (а.с.29).

У судовому засіданні було встановлено та не оспорювалося сторонами у справі, що відповідачем ОСОБА_2 аліменти в період з квітня 2017року по листопад 2017року сплачувалися частково у розмірах, які зазначені у розрахунку пені, здійсненим представником відповідача на а.с.31. Зазначені суми фактично сплачених аліментів підтверджуються наданими до суду квитанціями (а.с.30) та враховані державним виконавцем при складенні розрахунку заборгованості по аліментам станом на 01.04.2018, який міститься на а.с.29.

Відповідно до правової позиції у справі за № 6-94цс15 Верховний суд України прийшов до висновку, що згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

З урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому, сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється, виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Тому, суд не погоджується із розрахунком проведеним позивачем на а.с.9 в розмірі 3290,32грн., оскільки він проведений без врахування фактично отриманих сум аліментів, та частково погоджується з розрахунком відповідача на а.с.31, виходячи з такого розрахунку:

періоддо сплатифактично сплаченозаборгованістькількість дніврозрахуноксумаКв. 171514,751493,4521,353021,35/100х306,41Тр. 171514,75600914,7531914,75/100х31283,57черв.171514,7501514,75301514,75/100х30454,43лип.171625,756001025,75311025,75/100х31317,98серп.171625,7501625,75311625,75/100х31503,98верес.171625,751000625,7530625,75/100х30187,73жовт.171625,751000625,7531625,75/100х31193,98лист.171625,75700925,7530925,75/100х30277,73 Всього2225,81

Судовим розглядом встановлено та визнано представником відповідача, що заборгованість по аліментам утворилася саме з вини відповідача – платника аліментів, тому з нього на користь одержувача аліментів підлягає стягненню пеня у розмірі 1944,65грн., тобто у розмірі, що не перевищує 100 відсотків заборгованості, яка утворилася станом на 01.04.2018року.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 196 Сімейного Кодексу України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на наявність підстав для звільнення від сплати неустойки з урахуванням його матеріального та сімейного стану, оскільки положеннями Сімейного Кодексу України не передбачено підстав для звільнення від сплати неустойки.

Положеннями частини 2 статті 197 Сімейного Кодексу України, на які посилається відповідач, визначено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

З такими позовними вимогами відповідач ОСОБА_2 до суду не звертався.

Враховуючи матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів, суд вважає, що стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів у розмірі, що не перевищує 100 відсотків заборгованості, буде справедливим по відношенню до обох сторін.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивача при зверненні до суду від сплати судового збору звільнено, він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави у розмірі 416,54грн. (1944,65х100%/3290,32=59,10%; 704,80грн. х 59,1% /100% = 416,54грн.)

Керуючись ст.ст.2, 23, 76-81, 258, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, ст.ст.196,197 Сімейного Кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заявуОСОБА_1, 29.04.1988року народження, р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_1, місце проживання якої зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в’їзд Овражний, 11, до ОСОБА_2, 26.11.1990року народження, р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_2, місце проживання якого зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, площа СтадіоннаАДРЕСА_1, про зміну розміру аліментів та стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, 26.11.1990року народження, р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_2, місце проживання якого зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, площа СтадіоннаАДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, 29.04.1988року народження, р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_1, місце проживання якої зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в’їзд Овражний, 11, неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 1944,65грн. (одна тисяча дев’ятсот сорок чотири гривні шістдесят п’ять копійок).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, 26.11.1990року народження, р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_2, місце проживання якого зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, площа СтадіоннаАДРЕСА_1, в дохід держави судовий збір в розмірі 416,54грн. (чотириста шістнадцять грн. п’ятдесят чотири копійки), які перерахувати за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві (м.Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача - 820019, рахунок отримувача - 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.06.2018.

Головуючий : І.М.Демченко