Рішення № 74393486, 31.05.2018, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/28/18

Провадження № 2/621/443/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

31 травня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Шахової В.В.,

за участю секретаря – Міненко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заочному порядку в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

в с т а н о в и в:

10.01.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, в якому вказала, що 27.11.2013 року Балаклійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 Сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем ОСОБА_2 не склалося через різні погляди на життя, а також несумісність характерів. Шлюбні відносини фактично припинені більше двох років, позивач мешкає з родиною за місцем реєстрації у с. Шелудьківка Зміївського району, у пошуках заробітку часто виїжджає до Російської Федерації. ОСОБА_2 мешкає окремо, крім того, в даний час тимчасово знаходиться під вартою у ХУВП № 27 за скоєння злочинів, матеріально родину не забезпечує. Сторони спільне господарство та бюджет не ведуть, спору про поділ майна відсутній. Малолітня донька ОСОБА_3 залишаться проживати з позивачем. За таких обставин ОСОБА_1 вважала, що її шлюб з відповідачем ОСОБА_2 носить лише формальний характер, примирення між ними неможливе і перебування у шлюбі суперечить інтересам їх сім’ї взагалі - як кожного з подружжя, так і дитини. Крім того, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, у зв’язку з чим ОСОБА_1 змушена звернутися з позовними вимогами в т.ч. про стягнення аліментів. ОСОБА_1 просила розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, а також стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку, доходу, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня звернення до суду і до повноліття дитини. Зобов’язати ОСОБА_2 повернути позивачу сплачений нею судовий збір у розмірі 640 грн.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, свої інтереси довірила представляти ОСОБА_4, який у судове засідання також не з’явився, надавши заяву про розгляд справи за їх з позивачем відсутності, на фіксуванні судового процесу не наполягав, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Крім того, представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_2 перебуває під вартою у ХУВП № 27, у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить в матеріалах справи розписки про отримання судової повістки про виклику до суду. Причин неявки суду ОСОБА_2 не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.

Судом встановлено, що сторони – ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (до шлюбу – Ткаченко) ОСОБА_5 перебувають у зареєстрованому шлюбі – копія Свідоцтва про шлюб, серії І-ВЛ № 340597, актовий запис № 32 (а.с. 8).

Сторони мають дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – копія Свідоцтва про народження, серії І-ВЛ № 329714, актовий запис № 39 (а.с. 9).

Дитина проживає разом з ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Шелудьківської сільської ради Зміївського району Харківської області від 15.12.2017 року № 1345 (а.с. 10).

Встановлено, що ОСОБА_2 перебуває у ХУВП № 27.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

З матеріалів даної справи вбачається, що сторони продовжувати шлюбні відносини не бажають, позивач стверджує у заяві, що сторони фактично не проживають разом, взагалі відповідач перебуває під вартою, сімейно-шлюбні відносини припинені, сім’я існує формально, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що потягне за собою неприпустиме порушення права одного з подружжя або обох на вільний вибір.

Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, згідно чинного законодавства, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу, тому, враховуючи вищевикладене, а також те, що спору між сторонами про місце проживання дитини, з представлених суду відомостей, не вбачається, а також не вбачається з матеріалів справи спору між сторонами щодо спільного майна, задоволення позовних вимог про розірвання цього шлюбу не суперечить вимогам законодавства України.

Беручи до уваги фактичні взаємовідносини сторін, наполягання позивача на задоволенні позову, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам.

Крім того, відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 статті 115 СК України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Крім того, відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Отже, встановлено, що малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом із матір’ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні, відповідач не виконує обов’язки щодо утримання своєї доньки, хоча має таку можливість, оскільки стан його здоров’я задовільний, навіть перебуваючи під вартою останній не позбавлений можливості працювати та отримувати дохід, інших утриманців він не має.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп., а також на користь ОСОБА_1 у розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 110, 111-115, 180-184, 191 СК України, ст.ст. 2, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 27.11.2013 року Савинською селищною радою Балаклійського району Харківської області, Свідоцтво про шлюб, серії І-ВЛ № 340597, актовий запис № 32 – розірвати.

Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який відбуває покарання у ХУВП № 27, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт МТ № 327460, виданий 08.01.2014 року Зміївським РС ГУДМС України в Харківській області, яка мешкає за адресою Харківська область, Зміївський район, с. Шелудьківка, вул. Дружби, 175, аліменти на утримання малолітньої доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, копія Свідоцтва про народження, серії І-ВЛ № 329714 актовий запис № 39, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.01.2018 року і досягнення дитиною повноліття.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який відбуває покарання у ХУВП № 27, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт МТ № 327460, виданий 08.01.2014 року Зміївським РС ГУДМС України в Харківській області, яка мешкає за адресою Харківська область, Зміївський район, с. Шелудьківка, вул. Дружби, 175, судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який відбуває покарання у ХУВП № 27, судовий збір на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України) у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., які перерахувати на рахунок отримувача 31215256700001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги, враховуючи п.п. 15.5 п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до Апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складання рішення 31.05.2018 року.

Головуючий: