Постанова № 74393450, 31.05.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №473/1055/18 31.05.2018

Провадження №22-ц/784/949/18

Справа № 473/1055/18-ц Головуючий суду першої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 22ц/784/949/18 Суддя-доповідач апеляційного суду ОСОБА_2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Прокопчук Л.М., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Яценко Л.В.,

за участю представника позивача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 квітня 2018 року про повернення позовної заяви, постановлену суддею Лузан Л.В. в залі суду в м. Вознесенську за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

4 квітня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, де просив розірвати шлюб зареєстрований між сторонами 17 серпня 2013 року.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 квітня 2018 року позовну заяву повернуто на підставі ч. 5 ст. 183 ЦПК України. В ухвалі суд зазначив, що 5 квітня 2018 року зазначена позовна заява була залишена без руху та надано строк для виправлення вказаних в ній недоліків. Між тим 19 квітня 2018 року за закінченням терміну зберігання повернулася поштова кореспонденція направлена ОСОБА_4 з копією ухвали суду про залишення без руху його позову. З урахуванням п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України районний суд дійшов висновку, що ухвала була належним чином вручена адресату.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просив ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

При цьому скаржник посилався на те, що не отримував від районного суду ухвалу про залишення позову без руху.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частина ст. 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Таким чином, положення ч. 1 ст. 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини також гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов’язків цивільного характеру. Отже, цей пункт втілює в собі «право на суд», яке згідно з практикою Європейського суду з прав людини, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» 2002 рік).

З матеріалів справи вбачається, що 4 квітня 2018 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

5 квітня 2018 року районний суд, розглянувши позов на відповідність вимогам ст. 175 ЦПК України, дійшов висновку про залишення позову без руху, про що постановив ухвалу. При цьому послався, що позивач в порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначив жодної із підстав, визначених Сімейним Кодексом, що дають йому підстави на звернення до суду з вказаним позовом, зокрема, позивач не мотивував у позові перешкод для звернення до державного органу реєстрації актів цивільного стану із заявою про розірвання шлюбу. Зазначений недолік позовної заяви, перешкоджає районному суду призначити справу до розгляду.

Ця ухвала 10 квітня 2018 року була направлена за адресою позивача, що була зазначена в позовній заяві (а.с. 14).

19 квітня 2018 року повернулася поштова кореспонденція направлена ОСОБА_4 з копією ухвали суду про залишення без руху його позову повернулася до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 квітня 2018 року позовну заяву повернуто на підставі ч. 5 ст. 183 ЦПК України. В ухвалі суд зазначив, що 5 квітня 2018 року зазначена позовна заява була залишена без руху та надано строк для виправлення вказаних в ній недоліків. Між тим 19 квітня 2018 року за закінченням терміну зберігання повернулася поштова кореспонденція направлена ОСОБА_4 з копією ухвали про залишення без руху його позову. З урахуванням п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України районний суд дійшов висновку, що ухвала була належним чином вручена адресату.

За змістом п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Судові виклики здійснюються судовими повістками, які направляються рекомендованим листом з повідомленням про вручення фізичним особам, які не мають статус підприємців – за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, та вручаються їм під розписку.

Отже, пункт 4 зазначеної статті передбачає днем вручення судової повістки декілька випадків, а саме: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з тим, на поштовому повідомленні, що було адресовано судом за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_4, причиною не вручення судової кореспонденції є закінчення терміну зберігання, що за цивільно-процесуальним законом не вважається належним повідомленням сторони про процесуальні дії відповідного суду.

В цьому випадку, районному суду необхідно було повторно направити позивачу ухвалу про залишення позову без руху або обрати інший спосіб, передбачений законом, повідомлення позивача про зазначену процесуальну дію. При цьому звертає на себе увагу, що в позовній заяві позивачем зазначено одним із засобів зв’язку декілька номерів мобільного телефону, однак районний суд цими засобами зв’язку для повідомлення ОСОБА_4 про прийняте рішення за його позовом, не скористався.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального закону передчасно дійшов до висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_4

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України у разі порушення судом норм процесуального права ухвала суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Одночасно колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу районного суду, що ст. 106 СК України, на положення якої посилався суд, залишаючи позов без руху, не містить заборони на звернення до суду особи, яка не має дітей, з позовом про розірвання шлюбу, а визначає лише право особи у цьому випадку звернутися за розірванням шлюбу до органів державної реєстрації актів цивільного стану. Отже, тільки не зазначення особою в позові цих обставин, не є перешкодою для суду відкрити провадження у справі та з’ясувати зазначені питання при проведенні підготовчого засідання.

Ураховуючи, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та порушує права позивача на гарантії захисту у суді своїх інтересів, ухвала суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 квітня 2018 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Л.М. Прокопчук

ОСОБА_6

Повний текст постанови виготовлено 31 травня 2018 року.