Ухвала суду № 74392543, 29.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/7772/17 Головуючий у 1 інстанції: Донченко Ю. В.

Провадження № 11-кп/783/306/18 Доповідач: Головатий В. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі головуючого судді Головатого В.Я.,

суддів – Белени А. В., Маліновської-Микич О. В.,

при секретарі – Проворній Н. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 05 березня 2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного у ЄРДР за №12014140080000504 від 14.02.2014 року, про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України,

з участю прокурора Гуменної І. Р.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5,

встановила:

цією ухвалою задоволено клопотання захисників ОСОБА_1, ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України та кримінальне провадження закрито у зв’язку із закінченням строків давності, відповідно до статті 49 КК України.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12014140080000504 від 14.02.2014 року залишено без розгляду

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, треті особи Львівський національний медичний університет імені ОСОБА_8, Комунальної 3-тя міська клінічна лікарня м. Львова про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, залишено без розгляду.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_2, обвинувачується у тому, що будучи медичним працівником, відповідно до наказу №36к від 27.04.2009 р., перебуваючи на посаді асистента кафедри акушерства і гінекології №2 за сумісництвом за строковим трудовим договором, та на посаді акушера-гінеколога у пологовому відділенні міської комунальної 3-ї МКЛ згідно наказу №192-к від 09.10.2006 р., неналежно виконуючи свої професійні обов’язки, внаслідок недбалого до них ставлення, в порушення вимог кваліфікаційної характеристики лікаря акушер-гінеколога, затвердженої наказом МОЗ України №117 від 29.03.2002 р, посадової інструкції лікаря акушера-гінеколога акушерського відділення 3-ї МКЛ, яка затверджена 03.08.2011 головним лікарем Комунальної 3-ї МКЛ м. Львова, в порушення вимог наказів МОЗ України №417 від 15.07.2011 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні»; №620 від 29.12.2003 «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні»» №676 від 31.12.2004 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» Клінічний протокол «Передчасні пологи»; №624 від 03.11.2008 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15.12.2003 №582 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» Клінічний протокол «Передчасні пологи»; №977 від 27.12.2011 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15.12.2003 №582 Клінічний протокол з акушерської допомоги «Кесарів розтин»; №782 від 29.12.2005 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги»; №900 від 27.12.2006 «Дистрес плода при вагітності та під час пологів»; №234 від 10.05.2007 «Про організацію профілактики внутрішньо-лікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах»; №1053 від 14.12.2012 «Про апробацію методології дослідження важкої материнської захворюваності, що становить загрозу для життя жінки» провела неповне обстеження, неналежно оцінила стан вагітної ОСОБА_9, не провівши зняття швів з шийки матки, асистувала при проведенні операції кесаревого розтину, після чого невірно виставивши післяопераційний діагноз, не призначила адекватної антибактеріальної терапії з вирішенням питання щодо санації джерела запалення (матки), що призвело до важкого гнійно-септичного післяпологового ускладнення, а в подальшому призвело до смерті, тобто заподіяла тяжкі наслідки для хворої у вигляді смерті, які знаходяться у прямому причинному зв’язку з її діями.

Згідно висновку експерта №153/2014 від 23.03.2014 смерть ОСОБА_9 настала внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, яка є проявом інфекційно-токсичного шоку, причиною якого є бактереємія, яка розвинулася внаслідок гнійного ендометриту (гнійне запалення матки в ділянці післяопераційного рубця).

Обвинувачена ОСОБА_2 проявила злочинну недбалість та несумлінність, неналежно виконала професійні обов’язки, не у повному обсязі, поверхнево, не так, як цього вимагають інтереси її професійної діяльності, які в силу виконуваної роботи вона зобов’язана була вчинити, не провела якісного диспансерного спостереження за перебігом післяопераційного періоду, оскільки не були взяті до уваги постійна субфебрильна температура у ранковий час (за виключенням 3-ї доби) у ранковий час з першого дня операції, скарги на загальну слабкість при нормальному рівні гемоглобіну, при погіршенні стану породіллі на 5-ту добу післяопераційного періоду, не проведені додаткові лабораторні обстеження, УЗД органів малого тазу, а інтенсивна терапія запального процесу розпочата через півтори доби, що зумовило прогресування гнійного запалення матки в ділянці післяопераційного рубця після операції кесаревого розтину, розвитку гнійно-септичного ураження та смерті ОСОБА_9

Таким чином, ОСОБА_2, обвинувачується у тому, що своїми діями вчинила невиконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч 1 ст. 140 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4, обвинувачується у тому, що будучи медичним працівником, відповідно до наказу №1502-з від 27.06.2012, перебуваючи на посаді завідувача кафедри акушерства і гінекології за контрактом Львівського державного університету ім. Данила Галицького, відповідно до п. 2.15 угоди про співпрацю між 3-ою комунальною міською клінічною лікарнею м. Львова та Львівським національним медичним університетом ім. Данила Галицького проводячи лікувально-діагностичну роботу у клінічних відділеннях та володіючи вищою кваліфікаційною категорією за спеціальністю лікар акушер-гінеколог, а також проводячи клінічні обходи, конференції та оперативні втручання у пологовому і гінекологічному відділеннях 3-ої МКЛ м. Львова, неналежно виконуючи свої професійні обов’язки, внаслідок недбалого до них ставлення, в порушення вимог кваліфікаційної характеристики лікаря акушер-гінеколога, затвердженої наказом МОЗ України №117 від 29.03.2002 р., посадової інструкції завідувача кафедри акушерства та гінекології №2, яка затверджена 12.12.2000 ректором ЛДМУ ім. Данила Галицького, інструкції лікаря-акушера-гінеколога акушерського відділення, затвердженої 03.08.2011 головним лікарем Комунальної 3-ої міської клінічної лікарні м. Львова, в порушення вимог наказів МОЗ України №417 від 15.07.2011 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні»; №620 від 29.12.2003 «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні»» №676 від 31.12.2004 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» Клінічний протокол «Передчасні пологи»; №624 від 03.11.2008 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15.12.2003 №582 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» Клінічний протокол «Передчасні пологи»; №977 від 27.12.2011 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15.12.2003 №582 Клінічний протокол з акушерської допомоги «Кесарів розтин»; №782 від 29.12.2005 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги»; №900 від 27.12.2006 «Дистрес плода при вагітності та під час пологів»; №234 від 10.05.2007 «Про організацію профілактики внутрішньо лікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах»; №1053 від 14.12.2012 «Про апробацію методології дослідження важкої материнської захворюваності, що становить загрозу для життя жінки» провів неповне обстеження, неналежно оцінив стан вагітної ОСОБА_9, не провівши зняття швів з шийки матки, провів операцію кесаревого розтину після чого невірно виставивши післяопераційний діагноз, не призначив адекватної антибактеріальної терапії з вирішенням питання щодо санації джерела запалення (матки), що призвело до важкого гнійно-септичного післяпологового ускладнення, а в подальшому призвело до смерті, тобто заподіяв тяжкі наслідки для хворої у вигляді смерті, які знаходяться у прямому причинному зв’язку з його діями.

Згідно висновку експерта №153/2014 від 23.03.2014 смерть ОСОБА_9 настала внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, яка є проявом інфекційно-токсичного шоку, причиною якого є бактереємія, яка розвинулася внаслідок гнійного ендометриту (гнійне запалення матки в ділянці післяопераційного рубця).

Обвинувачений ОСОБА_4 проявив злочинну недбалість та несумлінність, неналежно виконав професійні обов’язки, не у повному обсязі, поверхнево, не так, як цього вимагають інтереси його професійної діяльності, які в силу виконуваної роботи він зобов’язаний був вчинити, не провів якісного диспансерного спостереження за перебігом післяопераційного періоду, оскільки не були взяті до уваги постійна субфебрильна температура у ранковий час (за виключенням 3-ї доби) у ранковий час з першого дня операції, скарги на загальну слабкість при нормальному рівні гемоглобіну, при погіршенні стану породіллі на 5-ту добу післяопераційного періоду, не проведені додаткові лабораторні обстеження, УЗД органів малого тазу, а інтенсивна терапія запального процесу розпочата через півтори доби, що зумовило прогресування гнійного запалення матки в ділянці післяопераційного рубця після операції кесаревого розтину, розвитку гнійно-септичного ураження та смерті ОСОБА_9

Таким чином, ОСОБА_4, обвинувачується у тому, що своїми діями вчинив невиконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч 1 ст. 140 КК України.

Обвинувачена, ОСОБА_5, обвинувачується у тому, що будучи медичним працівником, відповідно до наказу №149к від 15.07.2002, перебуваючи на посаді акушера-гінеколога гінекологічного відділу №2 комунальної 3-ї МКЛ, неналежно виконуючи свої професійні обов’язки, внаслідок недбалого до них ставлення, в порушення вимог, кваліфікаційної характеристики лікаря акушер-гінеколога, затвердженої наказом МОЗ України №117 від 29.03.2002 р., посадової інструкції лікаря акушера-гінеколога міського центру планування сім’ї та репродукції людини 3-ї МКЛ, яка затверджена 2014 року головним лікарем Комунальної 3-ї МКЛ м. Львова, в порушення вимог наказів МОЗ України №417 від 15.07.2011 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні»; №620 від 29.12.2003 «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні»; №782 від 29.12.2005 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги»; №234 від 10.05.2007 «Про організацію профілактики внутрішньо-лікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах»; №1053 від 14.12.2012 «Про апробацію методології дослідження важкої материнської захворюваності, що становить загрозу для життя жінки» провела неповне обстеження, неналежно оцінила стан вагітної ОСОБА_9, не перевіривши невірно виставлений 15.01.2014 післяопераційний діагноз, не призначила адекватної антибактеріальної терапії з вирішенням питання щодо санації джерела запалення (матки), що призвело до важкого гнійно-септичного післяпологового ускладнення, а в подальшому призвело до смерті, тобто заподіяла тяжкі наслідки для хворої у вигляді смерті, які знаходяться у прямому причинному зв’язку з її діями.

Згідно висновку експерта №153/2014 від 23.03.2014 смерть ОСОБА_9 настала внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, яка є проявом інфекційно-токсичного шоку, причиною якого є бактереємія, яка розвинулася внаслідок гнійного ендометриту (гнійне запалення матки в ділянці післяопераційного рубця).

Обвинувачена, ОСОБА_5 проявила злочинну недбалість та несумлінність, неналежно виконала професійні обов’язки, не у повному обсязі, поверхнево, не так, як цього вимагають інтереси її професійної діяльності, які в силу виконуваної роботи вона зобов’язана була вчинити, недообстежила породіллю, не оцінила ризик розвитку післяпологового гнійно-септичного ускладнення, провела неповну діагностику та обрала невірну тактику лікування важкого гнійно-септичного післяпологового ускладнення, що призвело в подальшому до смерті ОСОБА_9

Таким чином, ОСОБА_5, обвинувачується у тому, що своїми діями вчинила невиконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч 1 ст. 140 КК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити та ухвалити рішення, яким скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 15.09.2017 року.

В обґрунтування скарги зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України при закритті кримінального провадження та при залишенні цивільного позову без розгляду слід вирішити питання про скасування арешту майна.

Захисник ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі просить ухвалу суду змінити та ухвалити рішення, яким скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 15.09.2017 року з мотивів аналогічних мотивам апеляційної скарги захисника ОСОБА_3

Заслухавши доповідача, думку захисників та обвинувачених, які підтримали апеляційні скарги, прокурора та потерпілих, які не заперечили проти її задоволення, дослідивши матеріали судового провадження, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити за наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування чи зміну судового рішення є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 15.09.2017 року в межах вказаного кримінального провадження накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_4, а саме земельну ділянку з кадастровим №4610136900:05:002:0060, з р. н. 107367846101, площею 0,0032 га, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. карпінця, 1, земельна ділянка 4а, нерухоме майно за р. н. 2477835, а саме 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 126, 1 кв. м., житловою 80, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Карпінця, 9/ 4.

Крім того, зазначеною ухвалою накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_2, а саме: нерухоме майно за р. н. 133298846101, квартиру, загальною площею 41, 7 кв. м., житловою 17, 5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 3/ 14.

Згідно з оскаржуваною ухвалою, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України та кримінальне провадження закрито у зв’язку із закінченням строків давності, відповідно до статті 49 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, треті особи Львівський національний медичний університет імені ОСОБА_8, Комунальної 3-тя міська клінічна лікарня м. Львова про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, залишено без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З огляду на те, що оскаржуваною ухвалою закрито кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, а цивільний позов поданий у кримінальному провадженні залишено без розгляду, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, суду першої інстанції слід було вирішити питання про скасування арешту майна, накладеного відповідно до ухвали слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 15.09.2017 року.

Вказане порушення кримінального процесуального закону, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 408 КПК України, є підставою для зміни ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 05 березня 2018 року.

Керуючись ст. 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 05 березня 2018 року в частині вирішення питання про скасування арешту майна змінити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Франківського районного суд м. Львова від 15.09.2017 року на майно, що належить ОСОБА_4, а саме земельну ділянку з кадастровим №4610136900:05:002:0060, з р. н. 107367846101, площею 0,0032 га, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. карпінця, 1, земельна ділянка 4а, нерухоме майно за р. н. 2477835, а саме 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 126, 1 кв. м., житловою 80, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Карпінця, 9/ 4, та майно, що належить ОСОБА_2, а саме: нерухоме майно за р. н. 133298846101, квартиру, загальною площею 41, 7 кв. м., житловою 17, 5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 3/ 14.

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, та на неї може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді :

ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12