Рішення № 74392425, 01.06.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2579/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

з секретарем судового засідання Прокопчук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив Рівненська брама» про визнання майнових прав та заборону вчинення дій по передачі майнових прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулася до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив Рівненська брама» (надалі – відповідач), в якому просить визнати її майнове право на нежитлове приміщення, будівельний номер 29А, загальною проектною площею 59,7 кв.м. в третьому під’їзді Об’єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівному), та майнове право на нежитлове приміщення, будівельний номер КП31, загальною проектною площею 29 кв.м. на першому поверсі у третій секції Об’єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівному). Також просить суд заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам, в тому числі правонаступникам відповідача, вчиняти будь-які дії по передачі іншим особам майнового права на нежитлове приміщення, будівельний номер 29А, загальною проектною площею 59,7 кв.м. в третьому під’їзді Об’єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівному), та на нежитлове приміщення, будівельний номер КП31, загальною проектною площею 29 кв.м. на першому поверсі у третій секції Об’єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівному).

13 березня 2018 року представник ОК «ЖБК Рівненська брама» ОСОБА_2 подав суду письмову заяву про залишення позову без розгляду, в якій просить суд позов ОСОБА_1 залишити без розгляду з підстав несплати нею судового збору.

15 березня 2018 року голова ОК «ЖБК Рівненська брама» ОСОБА_3 подав суду письмову заяву про визнання позову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до ОК «ЖБК Рівненська брама» визнав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

20 березня 2018 року представник відповідача ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки позивач не довела належними та допустимими доказами, що її права порушені з боку ОК «ЖБК Рівненська брама». Матеріали справи не містять доказів на підтвердження належності позивачу спірної квартири на праві власності, а тому підстав для визнання за нею майнових прав на об’єкт інвестування немає.

Позивач та її представник в судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

23 квітня 2018 року позивач подала суду письмову заяву, в якій позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі. Розгляд справи просила провести у її відсутність.

Представник відповідача також в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дослiдивши докази по справi, суд прийшов до висновку, що позов пiдлягає задоволенню повнiстю, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Судом встановлено, що 11 березня 2016 року між ОК «ЖБК «Рівненська брама» в особі голови кооперативу ОСОБА_3 (далі – кооператив), що діяв на підставі Статуту кооперативу, та ОСОБА_4, асоційованим членом кооперативу (далі – пайовик), було укладено договір пайової участі в будівництві №29А (далі – договір), за умовами якого пайовик вступає, а кооператив приймає пайовика в асоційовані члени кооперативу та пайову участь по будівництву кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівне (далі - Об’єкт) і реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність частини нежитлового приміщення, будівельний номер 29А, загальною проектною площею 59,7 м.кв., в третьому під їзді Об’єкту (далі – нежитлове приміщення).

Згідно пункту 1.2. договору, кооператив зобов’язується організувати і забезпечити будівництво Об’єкту та здачу його в експлуатацію, передати пайовику у власність нежитлове приміщення, обумовлене цим договором, за умови повної (в розмірі 100 відсотків) сплати пайовиком пайового внеску.

Пунктом 2.1. договору визначено, що загальний розмір внеску пайовика становить 651 924 гривень, що еквівалентно 25 074 доларів США згідно з курсом продажу долара США в ПАТ АБ «Укргазбанк», на день укладання договору, з розрахунку 10 920 гривень, що еквівалентно 420 доларів США, за один квадратний метр загальної площі Об’єкту, без внутрішніх оздоблювальних робіт.

У відповідності до пункту 2.3. договору, пайовик сплачує вартість пайового внеску у визначений строк та у спосіб, погоджені сторонами в додатку № 1 до даного договору.

Згідно пункту 3.4. договору, кооператив зобов’язаний організувати і забезпечити будівництво Об’єкту та здачу його в експлуатацію у термін до 30 грудня 2016 року, за умови належного виконання пайовиком своїх зобов’язань щодо здійснення пайового внеску.

Свої зобов’язання по оплаті пайового внеску ОСОБА_4 виконав у повному обсязі, що підтверджується квитанціями №15638666 від 14 березня 2016 року на суму 195 577 грн., №16012786 від 12 квітня 2016 року на суму 60 000 грн., №16441479 від 18 травня 2016 року на суму 89 154 грн., №16771111 від 14 червня 2016 року на суму 87 750 грн., №18933780 від 02 листопада 2016 року на суму 219 443 грн.

25 жовтня 2016 року між ОСОБА_4 (первісний пайовик) та ОСОБА_1 (новий пайовик), було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого первісний пайовик передає, а новий пайовик приймає на себе право вимоги до ОК ЖБК “Рівненська брама”, що належить первісному пайовику, і стає кредитором за договором пайової участі №29А від 11 березня 2016 року, укладеним між ОК ЖБК “Рівненська брама” та первісним пайовиком. За цим Договором новий пайовик одержує право (замість первісного пайовика) вимагати від боржника виконання своїх зобов’язань щодо нежитлового приміщення №29А загальною площею 59,7 м.кв., що знаходиться першому поверсі третьої секції в кварталі житлової забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне.

Відповідно до довідки, виданою головою ОК «ЖБК Рівненська брама» ОСОБА_5, ОСОБА_1 є дійсно асоційованим членом ОК «ЖБК «Рівненська Брама» та станом на 25 жовтня 2016 року сплатила пайовий внесок на рахунок ОК «ЖБК «Рівненська брама» згідно договору про відступлення права вимоги від 25 жовтня 2016 року (згідно якого ОСОБА_1 стала кредитором за договором пайової участі №29А від 11 березня 2016 року) за частину нежитлового приміщення, будівельний номер №29А загальною проектною площею 59,7 м.кв. в третьому під’їзді у кварталі житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівному.

05 травня 2017 року між ОК “ЖБК “Рівненська брама” в особі голови кооперативу ОСОБА_3, що діяв на підставі Статуту кооперативу, та позивачем ОСОБА_1, асоційованим членом кооперативу, було укладено договір пайової участі в будівництві №КП 31/3, за умовами якого пайовик вступає, а кооператив приймає пайовика в асоційовані члени кооперативу та пайову участь по будівництву кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне (далі - Об’єкт) і реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність нежитлового приміщення, будівельний номер КП 31 загальною проектною площею 29 м.кв., на першому поверсі у третій секції Об’єкту.

Згідно пункту 1.2. договору, кооператив зобов’язується організувати і забезпечити будівництво Об’єкту та здачу його в експлуатацію, передати пайовику у власність нежитлову площу, обумовлену цим договором, за умови повної (в розмірі 100 відсотків) сплати пайовиком пайового внеску.

Пунктом 2.1. договору визначено, що загальний розмір внеску пайовика визначається кооперативом та на день укладення договору становить 384 250 гривень, що еквівалентно 14 500 доларів США згідно з курсом продажу долара США в ПАТ АБ «УкрСиббанк», на день укладення договору, з розрахунку 13 250 гривень за один квадратний метр загальної площі нежитлового приміщення, що еквівалентно 500 доларів США, без внутрішніх оздоблювальних робіт.

У відповідності до пункту 2.4. договору, пайовик сплачує вартість пайового внеску у визначений строк та у спосіб, погоджені сторонами в додатку № 1 до даного договору.

Згідно пункту 3.4. договору, кооператив зобов’язаний організувати і забезпечити будівництво Об’єкту та здачу його в експлуатацію у термін до 30 липня 2017 року, за умови належного виконання пайовиком своїх зобов’язань щодо здійснення пайового внеску.

05 травня 2017 року між ОК “ЖБК “Рівненська Брама” в особі голови кооперативу ОСОБА_5, що діяв на підставі Статуту кооперативу та позивачем, асоційованим членом кооперативу, було укладено Договір про внесення змін до Додатку №1 (Порядок розрахунків) до Договору пайової участі в будівництві №КП 31/3 від 05 травня 2017 року, згідно якого: пайовик сплачує пайовий внесок у розмірі, передбаченому п.2.1 Договору пайової участі з будівництві №КП 31/3 від 05 травня 2017 року, у наступній спосіб: шляхом внесення (передання) ОК «ЖБК «Рівненська Брама» 05 грудня 2017 року ряду будівельних матеріалів.

Позивач свої зобов’язання по внесенню (переданню) вищевказаних матеріалів на суму 384 250 гривень 00 коп. виконала в повному обсязі, що підтверджується актом прийому-передачі майна від 05 травня 2017 року.

Окрім того, виконання нею зобов’язань по внесенню (передачі) матеріалів підтверджується довідкою за підписом голови ОК «ЖБК Рівненська брама» ОСОБА_3

Судом також встановлено, що станом на день звернення до суду Об’єкт не зданий в експлуатацію, будь-яких дій для здачі в експлуатацію будинку, де знаходяться нежитлові приміщення, відповідач не здійснює, чим порушує встановлені статтею 526 ЦК України загальні вимоги виконання зобов’язання: зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами, а порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (стаття 610 ЦК України).

Як встановлено судом, відповідач, всупереч вимогам умов укладених договорів та цивільного законодавства України, не виконав взяті на себе зобов’язання, чим порушив законні права та інтереси позивача, яка з незалежних від неї причин не може зареєструвати за собою право власності на належні нежитлові приміщення, а тому не може володіти, користуватися та розпоряджатися придбаним майном.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об’єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (частина друга стаття 3 Закону).

Майнові права на нерухомість, що є об’єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об’єктом цих прав не є «чуже майно», а також не є правом власності, оскільки об’єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.

Отже, майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об’єкта цивільних прав. Майнове право – це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Виходячи з приписів статті 190 ЦК України, частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та умов укладених між сторонами договорів, суд визнає позивача такою, що набула майнових прав на нежитлові приміщення, оскільки вона в повному обсязі виконала умови договорів пайової участі в будівництві №29А та №КП 31/3.

Згідно статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і, відповідно, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності у особи суб’єктивного цивільного права, зокрема, на майно, на частину в загальному майні, яке безпосередньо не спричиняє шкоду суб’єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб’єктивного права.

Як слідує з наданих позивачем письмових доказів, у період з жовтня по листопад 2017 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_6 було подано чотири позовні заяви про визнання недійсним договору уступки (цесії), в яких відповідачами були зазначені дочірнє підприємство «Градобуд-Рівне», ОК «ЖБК Рівненська брама», ОСОБА_3, що підтверджується витягом із офіційного веб-сайту «Судова влада» (цивільні справи № 686/23134/17, № 686/21826/17, № 686/22342/17, № 686/20914/17).

Аналогічні три позови було подано ОСОБА_7 до дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне», ОСОБА_3, ОК «ЖБК «Рівненська брама» про визнання недійсним договору уступки (цесії), зокрема, справи № 686/23217/17, № 686/20915/17, № 686/21821/17, у яких він вказує, що як засновник дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне» недоотримує прибуток, який може бути розподілений між засновниками як дивіденди.

Оскаржуваний ОСОБА_6 і ОСОБА_7 договір уступки (цесії) від 18 червня 2015 року був укладений між дочірнім підприємством «Градобуд-Рівне» (Цедент) та ОК «ЖБК «Рівненська Брама» (Цесіонарій). В порядку та на умовах, визначених цим договором уступки (цесії), Цедент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває належні Цедентові права та обов’язки Інвестора-2, що відносяться до будівництва за Угодою № 20 про дольову участь у будівництві житлових будинків з об’єктами соціально-культурного призначення на вулицях Костромській та Гагаріна у місті Рівному від 22 серпня 2007 року та додаткових угод до неї, укладену між Замовником – Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, Інвестором-1 – ТзОВ «Реноме-Євробуд» та Інвестором-2 – дочірнім підприємством «Градобуд-Рівне».

06 вересня 2016 року між тими ж сторонами було укладено договір уступки вимоги (цесії) у новій редакції, у відповідності до якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Цедент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває належні Цедентові права та обов’язки Інвестора в повному обсязі, що відносяться до будівництва Кварталу житлової та громадської забудови на вулиці Костромська та Гагаріна у місті Рівному (І черга) за Угодою про дольову участь у будівництві кварталу житлової та громадської забудови з торгівельно-розважальним центром на вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівному №20 від 22 серпня 2007 року та усіх Додаткових угод, що є невід’ємною частиною основної Угоди.

За вказаним оскаржуваним договором уступки (цесії), дочірнє підприємство «Градобуд-Рівне» передало свої права та обов’язки інвестора щодо будівництва кварталу житлової та громадської забудови на вулиці Костромська та Гагаріна у місті Рівному (І черга) для ОК «ЖБК «Рівненська Брама».

ОСОБА_6 є засновником (учасником) як ОК «ЖБК «Рівненська Брама» згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (із офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України), так і дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне», що підтверджується таким же витягом.

ОСОБА_7 є засновником дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне», про що він зазначає у своєму позові від 03 листопада 2017 року.

За наведеного, ОСОБА_6 як засновник (учасник) ОК «ЖБК «Рівненська Брама» та дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне», оскаржував укладений договір уступки вимоги (цесії) між юридичними особами, засновником яких він є, а ОСОБА_7 оскаржував договір, за яким були передані права інвестора для ОК «ЖБК «Рівненська Брама».

Суд визнає, що у випадку можливого задоволення позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання недійсним договору уступки (цесії), таке рішення мало би негативні наслідки для кожного із пайовиків, у тому числі і для позивача, оскільки однією із сторін у договорах пайової участі у будівництві є ОК «ЖБК «Рівненська Брама», який придбав інвестиційні права у дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне» саме за оскаржуваним ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договором уступки права вимоги (цесії).

Наслідки визнання правочину недійсним (в даному випадку договору уступки (цесії) від 18 червня 2015 року) визначені статтею 216 ЦК України, зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, – відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За наведеного, під невизнанням майнових прав за позивачем на нежитлові приміщення слід розуміти заперечення засновником ОК «ЖБК «Рівненська Брама» і учасником дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне» ОСОБА_6, а також учасником дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне» ОСОБА_7 дійсності та належності ОК «ЖБК «Рівненська Брама» інвестиційних прав щодо будівництва кварталу житлової та громадської забудови на вулиці Костромська та Гагаріна у місті Рівному, що відповідно створює невпевненість для позивача у дійсності її майнового права на нежитлові приміщення.

Таким чином, вищевказані позови до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області про визнання недійсним договору уступки (цесії) свідчать про невизнання засновником ОК «ЖБК «Рівненська Брама» і учасниками дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне» наявності у ОК «ЖБК «Рівненська Брама» інвестиційних прав щодо будівництва кварталу житлової та громадської забудови на вулиці Костромська та Гагаріна у місті Рівному за Договором уступки (цесії) від 18 червня 2015 року, який був укладений між дочірнім підприємством «Градобуд-Рівне» та ОК «ЖБК «Рівненська Брама», що може мати наслідком невизнання права ОК «ЖБК «Рівненська Брама» на укладення договорів пайової участі в будівництві з будь-якими особами, у тому числі, і на укладення договорів пайової участі в будівництві з позивачем.

Відповідно до вимог частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Враховуючи вимоги частини першої статті 8 ЦК України щодо застосування аналогії закону, суд визнає, що майнові права підлягають такому ж захисту, що і права власності.

За встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку про те, що існують реальні підстави передбачати можливість порушення майнового права позивача іншими особами, оскільки визнання недійсним договору уступки (цесії) матиме наслідком застосування положень статті 216 ЦК України, а тому наявні підстави для застосування положень частини 2 статті 386 ЦК України з метою унеможливлення вчинення дій зі сторони відповідача чи інших осіб, направлених на порушення чи позбавлення відповідних прав позивача.

При цьому суд визнає, що обраний позивачем спосіб захисту порушених та невизнаних цивільних прав та інтересів відповідає положенням статей 15,16 ЦК України та не є зловживанням правом у будь-якому вигляді.

Що стосується посилань представника відповідача на те, що позов слід залишити без розгляду, оскільки позивачем не було сплачено судовий збір, вони на увагу не заслуговують, оскільки позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 819 грн. 20 коп., що підтверджується квитанцією №0.0.968061672.1 від 19 лютого 2018 року.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив Рівненська брама» про визнання майнових прав та заборону вчинення дій по передачі майнових прав задовольнити.

Визнати майнове право ОСОБА_1 на частину нежитлового приміщення будівельний номер 29А загальною проектною площею 59,7 м.кв. в третьому під’їзді кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівне.

Заборонити Обслуговуючому кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив Рівненська брама» та будь-яким іншим особам, у тому числі правонаступникам Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив Рівненська брама», вчиняти будь-які дії по передачі іншим особам майнового права на частину нежитлового приміщення будівельний номер 29А загальною проектною площею 59,7 м.кв. в третьому під’їзді кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівне.

Визнати майнове право ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, будівельний номер КП 31 загальною проектною площею 29 м.кв. на першому поверсі у третій секції кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівне.

Заборонити Обслуговуючому кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив Рівненська брама» та будь-яким іншим особам, у тому числі правонаступникам Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив Рівненська брама», вчиняти будь-які дії по передачі іншим особам майнового права на нежитлове приміщення, будівельний номер КП 31 загальною проектною площею 29 м.кв. на першому поверсі у третій секції кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівне.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив Рівненська брама» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 819 (дві тисячі п’ятсот шістдесят) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Рівненський міський суд Рівненської області в Апеляційний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач – Обслуговуючий кооператив «Житлово-Будівельний кооператив «Рівненська брама», місцезнаходження: 29000, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Старокостянтинівське шосе, 26, код ЄДРПОУ 39839768.

Повне судове рішення складено 01 червня 2018 року.

Суддя О.О. Першко