Рішення № 74392368, 30.05.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6876/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.

секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участі представника позивача – адвоката ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РІВНЕАЗОТ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і компенсації втрати доходів,-

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2018 року позивач звернулася до Рівненського міського суду із позовом до приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» про стягнення на свою користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 березня 2017 року по 09 лютого 2018 року у розмірі 39065,60 грн., та компенсацію втрати частини доходів у зв’язку із затримкою її виплати в розмірі 1778,75 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, працювала в ПрАТ «Рівнеазот», наказом №745-ВК від 21 березня 2017 року була звільнена з роботи, відповідач не виплатив заробітну плату та інші належні до виплати суми. Також позивач зазначає, що у зв’язку із затримкою виплати заробітної плати має право на компенсацію втрати частини доходів відповідно до ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати» та на відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позивач в судове засідання не з’явилася, разом із позовною заявою заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, позов своєї довірительки просила задовольнити з підстав та мотивів, які в ньому наведені.

25 травня 2018 року від представника ПрАТ «Рівнеазот» ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти задоволення позову, та просить звільнити ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» від відшкодування шкоди заподіяної затримкою розрахунку при звільненні в повному обсязі на підставі ч.2 ст.1171 ЦК України. В обґрунтування відзиву зазначає, що у відповідача наявні поважні причини та об’єктивні обставини, які мають істотне значення та підтверджують відсутність вини щодо несвоєчасного виконання свої зобов’язань по виплаті заробітної плати перед позивачем, зокрема зазначає, що ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" не отримало всіх належних сум за надані послуги від РОВКП «Рівнеобводоканал», окрім того, з 07 березня 2017 року на підприємстві повністю обмежили поставку природного газу, не давши змоги виробити продукцію.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову з підстав та мотивів, які наведені у відзив на позовну заяву.

Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що позивач перебувала у трудових відносинах з ПрАТ «Рівнеазот». Відповідно до наказу №745-ВК від 21 березня 2017 року була звільнена 24 березня 2017 року.

Як вбачається з постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №54830177 від 20.02.2018 року по виконанню судового наказу №569/11725/17 виданого 30.10.2017 року, про стягнення з ПрАТ «Рівнеазот» на користь ОСОБА_4 заборгованості по зарплаті в розмірі 15184,11 грн., виконавче провадження закінчено, згідно платіжного доручення №512 від 09.02.2018 заборгованість згідно виконавчого документа перераховано на рахунки стягувача в повному розмірі.

Відповідно до вимог частини 1 ст.115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок нарахування та виплати компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати встановлено ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»

Ст.1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до вимог ст.2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), що передбачено ст.3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати становить 1778,75 грн.

Оскільки такий розрахунок проведений позивачем у відповідності до вимогст.3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та з урахуванням індексів інфляції в період невиплати заробітної плати, він приймається судом до уваги при вирішенні спору.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Відповідно до роз’яснень, наведених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

Враховуючи те, що відповідач на час звільнення позивача не здійснив з ним остаточний розрахунок по заробітній платі, суд приходить до висновку що відповідач зобов’язаний сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 27 березня 2017 року (наступного робочого дня після дня звільнення) по 09 лютого 2018 року (день фактичного розрахунку).

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем до позовної заяви, сума середнього заробітку, що підлягає до стягнення за час затримки розрахунку при його звільненні за період з 25 березня 2017 року по 09 лютого 2018 року становить 39065,60 грн.

Відповідно до довідки про доходи №1568 від 19 липня 2017 року ОСОБА_4 нараховано зарплати за жовтень 2016 року – 2566,26 грн, за листопада 2016 року 2136,43 грн., за грудень 2016 року - 2729,95 грн., за січень 2017 року – 3584,00 грн., за лютий 2017 року – 3584,00 грн. та за березень 2017 року – 14605,15 грн. Всього в розмірі - 29205,79 грн.

Середньоденна заробітна плата позивача становить (3584 грн. заробітна плата за січень 2017 року + 3584 грн. заробітна плата за лютий 2017 року) : (20 робочих днів у січні 2017 року + 20 робочих днів у лютому 2017 року) = 179,20 грн.

Судом встановлено, що період прострочення виплати розрахункових коштів з 27 березня 2018 року (наступного робочого дня після звільнення) по 09 лютого 2018 року (день фактичного розрахунку) становить – 218 днів.

Оскільки середньоденна заробітна плата позивача становить 179,20 грн., то розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає виплаті позивачу за період з 27 березня 2017 року по 09 лютого 2018 року становить 39065 грн. 60 коп. (179,20 грн. х 218 дн.), і саме така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Доводи представника відповідача про відсутність вини відповідача щодо несвоєчасного виконання своїх зобов’язань по виплаті заробітної плати перед позивачем та про те, що шкода позивачу була заподіяна в стані крайньої необхідності, суд вважає безпідставними. Вчинення дій у стані крайньої необхідності передбачає вчинення їх для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

З огляду на викладене, недоотримання всіх належних сум за надані послуги від РОВКП «Рівнеобводоканал», обмеження на підприємстві поставки природного газу, що не дало змоги виробити продукцію не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних коштів і не є підставою для звільнення роботодавця від обов'язку сплатити зазначені кошти.

Враховуючи зміст позовних вимог та встановлені по справі обстави, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає сплаті 704 грн. 80 коп. сплачено при звернення до суду судового збору.

Керуючись ст.ст.258,259,264,265,273,274,275,279,352,354,430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_4 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РІВНЕАЗОТ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і компенсації втрати доходів – задовольнити.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РІВНЕАЗОТ» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення у розмірі 39065 (тридцять дев’ять тисяч шістдесят п’ять) грн. 60 коп. та 1778 (одну тисячу сімсот сімдесят вісім) грн. 75 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов’язкових платежів та 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судових витрат по справі, що складаються з судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації:АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1;

Відповідач ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РІВНЕАЗОТ»: місцезнаходження 33017, м.Рівне-17, код ЄДРПОУ 05607824.

Повний текст судового рішення складено 01 червня 2018 року.

Суддя Рівненського міського суду

Рівненського міського суду ОСОБА_5