Рішення № 74392336, 22.05.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6083/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2018 м. Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області в особi суддi ОСОБА_1,

з участю: секретаря судового засідання Ющук О.С.,

розглянувши у підготовчому засiданнi в мiстi Рiвному

справу № 569/6083/18 за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2, як спадкоємця померлого 08 червня 2016 року ОСОБА_3, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 13 квітня 2010 року у сумі 7398,92 грн та 1762 грн 00 коп судових витрат по справі.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4 подала суду письмове клопотання, в якому позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить суд розгляд справи провести без участі представника позивача і не заперечує проти ухвалення заочного рішення у разі виникнення обставин, викладених у частині першій статті 280 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 подала суду письмову заяву, в якій позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до неї, як спадкоємця ОСОБА_3, про стягнення боргу визнала та просить суд справу розглянути у її відсутність.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, а тому суд вважає, що наявні законні та достатні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав Заяву № б/н від 13 квітня 2010 року та згідно цієї Заяви отримав кредит у розмірі 8000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (далі – кредитний договір).

Як слідує із свідоцтва про смерть серії І-ГЮ № 193732 від 08 червня 2016 року, виданого Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, позичальник ОСОБА_3 08 червня 2016 року помер.

З наданого позивачем розрахунку слідує, що на час смерті позичальника ОСОБА_3, заборгованість за наданим йому кредитом складала 7398,92 грн.

Оскільки розрахунок заборгованості по кредиту проведений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов укладеного кредитного договору, вказаний розрахунок приймається судом до уваги.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог статей 526,527,530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно вимог статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як встановлено частиною другою статті 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

У відповідності до положень статей 608,1218,1219 ЦК України у зв’язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов’язання, які нерозривно пов’язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини і не припинилися у наслідок його смерті.

За змістом наведених норм цивільного законодавства, у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов’язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов’язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи – її спадкоємців, і, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов’язанням.

Відповідно до вимог статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Як встановлено частиною першою статтею 1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Частиною другою статті 1281 ЦК України встановлено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги, що передбачено частиною третьою статті 1281 ЦК України.

Частиною четвертою статті 1281 ЦК України встановлено, що кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Судом встановлено, що позивачем в порядку статті 1281 ЦК України 30 листопада 2016 року була направлена претензія кредитора до Другої Рівненської державної нотаріальної контори, а 11 січня 2017 року - лист-претензія ОСОБА_2, як спадкоємцю померлого боржника ОСОБА_3, в якому позивач пред’явив до неї свої вимоги кредитора по зобов’язанню позичальника ОСОБА_3

Оскільки вказані дії позивачем були вчинені у строки, встановлені статтею 1281 ЦК України, позивач, як кредитор спадкодавця ОСОБА_3, враховуючи вимоги частини четвертої статті 1281 ЦК України, не позбавлений права вимоги до ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.258,259,263,264,265,273,280,281,282,284,289,352,354 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 13 квітня 2010 року у сумі 7398 (сім тисяч триста дев’яносто вісім) гривень 92 копійки та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок судових витрат по справі, що складаються з судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач - ОСОБА_2, місце проживання: 33018, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Суддя: Ю.П.Куцоконь