Ухвала суду № 74392326, 18.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/7732/17 Головуючий у 1 інстанції: Курус Р.І.

Провадження № 11-кп/783/218/18 Доповідач: Стельмах І. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Стельмаха І.О.

суддів Калиняк О.М., Ревера В.В.

з участю секретаря Мазур-Іванько Ж.В.,

прокурора Ванчака А.Л.,

засудженого ОСОБА_1.

захисника – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 лютого 2018 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 лютого 2018 року клопотання засудженого ОСОБА_1 задоволено частково. Зараховано засудженому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк попереднього ув’язнення у період з 07 травня 2008 року по 16 травня 2008 року у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про зарахування строку покарання з випробовуванням у період з 07 листопада 2011 року по 07 листопада 2013 року у строк відбуття покарання - відмовлено.

На ухвалу суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 лютого 2018 року в частині відмови зарахування строку покарання з випробовуванням у строк відбуття покарання скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою зарахувати строк обмеження волі протягом іспитового строку у період з 07 листопада 2011 року по 07 листопада 2013 року у строк відбуття покарання.

В обґрунтування апеляційної скарги засуджений зазначає, що 07 листопада 2011 року вироком Личаківського районного суду м. Львова його було засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. 20 листопада 2013 року ухвалою Сихівського районного суду м. Львова його звільнено від відбування покарання призначеного вироком Личаківського районного суду м. Львова від 07 листопада 2011 року. ОСОБА_1 вважає, що покладені на нього вироком Личаківського районного суду м. Львова від 07.11.2011 обов’язки, зокрема обов’язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу КВІ, повідомляти КВІ про зміну місця проживання та праці, періодично з’являтися у КВІ для реєстрації, підпадає під загально визначене поняття та законодавчо затверджене значення «обмеження волі», оскільки на його переконання при виконанні покладених на нього обов’язків його було обмежено у свободі вибору дій протягом всього іспитового строку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про законність судового рішення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

24 грудня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», відповідно до якого ч. 5 ст. 72 КК України викладена в наступній редакції: «Зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосоване попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі».

У відповідності до вимог ст. 5 КК України зазначений Закон має зворотну дію у часі.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 72 КК України зі змінами, внесеними Законом України № 838-VІІІ від 26.11.2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» у строк попереднього ув'язнення, серед іншого, включається затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; тримання особи як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження. Зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вироком Личаківського районного суду м. Львова від 07.11.2011 було засуджено за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 – ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, п. 3, п. 4 ст. 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробовуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.

Вироком апеляційного суду Львівської області від 24.09.2014 вирок Личаківського районного суду м. Львова від 07.11.2011 скасовано, ОСОБА_1 вирішено вважати засудженим за ч. 3 ст. 27 – ч. 4 ст. 190 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 – ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 – ч. 3 ст. 358 КК України у зв’язку із закінченням строків давності та закрито провадження у кримінальній справі в цій частині.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.03.2015 року вирок апеляційного суду Львівської області від 24.09.2014 змінено та вирішено вважати засудженим ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України в редакції Закону від 05 квітня 2001 року, виключено з кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 28 - ч. 3 ст. 358 КК України в редакції Закону від 05 квітня 2001 року застосування ч. 2 ст. 27 КК України. Звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст.. 49 КК України за ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 28 - ч. 3 ст. 358 КК України.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо безпідставності посилання засудженого на те, що вироком Личаківського районного суду м. Львова від 07.11.2011 йому було призначене покарання за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 2 років обмеження волі, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_1 в межах вказаної кримінальної справи перебував під вартою з 08 травня 2008 року по 16 травня 2008 року, а відтак суд першої інстанції підставно зарахував строк попереднього ув’язнення за цей період у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Доводи апеляційної скарги про те, що обов’язки, які були на ОСОБА_1 покладені вироком Личаківського районного суду м. Львова від 07.11.2011 у зв’язку із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком, слід розцінювати як «обмеження волі» є безпідставними та такими, що не відповідають нормам закону, а відтак не можуть бути підставою для застосування ч. 5 ст. 72 КК України.

Підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції, що є законною та обґрунтованою, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 лютого 2018 року, якою клопотання засудженого ОСОБА_1 про зарахування строку покарання у строк відбуття покарання задоволено частково, залишити без зміни, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

І.О. ОСОБА_3 ОСОБА_4 Ревер