Постанова № 74391527, 31.05.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/8585/17 Номер провадження 22-з/786/102/18 Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Прядкіної О.В., Хіль Л.М.

За участю секретаря Кальник А.М.

розглянула в порядку спрощеного провадження заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу по справі за позовом ОСОБА_2 до Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія" про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 18 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 лютого 2018 року скасовано та постановлено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_2 до Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія" про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку.

Визнано незаконним та скасовано наказ ректора Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія" №244 від 29 вересня 2017 року з особового складу «Про попередження працівника щодо наступного скорочення посади».

Визнано незаконним та скасовано наказ ректора Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія" №297 від 22 листопада 2017 року про особовий склад щодо звільнення ОСОБА_2 з займаної посади 30 листопада 2017 року.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді інспектора загального відділу структурного підрозділу Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія" з 30 листопада 2017 року.

23.05.2018 року на адресу апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, яка вмотивована тим, що апеляційний суд під час перегляду рішення суду першої інстанції та ухвалення нової постанови не вирішив питання щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У зв’язку з чим позивач просила стягнути з ВДНЗ «УМСА» на свою користь користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.12.2017 року по 18.05.2018 року в сумі 34571,22 грн.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення зави про ухвалення додаткового рішення.

За змістом ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Так, з матеріалів справи вбачається, що під час перегляду справи в апеляційній інстанції та ухваленні нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, не було вирішено питання щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з приводу яких позивачем надано докази у вигляді довідки про заробітну плату за два місяці, які передували її звільненню та щодо яких сторони висловлювали свої думки.

В заяві про ухвалення додаткового рішення позивач надала власний розрахунок середньоденної заробітної плати та відповідно загальної суми, яка підлягає стягненню за час вимушеного прогулу, вказавши, що середньоденна зарплата становить 305,94 грн., а загальний розмір середнього заробітку, який підлягає стягнення за час вимушеного прогулу відповідно складає 34571,22 грн.

Забезпечуючи право іншої сторони на подачу належних доказів, апеляційним судом було запропоновано надати ВДНЗ «УМСА» розрахунок середньоденної (годинної) заробітної плати ОСОБА_2 у відповідності до вимог «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року.

Згідно розрахунку ВДНЗ «УМСА» середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.12.2017 року по 18 травня 2018 року становить 16818,42 грн. без відрахування податків та зборів.

При цьому, щоденний заробіток складає 147,53 грн., а час вимушеного прогулу в календарному вигляді становить 114 робочих днів

Надаючи перевагу розрахунку, наданому відповідачем, колегія суддів звертає увагу, що останній складено у відповідності до чинного законодавства, в тому числі не суперечить положенням Постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року.

При цьому, при здійсненні власного розрахунку, позивачем було взято до уваги середню заробітну плату за останні два місяці роботи - жовтень, листопад 2017 року, до якої роботодавець включив всі належні звільненому працівнику додаткові виплати, що за своєю правовою природою не віднесені до середнього заробітку працівника, а стосуються виплат за невідбуту відпустку та т.і.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до абз. 5 п. 6 постанови пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Враховуючи вищевказані норми права, надані сторонами розрахунки, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з ВДНЗ «УМСА» на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.12.2017 року по 18.05.2018 року в сумі 16818,42 грн., без утримання податку з доходів, військового збору та інших обов’язкових платежів.

Керуючись ст.ст. 270, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Стягнути з Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.12.2017 року по 18.05.2018 року в сумі 16818,42 грн., без утримання податку з доходів, військового збору та інших обов’язкових платежів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 травня 2018 року.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1