Постанова № 74391520, 31.05.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/4086/17 Номер провадження 22-ц/786/1096/18Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого – судді: Триголова В.М.,

суддів: Дорош А.І., Панченка О.О.,

секретар: Діхтяр Т.В.,

з участю адвокатів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Київського районного суду м.Полтави від 16 березня 2018 року

у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя

та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2017 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, мотивуючи свій позов тим, що 25.05.2013 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_4, від шлюбу мають спільну дитину сина ОСОБА_6, який народився 19.05.2015 року. Протягом тривалого часу сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. На даний час ведення між ними спільного господарства припинено, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам сина. А тому ОСОБА_5 просила шлюб розірвати.

За час перебування у шлюбі вони набули майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 що в місті Полтава та грошові кошти, які знаходяться на депозитному рахунку №26305040673416 згідно договору №40673416 від 04.11.2016 року, який укладений на ім’я її чоловіка з ПАТ «Державний ощадний банк України». Вищевказана квартира була придбана згідно договору купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_7 від 17 листопада 2014 року. Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, титульним власником даної квартири є ОСОБА_4 з розміром частки одиниця. Крім того, позивач в позові вказує, що вона не працює, знаходиться в декретній відпустці по догляду за дитиною, отримує соціальну допомогу при народженні дитини в розмірі 860 гривень на місяць, і в розумінні статті 75 СК України вона є такою, що потребує матеріальної допомоги, тому що її доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму. Вважає, що спільне проживання разом позивача, відповідача та їхнього сина є неможливим, за домовленістю між нею та відповідачем їхній син залишається проживати разом з нею, а так як дитина потребує догляду та окремої кімнати для проживання, тому даний факт має істотне значення для визначення часток сторін по справі у праві спільної сумісної власності. Вважає, що за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Тому квартира, яка є об»єктом спільної сумісної власності, при поділі майна подружжя має бути передана у власність позивача, а частка відповідача, яка повинна бути встановлена під час поділу та відшкодування в якості грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності повинна становити 1/4 частку.

ОСОБА_5 просить визнати об'єктом права спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 що в місті Полтава, загальною площею 48.3 кв.м., житловою площею 25.7 кв.м. та грошові кошти згідно договору №40673416 від 04 листопада 2016 року, які знаходяться на вкладному (депозитному) рахунку №26305040673416 в ПАТ «Державний ощадний банк України». Здійснити поділ майна подружжя, визнавши право власності за ОСОБА_5 на квартиру №135, що знаходиться за адресою провулок Заячий, будинок №1, місто Полтава, яка складається з наступних приміщень: коридор (1) площею 6,3 кв.м., кухня (2) площею 10.2 кв.м., вбиральня (3) площею 3,3 кв.м., кімната жила (4) площею 11.7 кв.м., кімната жила (5) площею 14.0 кв.м., загальною площею 48,3 кв.м., житловою площею 25,7 кв.м. та компенсувати ОСОБА_4 1/4 частку квартири №135, що знаходиться за адресою провулок Заячий, будинок №1, місто Полтава у розмірі 84 887 гривень 25 коп.

26 грудня 2017 року ОСОБА_5 уточнила свої позовні вимоги, відповідно до яких просила суд, під час поділу майна подружжя компенсувати ОСОБА_4 1/3 частку квартири №135, що знаходиться за адресою місто Полтава, провулок Заячий, будинок №1 у розмірі 134 970 грн. за рахунок коштів внесених нею на депозитний рахунок суду.

У липні 2017 року позивач ОСОБА_4 звернувся в суд з зустрічною позовною заявою до відповідача ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя. В даній зустрічній позовній заяві посилався на обставини, викладені ОСОБА_5 в своїй позовній заяві від 03.07.2017 року, але разом з тим просив суд визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та відповідно визнати за ним право власності на 1/2 частину зазначеної квартири, як на частку в майні спільної сумісної власності подружжя. Також визнати об’єктом спільної сумісної власності подружжя грошові кошти в сумі 60 000 грн. (згідно договору №40673416 від 04.11.2016 року, які знаходяться на вкладному (депозитному рахунку) №26305040673416 в ПАТ «Державний ощадний банк України», відкритому на ім’я ОСОБА_4; визнати об’єктом спільної сумісної власності подружжя ліжко двоспальне (країна виробник Україна (МДФ) рік придбання 2016) вартістю 6 000 грн.; стіл комп'ютерний (країна виробник Україна, призначення: для стаціонарного комп'ютера, кількість висувних ящиків 3 штуки, матеріал виготовлення фасади МДФ рік придбання 2017) вартістю 1 800 грн.; корпусна стінка (країна виробник Україна, матеріал виготовлення фасаду МДФ рік придбання 2017) вартістю 18 180 грн., кухонний гарнітур (країна виробник Україна, матеріал виготовлення корпус-ламіноване ДСП полиці кутові (2 штуки), тумби (4 штуки), полиці (5 штук.); стільниця ламінована ДСП, кухонний стіл) вартістю 8 100 грн.; вішалка з ящиками (виробник Україна (ДСП) рік придбання 2016) вартістю 3 940 грн.; шафу-купе (країна виробник Україна, матеріал виготовлення: фасади ДСП, рік придбання 2015) вартістю 3820 грн.; люстра стельова вартістю 2 017 грн. (загальна вартість вказаного сумісного майна складає 43 857 грн.) та побутову техніку: холодильник «Sanyo» двокамерний 2010 року виготовлення вартістю 1 890 грн.; пральну машину повногабаритну «GORENJE» 2008 року виготовлення вартістю 2 400 грн.; п'ятиступінчасту систему зворотного осмосу «Абсолют» МО 5-50 світовий стандарт якості очищеної води вартістю 2 000 грн.; мультиварку «REDMOND» (рік придбання 2016) вартістю 1 950 грн.; комп'ютер, системний блок (рік придбання 2011) вартістю 1 200 грн., монітор «Samsyng ВХ 2235» (рік придбання 2013) вартістю 1 450 грн.; цифрову фотокамеру «Саnon sх 410» вартістю 1 590 грн.; конвектор «Delonghi hmp» вартістю 1 510 грн.; принтер «ml 1616» вартістю 490 грн.: клавіатура «Logitech k 270» вартістю 610 грн.; мишу компютерну «Logitech m215» вартістю 440 грн. Загальна вартість майна становить 59387 грн.

ОСОБА_4 не заперечував, щоб майно, яке є в квартирі, було виділено ОСОБА_5, а йому грошові кошти, які знаходяться на депозитному рахунку. Кошти, які знаходяться на рахунку, були, в тому числі, надані його батьками.

Тобто провести поділ спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а саме визнати за ним право власності на грошові кошти в сумі 60 000 грн. (згідно договору №40673416 від 04.11.2016 року, які знаходяться на вкладному (депозитному рахунку) №26305040673416 в ПАТ «Державний ощадний банк України». Визнати за ОСОБА_5 право власності на наступне майно: ліжко двоспальне (країна виробник Україна (МДФ) рік придбання 2016) вартістю 6 000 грн.; стіл комп'ютерний (країна виробник Україна, призначення: для стаціонарного комп'ютера, кількість висувних ящиків 3 штуки, матеріал виготовлення фасади МДФ рік придбання 2017) вартістю 1 800 грн.; корпусна стінка (країна виробник Україна, матеріал виготовлення фасаду МДФ рік придбання 2017) вартістю 18 180 грн., кухонний гарнітур (країна виробник Україна, матеріал виготовлення корпус-ламіноване ДСП полиці кутові (2 штуки), тумби (4 штуки), полиці (5 штук.); стільниця ламінована ДСП, кухонний стіл) вартістю 8 100 грн.; вішалка з ящиками (виробник Україна (ДСП) рік придбання 2016) вартістю 3 940 грн.; шафу-купе (країна виробник Україна, матеріал виготовлення: фасади ДСП, рік придбання 2015) вартістю 3820 грн.; люстра стельова вартістю 2 017 грн. (загальна вартість вказаного сумісного майна складає 43 857 грн.) та побутову техніку: холодильник «Sanyo» двокамерний 2010 року виготовлення вартістю 1 890 грн.; пральну машину повногабаритну «GORENJE» 2008 року виготовлення вартістю 2 400 грн.; п'ятиступінчасту систему зворотного осмосу «Абсолют» МО 5-50 світовий стандарт якості очищеної води вартістю 2 000 грн.; мультиварку «REDMOND» (рік придбання 2016) вартістю 1 950 грн.; комп'ютер, системний блок (рік придбання 2011) вартістю 1 200 грн., монітор «Samsyng ВХ 2235» (рік придбання 2013) вартістю 1 450 грн.; цифрову фотокамеру «Саnon sх 410» вартістю 1 590 грн.; конвектор «Delonghi hmp» вартістю 1 510 грн.; принтер «ml 1616» вартістю 490 грн.: клавіатура «Logitech k 270» вартістю 610 грн.; мишу компютерну «Logitech m215» вартістю 440 грн. Загальна вартість майна 59 387 грн.

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 16 березня 2018 року уточнені позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя задоволено.

Шлюб, зареєстрований 25 травня 2013 року, актовий запис №01 в виконавчому комітеті Корсунівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розірвано.

Після розірвання шлюбу дружині прізвище залишено «Мельничук».

Визнано об»єктом права спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 48,3 кв.м, житловою площею 25,7 кв.м та грошові кошти згідно договору №40673416 від 04 листопада 2016 року, які знаходяться на вкладному (депозитному) рахунку №26305040673416 в ПАТ «Державний ощадний банк України».

Припинено право власності ОСОБА_4 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 вартість 1/3 частини квартири АДРЕСА_3 в сумі 134 970 грн.

Визнано право власності ОСОБА_5 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_3, яка складається з наступних приміщень: коридор (1) площею 6,3 кв.м, кухня (2) площею 10,2 кв.м, вбиральня (3) площею 3,3 кв.м, кімната жила (4) площею 11,7 кв.м, кімната жила (5) площею 14,0 кв.м, загальною площею 48,3 кв.м, житловою площею 25,7 кв.м.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на грошові кошти в сумі 30000 грн. згідно договору №40673416 від 04.11.2016 року, які знаходяться на вкладному (депозитному рахунку) №26305040673416 в ПАТ «Державний ощадний банк України».

Визнано за ОСОБА_5 право власності на грошові кошти в сумі 30000 грн. згідно договору №40673416 від 04.11.2016 року, які знаходяться на вкладному (депозитному рахунку) №26305040673416 в ПАТ «Державний ощадний банк України».

В задоволенні інших зустрічних позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 сплачений позивачем судовий збір в сумі 1920 грн.

Не погодившись з рішенням районного суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити в частині розірвання шлюбу, визнання об’єктом спільної сумісної власності квартири та грошових коштів на вкладному рахунку, його зустрічні позовні вимоги просить задовольнити. У скарзі ОСОБА_4 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

ОСОБА_4 у своїй скарзі вказує, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, в частині прийняття уточнень до позовної заяви ОСОБА_5, докази досліджувались поверхнево, заявлені ОСОБА_5 вимоги доведені не були, саме судове рішення не відповідає вимогам щодо його форми та змісту, закріпленим у ЦПК України.

Також ОСОБА_4 посилався на те, що судом припинено його право власності на 1/3 частину квартири, при цьому, судом не було визначено частки співвласників у квартирі, і, окрім того, такої позовної вимоги щодо припинення права власності заявлено не було. Проти сплати йому компенсації він категорично заперечував.

ОСОБА_4 не погоджується з тим, що судом при визначенні вартості спірної квартири було взято до уваги висновок судової експертизи від 06.11.2017 року, вважає вартість квартири у 404 909 грн. заниженою.

Не погоджується та вважає необгрунтованими скаржник і висновки суду щодо відмови у поділі сумісного майна у вигляді меблів та побутової техніки, оскільки ОСОБА_5 підтвердила їх наявність і комплектацію.

Посилання щодо скрутного матеріального становища ОСОБА_5 та ненадання ним допомоги на утримання спільної дитини доведені не були, так як є судове рішення про стягнення з нього аліментів, які він справно сплачує.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Київського районного суду м.Полтави від 16.03.2018 року без змін. Також у відзиві зазначила, що суд вірно відступив від засад рівності часток в спірній квартирі з урахуванням того, що ОСОБА_5 виховує та матеріального утримує сина, а розмір аліментів не є достатнім. Щодо спільного майна у вигляді меблів та побутової техніки ОСОБА_5 зазначила, що вартість цього майна не підтверджена, експертиза для визначення вартсоті не проводилась.

Оскільки в частині позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу рішення суду сторонами не оскаржується, то і в силу положень ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скаргу ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є 1) неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що 25 травня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, зареєстрований в виконавчому комітеті Корсунівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, актовий запис № 01, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії І -КЕ №107065 від 25.05.2013 року (а.с.8).

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_5 та розподіл квартири, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_5 матеріально утримує сина, розмір аліментів не є достатнім для забезпечення розвитку дитини, окрім того, ОСОБА_5 внесла на депозитний рахунок суду вартість 1/3 частини квартири для відшкодування її ОСОБА_4, а тому можливо відступити від рівності часток у спільній квартирі та визнати право власності на дану квартиру за ОСОБА_5

Окрім того, відмовляючи у задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 про розподіл спільного майна (меблі, побутова та комп’ютерна техніка), суд першої інстанції посилався на відсутність відомостей щодо вартості даних речей.

Проте, колегія суддів з такими висновками місцевого суду погодитися не може з наступних підстав.

Згідно ст. 70 цього ж Кодексу у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст.71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 рорку «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Встановлено, що під час шлюбу сторонами придбана квартира АДРЕСА_4, яка складається з наступних приміщень: коридор (1) площею 6,3 кв.м., кухня (2) площею 10.2 кв.м., вбиральня (3) площею 3,3 кв.м., кімната жила (4) площею 11.7 кв.м., кімната жила (5) площею 14.0 кв.м., загальною площею 48,3 кв.м., житловою площею 25,7 кв.м (а.с.10-11).

Зважаючи на те, що дана квартира була придбана сторонами під час перебування у шлюбі, згідно договору купівлі-продажу від 17.11.2014 року (а.с. 10), на даний час право власності на нерухомість зареєстровано на ім’я ОСОБА_4, спірна квартира є спільним сумісним майном подружжя, а тому підлягає розподілу на підставі вимог ст. 70 СК України.

Посилання суду першої інстанції на можливість відсутплення від рівності часток у спільному майні подружжя з тих підстав, що ОСОБА_5 не отримаує достатнього розміру аліментів, є необгрунтованими та недоведеними.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 із вимогами про стягнення аліментів з ОСОБА_4 звернулася через три місяці після звернення до суду із позовом про розподіл майна, окрім того, згідно довідки державної виконавчої служби від 06.04.2018 року, утримання алментів на даний час проводиться із заробітної плати ОСОБА_4 у розмірі 50%, в подальшому розраховуватиметься у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу. (а.с. 140). Також ОСОБА_5 отримує щомісячну соціальну допомогу при народженні дитини. Інших належних, допустимих та обгрунтованих доказів недостатності забезпечення утримання спільної дитини з боку чоловіка, або інших доводів, які б стали беззаперечною підстаою для збільшення її частки у спільному майні подружжя, ОСОБА_5 не навела.

Таким чином, з урахуванням ст. 70 ЦПК України та рівності часток у спільному майні подружжя, необхідно визнати квартиру АДРЕСА_4 спільною сумісною власністю ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та визнати право власності за кожним по 1/2 частині квартири.

Також за час шлюбу сторонами заощаджено грошові кошти в сумі 60 000 грн., які згідно договору №40673416 від 04.11.2016 року знаходяться на вкладному (депозитному рахунку) №26305040673416 в ПАТ «Державний ощадний банк України».

Окрім того, сторонами не заперечувалось, зокрема, ОСОБА_5 в судовому засіданні суду першої інстанції підтвердила, що дійсно у спільній квартирі знаходяться меблі, побутова та комп’єтерна техніка, придбана подружжям за час шлюбу і якими вона на даний час користується у вигляді:

ліжко двоспальне (країна виробник Україна (МДФ) рік придбання 2016) вартістю 6 000 грн.; стіл комп'ютерний (країна виробник Україна, призначення: для стаціонарного комп'ютера, кількість висувних ящиків 3 штуки, матеріал виготовлення фасади МДФ рік придбання 2017) вартістю 1 800 грн.; корпусна стінка (країна виробник Україна, матеріал виготовлення фасаду МДФ рік придбання 2017) вартістю 18 180 грн., кухонний гарнітур (країна виробник Україна, матеріал виготовлення корпус-ламіноване ДСП полиці кутові (2 штуки), тумби (4 штуки), полиці (5 штук.); стільниця ламінована ДСП, кухонний стіл) вартістю 8 100 грн.; вішалка з ящиками (виробник Україна (ДСП) рік придбання 2016) вартістю 3 940 грн.; шафу-купе (країна виробник Україна, матеріал виготовлення: фасади ДСП, рік придбання 2015) вартістю 3820 грн.; люстра стельова вартістю 2 017 грн. (загальна вартість вказаного сумісного майна складає 43 857 грн.) та побутову техніку: холодильник «Sanyo» двокамерний 2010 року виготовлення вартістю 1 890 грн.; пральну машину повногабаритну «GORENJE» 2008 року виготовлення вартістю 2 400 грн.; п'ятиступінчасту систему зворотного осмосу «Абсолют» МО 5-50 світовий стандарт якості очищеної води вартістю 2 000 грн.; мультиварку «REDMOND» (рік придбання 2016) вартістю 1 950 грн.; комп'ютер, системний блок (рік придбання 2011) вартістю 1 200 грн., монітор «Samsyng ВХ 2235» (рік придбання 2013) вартістю 1 450 грн.; цифрову фотокамеру «Саnon sх 410» вартістю 1 590 грн.; конвектор «Delonghi hmp» вартістю 1 510 грн.; принтер «ml 1616» вартістю 490 грн.: клавіатура «Logitech k 270» вартістю 610 грн.; мишу компютерну «Logitech m215» вартістю 440 грн. Загальна вартість майна 59 387 грн.

Доводи про те, що дане майно не підлягає поділу, оскільки відсутні відомотсі щодо його дійсної вартості, на увагу не заслуговують, оскільки сторонами визначена у зустрічному позові ОСОБА_4 вартість та наявність даного майна не оспорювалась та не заперечувалась, вказане майно знаходиться у спільній квартирі подружжя, ОСОБА_5 ним користується, а ОСОБА_4 не заперечував проти включення цього майна до спільної власності подружжя та залишення його ОСОБА_5

За таких обставин, враховуючи вартість майна (меблі, побутова та комп’єтерна техніка) 59 387 грн. та суму грошових коштів на депозитному рахунку в ПАТ «Державний ощадний банк України» - 60 000 грн., необхідно провести розподіл таким чином: за ОСОБА_4 визнати право вланості на грошові кошти на вкладному рахунку в сумі 60 000 грн., а за ОСОБА_5 визнати право вланості на майно, яке знаходиться у квартирі, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 різницю вартості виділеного майна у сумі 306, 50 грн. (59387+60000=119387; 119387/2 = 59 693,50; 60 000 - 59 693,50 = 306,50)

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України слід провести розподіл судових витрат між стороанми пропорційно до задоволених позовних вимог кожного. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 640 грн. судового збору сплаченого при поданні позову про розірвання шлюбу. Стягнути з І.С. на користь ОСОБА_4 2297 грн. судового збору сплаченого при поданні зустрічної позовної заяви та 3936, 81 грн. судового збору сплаченого за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, а всього 6233, 81 грн.

Окрім того, ОСОБА_5 підлягають поверненню грошові кошти в сумі 134 970 грн., внесені на депозитний рахунок суду.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, а рішення Київського районного суду м.Полтави від 16 березня 2018 року – скасуванню в частині поділу спільного майна подружжята розподілу судових витрат. В іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів -,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 –задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м.Полтави від 16 березня 2018 року в частині поділу спільного майна подружжята розподілу судових витрат – скасувати.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя – задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя – задовольнити.

Визнати спільною сумісною власностю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5:

- квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 48,3 кв.м, житловою площею 25,7 кв.м;

- грошові кошти згідно договору №40673416 від 04 листопада 2016 року, які знаходяться на вкладному (депозитному) рахунку №26305040673416 в ПАТ «Державний ощадний банк України», відкритому на ім’я ОСОБА_4;

- майно у вигляді: ліжко двоспальне (країна виробник Україна (МДФ) рік придбання 2016) вартістю 6 000 грн.; стіл комп'ютерний (країна виробник Україна, призначення: для стаціонарного комп'ютера, кількість висувних ящиків 3 штуки, матеріал виготовлення фасади МДФ рік придбання 2017) вартістю 1 800 грн.; корпусна стінка (країна виробник Україна, матеріал виготовлення фасаду МДФ рік придбання 2017) вартістю 18 180 грн., кухонний гарнітур (країна виробник Україна, матеріал виготовлення корпус-ламіноване ДСП полиці кутові (2 штуки), тумби (4 штуки), полиці (5 штук.); стільниця ламінована ДСП, кухонний стіл) вартістю 8 100 грн.; вішалка з ящиками (виробник Україна (ДСП) рік придбання 2016) вартістю 3 940 грн.; шафу-купе (країна виробник Україна, матеріал виготовлення: фасади ДСП, рік придбання 2015) вартістю 3820 грн.; люстра стельова вартістю 2 017 грн. (загальна вартість вказаного сумісного майна складає 43 857 грн.) та побутову техніку: холодильник «Sanyo» двокамерний 2010 року виготовлення вартістю 1 890 грн.; пральну машину повногабаритну «GORENJE» 2008 року виготовлення вартістю 2 400 грн.; п'ятиступінчасту систему зворотного осмосу «Абсолют» МО 5-50 світовий стандарт якості очищеної води вартістю 2 000 грн.; мультиварку «REDMOND» (рік придбання 2016) вартістю 1 950 грн.; комп'ютер, системний блок (рік придбання 2011) вартістю 1 200 грн., монітор «Samsyng ВХ 2235» (рік придбання 2013) вартістю 1 450 грн.; цифрову фотокамеру «Саnon sх 410» вартістю 1 590 грн.; конвектор «Delonghi hmp» вартістю 1 510 грн.; принтер «ml 1616» вартістю 490 грн.: клавіатура «Logitech k 270» вартістю 610 грн.; мишу компютерну «Logitech m215» вартістю 440 грн. Загальна вартість майна 59 387 грн.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3, як на чстку в майні спільної суміної власності.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3, як на чстку в майні спільної суміної власності.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на грошові кошти в сумі 60 000 грн. згідно договору №40673416 від 04 листопада 2016 року, які знаходяться на вкладному (депозитному) рахунку №26305040673416 в ПАТ «Державний ощадний банк України», відкритому на ім’я ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на майно у вигляді: ліжко двоспальне (країна виробник Україна (МДФ) рік придбання 2016) вартістю 6 000 грн.; стіл комп'ютерний (країна виробник Україна, призначення: для стаціонарного комп'ютера, кількість висувних ящиків 3 штуки, матеріал виготовлення фасади МДФ рік придбання 2017) вартістю 1 800 грн.; корпусна стінка (країна виробник Україна, матеріал виготовлення фасаду МДФ рік придбання 2017) вартістю 18 180 грн., кухонний гарнітур (країна виробник Україна, матеріал виготовлення корпус-ламіноване ДСП полиці кутові (2 штуки), тумби (4 штуки), полиці (5 штук.); стільниця ламінована ДСП, кухонний стіл) вартістю 8 100 грн.; вішалка з ящиками (виробник Україна (ДСП) рік придбання 2016) вартістю 3 940 грн.; шафу-купе (країна виробник Україна, матеріал виготовлення: фасади ДСП, рік придбання 2015) вартістю 3820 грн.; люстра стельова вартістю 2 017 грн. (загальна вартість вказаного сумісного майна складає 43 857 грн.) та побутову техніку: холодильник «Sanyo» двокамерний 2010 року виготовлення вартістю 1 890 грн.; пральну машину повногабаритну «GORENJE» 2008 року виготовлення вартістю 2 400 грн.; п'ятиступінчасту систему зворотного осмосу «Абсолют» МО 5-50 світовий стандарт якості очищеної води вартістю 2 000 грн.; мультиварку «REDMOND» (рік придбання 2016) вартістю 1 950 грн.; комп'ютер, системний блок (рік придбання 2011) вартістю 1 200 грн., монітор «Samsyng ВХ 2235» (рік придбання 2013) вартістю 1 450 грн.; цифрову фотокамеру «Саnon sх 410» вартістю 1 590 грн.; конвектор «Delonghi hmp» вартістю 1 510 грн.; принтер «ml 1616» вартістю 490 грн.: клавіатура «Logitech k 270» вартістю 610 грн.; мишу компютерну «Logitech m215» вартістю 440 грн. Загальна вартість майна 59 387 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 306, 50 грн. різниці вартості виділеного майна.

Повернути ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 134 970 грн. внесені нею на депозитний рахунок суду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 640 грн. судового збору сплаченого при поданні позову про розірвання шлюбу.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 2297 грн. судового збору сплаченого при поданні зустрічної позовної заяви та 3936, 81 грн. судового збору сплаченого за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, а всього 6233, 81 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_1

Судді: (підписи) ОСОБА_8

ОСОБА_9

З оригіналом згідно: ОСОБА_1