Рішення № 74391441, 31.05.2018, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

31 травня 2018 рокуСправа №451/563/18 Провадження № 2/451/495/18

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Мулявка О.В.

з участю секретаря судового засідання Кормилюк Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стоянівської сільської ради Радехівського району про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року до суду із позовною заявою звернулася ОСОБА_1, відповідно до вимог якої, просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на будівлю котельні, що розташована по вулиці Торф’яна,2 у с.Стоянів Радехівського району.

В обґрунтування позову посилається на обставини, що з 2007 року, вона використовує будівлю котельні, що розташована по вулиці Торф’яна,2 у с.Стоянів Радехівського району для особистих цілей, зокрема зберігає у такій старі меблі, особисті речі, дрова тощо.

Позивач вільно і відкрито використовує вказану вище будівлю котельні, здійснює проведення поточних ремонтів та оплачує постачання і використання електроенергії.

Зазначає, що на протязі всього часу використання нерухомого майна, у нікого із сторонніх осіб, в тому числі органу місцевого самоврядування, до неї не виникало жодних претензій, щодо володіння зазначеною вище будівлею.

Позивач та її представник в судове засідання не з’явилися.

Представник позивача, надавши до суду заяву, із підтриманням вимог, клопотав про розгляд справи за його та довірительки відсутності (а.с.21). Позов просять задоволити.

Також і представник відповідача - Стоянівської сільської ради Радехівського району у судове засідання не з’явився. Скерував до суду заяву, із визнанням позовних вимог, просив розгляд справи здійснити за його відсутності (а.с.20).

Із врахуванням наведеного, на підставі ч.4 ст.223 та ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи проведено без участі сторін, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів.

Розглянувши подані учасниками справи заяви та дослідивши подані ними документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

Так, судом встановлено, що відповідно до даних, викладених у Довідці Стоянівської сільської ради №818 від 03.05.2018 року будівля (котельна), яка знаходиться за адресою с.Стоянів, вул.Торф’яна,2 на балансі сільської ради не знаходиться (а.с.22).

Із технічного паспорта на будівлю котельні по вулиці Торф’яна,2, виготовленого 17.10.2017 року КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» вбачається місце розташування такої, а також площа нерухомого майна – 320,8м.кв (а.с.7-10).

За змістом частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При цьому, право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Частиною 4 коментованої статті визначено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 9 та 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав», при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності: володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні: володіння визнається безперервним якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-150/0/4-13 від 28.01.2013 року роз'яснено, що при вирішенні спорів, пов'язаних з правом власності в силу набувальної давності, судам слід враховувати наступне: - право власності на нерухоме майно можна набувати за набувальною давністю лише після 01 січня 2011 року: - задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі статті 334 ЦК можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння; - за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено; - відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном; у випадку коли володілець заволодів майном на підставі певного договору з його власником, строк набувальної власності обчислюється з моменту спливу строку позовної давності; - у разі втрати майна володільцем не зі своєї волі (усунення володільця від володіння нерухомим майном), неповернення майна у володіння та не звернення з позовом про витребування такого майна протягом року строк набувальної давності переривається: у разі повернення нерухомого майна у володіння чи пред’явлення позову про його витребування строк набувальної давності не переривається, а період, протягом якого володілець не з власної волі був позбавлений володіння, зараховується до строку набувальної давності.

Згідно із ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також, суд зауважує, що представник відповідача позовні вимоги визнав, шляхом подання суду у письмовій формі відповідної заяви (а.с.20).

В силу вимог ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке ж право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За таких обставин, на переконання суду, визнання позову представником відповідачам є його процесуальним правом, передбаченим процесуальним законодавством у статтях 49 та 206 ЦПК України і таким правом щодо предмета спору такий розпоряджаються на власний розсуд.

Судом встановлено, що представник відповідача, який підписав заяву про визнання позову, не обмежений у повноваженнях на вчинення такої процесуальної дії.

Судом також встановлено, що визнання представником відповідача позову жодним чином не суперечить закону, а також жодним чином не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для постановлення ухвали про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовження судового розгляду.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позицію з цього приводу, викладену у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав», суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності за набувальною давністю є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У розумінні вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне із відповідача на користь позивача стягнути понесені нею судові витрати.

Керуючись ст.ст.10,12,13,81,89,141,258-259,263-265 ЦПК України та ст.ст.16,328,344 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на будівлю котельні, що розташована по вулиці Торф’яна,2 у с.Стоянів Радехівського району Львівської області, загальною площею 320,8 м.кв.

Стягнути з Стоянівської сільської ради Радехівського району (інд.80220, с.Стоянів, вул.Стуса,3 Радехівського району, код ЄДРПОУ 04369966) на користь ОСОБА_1, 30 листопада 1981 року, жительки с.Стоянів, вул.8-го Березня,10/13 Радехівського району, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 1105 гривень 55 копійок понесених нею судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийОСОБА_2