Постанова № 74391378, 30.05.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/2268/17 Номер провадження 22-ц/786/1077/18Головуючий у 1-й інстанції Путря О. Г. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Бондаревської С.М., Хіль Л.М.

секретар: Філоненко О.В.

за участю представника позивача – ОСОБА_2

розглянула у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2018 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії районних електромереж Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2018 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Полтавської філії районних електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Чапаєва), 24) на користь Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Полтавської філії районних електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» (місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, с. Щербані, вул. Енергетиків, 17, МФО 331401, ЄДРПОУ 37709849) заборгованість у сумі 51376,65 (п`ятдесят одна тисяча триста сімдесят шість гривень 65 коп.) грн.

Понесені Публічним акціонерним товариством «Полтаваобленерго» в особі Полтавської філії районних електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) компенсовано за рахунок Держави.

Не погодившись з вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прохав його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не було прийнято надані відповідачем докази, оскільки він не мав можливості подати їх у визначені законом строки,через поважні причини, а саме у зв’язку з неотриманням повісток про розгляд справи та хворобу.

Вказує, що суд, всупереч вимогам закону, безпідставно вважав належним, допустимим та достовірним доказом по справі експертизу лічильника, проведену виключно позивачем. Також, зазначає, що, не зважаючи на заперечення відповідача та неможливість оплатити проведення належної експертизи через її високу вартість, суд безпідставно врахував вказану експертизу лічильника та не бере до уваги запис проведення цієї експертизи та повертає його ОСОБА_3

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 04.05.2018 року відкрито провадження по даній справі, та ухвалою колегії суддів апеляційного суду Полтавської області від 07.05.2018 року справу призначено до розгляду на 14 год. 00 хв. 16 травня 2018 року (а.с.166,169).

Згідно ч.ч.2,4 ст.128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

З матеріалів справи вбачається, що, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3600113542266, повістку-повідомлення про дату призначення судового засідання апелянт отримав 12.05.2018 року (а.с.178).

14.05.2018 року ОСОБА_4В подав до апеляційного суду заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з його відрядженням з 15.05.2018 року по 23.05.2018 року та на підтвердження додано копію квитка №1325920, дата відправлення 15.05.2018 року за маршрутом Київ-Сочі-Адлер (а.с.184-185).

У свою чергу, на підтвердження вказаних обставин апелянтом не було додано до заяви доказів поважності причин його неявки в судове засідання, таких як, наприклад, наказ про відрядження тощо.

Зважаючи на те, що справу було призначено до слухання уперше та беручи до уваги можливість надання відповідачем доказів поважності неявки у наступне судове засідання вказане клопотання відповідача було задоволено, та, як убачається з протоколу судового засідання від 16.05.2018 року, розгляд даної справи було відкладено слуханням на 15 год. 00 хв. 30.05.2018 року (а.с.191-192).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3600113566963, повістку-повідомлення про дату призначення судового засідання апелянт отримав 23.05.2018 року.

У подальшому, 29.05.2018 року, ОСОБА_4 повторно подав до апеляційного суду заяву про перенесення розгляду справи у зв’язку з його хворобою, довідку про хворобу зобов’язувався надати в наступному засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст.372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За нормою ч.1 ст.371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на повторність заяви про перенесення слухання справи та оскільки ОСОБА_3 не надано суду жодних доказів на підтвердження наведених у заяві про відкладення розгляду справи обставин, зокрема, доказів його хвороби, наказу про відрядження, колегія суддів вважає, що відповідач не з»явився у судове засідання без поважних причин, та в його діях вбачається зловживання процесуальними правами, про що також було наголошено представником позивача, який в обох випадках прохав клопотання відхилити, та розглянути справу за відсутності відповідача.

Відтак, враховуючи, що апелянт належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, з метою недопущення порушення встановлених цивільно-процесуальним законодавством України строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції підстав для задоволення клопотання та повторного відкладення розгляду справи колегія суддів не вбачає та вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_3

У судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, прохав її відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення представника позивача, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, установлено судом та не заперечується сторонами, що відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності належить домоволодіння, яке знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Мачухи, вул. Шлях (стара назва Чапаєва), 24.

31.10.2005 року між Полтавською філією ПАТ «Полтаваобленерго» та ОСОБА_3 було укладено договір про користування електричною енергією №5109.0178-6, особовий рахунок №1310275172 (а.с.6-7), відповідно до п.1.2 якого Енергопостачальник бере на себе зобов’язання надійно постачати власними мережами Споживачу електричну енергію у необхідних йому обсягах, відповідно до потужності 3 кВт електроустановок Споживача, з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості.

Згідно п.1.3 Договору, Споживач зобов’язується своєчасно здійснювати оплату за спожиту електричну енергію за обумовленими тарифами на умовах цього Договору.

При цьому місцевим судом установлено, що позивач ПАТ « Полтаваобленерго » в особі Полтавської філії районних електромереж надавав відповідачеві послуги з електропостачання за адресою: Полтавська обл., Полтавський р-н., с. Мачухи, вул. Шлях, 24, в повному обсязі згідно положень укладеного між сторонами договору, при цьому, ОСОБА_3, в порушення п.п.1.3, 5.1 Договору, плату за послуги електропостачання в повному обсязі не вносив, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 51376,65 грн., яку останній не сплатив.

Ухвалюючи оскаржуване рішення місцевий суд виходив із того, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору про користування електричною енергією №5109.0178-6 від 31.10.2005 року, у нього утворилась заборгованість у загальному розмірі 51376,65 грн., яку необхідно стягнути з нього на користь позивача.

Такий висновок в повній мірі відповідає встановленим по справі обставинам та нормам закону, виходячи з наступного.

На підставі ст.ст.67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

У відповідності до ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі-Закон) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п.5 ч.3 споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно п.21 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26.07.1999 року №1357, знімання показів засобів обліку проводиться електропостачальником та/або побутовим споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Місцевим судом установлено та не заперечується сторонами по справі, що споживач ОСОБА_3 в телефонному режимі повідомляв ПАТ «Полтаваобленерго» показники свого електролічильника.

Відповідно до п.3.2 Договору про користування електричною енергією № 5109.0178-6 від 31.10.2005 року, Споживач, зокрема, зобов’язується, забезпечувати безперешкодний доступ представникам Енергопостачальника, які пред’явили свої службові посвідчення, до квартири або іншого об’єкта для обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки.

Як убачається з відомостей по особовому рахунку ОСОБА_3 №1310275172, отриманих з роздруківки електронної системи EnergySuite ПАТ «Полтаваобленерго», за період з 17.09.2011 року (заміна лічильника) по 30.08.2016 року (заміна лічильника), відповідач систематично порушував вимоги п.3.2 Договору про користування електричною енергією, а саме жодного разу не забезпечив доступ представникам енергопостачальника для обстеження засобу обліку, не зважаючи на неодноразові вимоги представників ПАТ "Полтаваобенерго", доказів протилежного відповідачем не надано (а.с.46-53, 102 -106).

26.08.2016 року відповідач звернувся до Полтавської філії районних електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» із заявою про заміну приладу обліку електроенергії у зв`язку з тим, що він обгорів в наслідок пошкодження його болгаркою (а.с.10).

Відповідно до ОСОБА_5 виконаних робіт по заміні розрахункового засобу обліку, збереження пломб та технічної перевірки стану засобу обліку електричної енергії, схеми його підключення та до облікової електропроводки споживача (додаток №1 до договору про користування електроенергією №1310275172) від 30.08.2016 року, працівниками Полтавської філії районних електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» 30.08.2016 року було здійснено заміну приладу обліку електроенергії пошкодженого лічильника електроенергії типу АСЕ3000 зав. №49734275 без показників на лічильнику, на електролічильник типу Nik2303АПП зав. № 0232112 з показниками 000002 (а.с.11).

Як установлено судом, в ході заміни приладу обліку електроенергії, працівники енергопостачальника не мали можливості зняти покази із несправного лічильника, у зв`язку із пошкодженням кріплення лічильного механізму приладу обліку електроенергії. При цьому, Протоколом параметризації засобу обліку від 30.08.2016 року визначено, що засіб обліку може бути використаний для проведення розрахунків за спожиту електроенергію (а.с.10, зворот).

Згідно п.15 Правил користування електричною енергією для населення передбачено, що пошкоджені засоби обліку, а також засоби обліку із зірваними або пошкодженими пломбами підлягають експертизі, що проводиться комісією у складі представників енергопостачальника та територіальних органів Держспоживстандарту або спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту. Експертиза засобу обліку, який належить побутовому споживачу або за збереження якого він відповідає, здійснюється у присутності побутового споживача. За результатами експертизи складається акт.

На виконання вказаних вимог, як убачається з ОСОБА_5 №1853 проведення експертизи лічильника електроенергії від 28.09.2016 року, комісією у складі ст. майстра ЦРЕ ОСОБА_6, інженера ІІ-к ДП «Полтавастандартметрологія» ОСОБА_7 та майстра ЦРЕ ОСОБА_8, у присутності споживача ОСОБА_3 було проведено експертизу пошкодженого лічильника електроенергії типу АСЕ3000 зав. №49734275 (а.с.12).

ОСОБА_5 встановлено, що: оглядове скло напроти приводу лічильного механізму пошкоджене. Вісь барабанчиків лічильного механізму та кріплення металевого екрану приводу зламані. На паспортній табличці із внутрішньої сторони сліди контакту з екраном приводу лічильного механізму та вм`ятини. З висновку ОСОБА_5 вбачається, що за результатами проведеної експертизи лічильник типу АСЕ3000 зав. №49734275 дата повірки 2011р. визнано непридатним для подальшої експлуатації та встановлено факт втручання в роботу лічильника. Окрім того, визначено, що на час проведення експертизи показання електролічильника становлять 058703 кВт/год.

На підставі вищевикладеного та враховуючи показання допитаного в судовому засіданні в суді першої інстанції свідка ОСОБА_8, який є майстром ЦПЕ ПАТ «Полтаваобленерго», колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що ОСОБА_5 №1853 проведення експертизи лічильника електроенергії від 28.09.2016 року є належним та допустимим доказом по справі на підтвердження дійсності факту того, що на час проведення експертизи показання електролічильника становили 058703 кВт/год, при цьому встановлені механічні пошкодження засобу обліку за допомогою болгарки ніяким чином не могли вплинути на достеменність та дійсність показників електролічильника, встановлених даним актом.

Разом із тим, з відомостей по особовому рахунку ОСОБА_3 №1310275172, отриманих з роздруківки електронної системи EnergySuite ПАТ «Полтаваобленерго» вбачається, що перед заміною засобу обліку електричної енергії, відповідачем 24.06.2016 року було здійснено платіж на суму 57 грн., та зазначено покази лічильника, а саме 25150-25250 кВТ/год. (а.с.9).

При цьому ОСОБА_5 №1853 проведення експертизи лічильника електроенергії від 28.09.2016 року, встановлено, що показання електролічильника становлять - 058703 кВТ/год.

Відповідно до Довідки про обсяги споживання електричної енергії за період з 01/2016 року 11/2016 року. заборгованість ОСОБА_3 перед ПАТ «Полтаваобленерго» становить 51376,65 грн. (а.с.8).

07.10.2016 року позивачем було направлено відповідачу претензію №13-22-01-1461 та 23.11.2016 року вимогу №13-22-01-1714 з метою добровільного погашення ОСОБА_3 заборгованості (а.с.14-15).

Проте, відповідачем вказані вимога та претензія виконані не були, заборгованість не погашена та 07.11.2016 року ОСОБА_3 направив ПАТ «Полтаваобленерго» заперечення на вимогу (а.с.16).

За приписами ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання ). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

З урахуванням наведеного, оскільки наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами підтверджено факт того, що заборгованість ОСОБА_3 перед позивачем становить 51376,65 грн., місцевим судом правомірно було задоволено позовні вимоги ПАТ «Полтаваобленерго» та стягнуто вказану суму.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції безпідставно не було прийнято надані відповідачем докази, оскільки він не мав можливості подати їх у визначені законом строки, через поважні причини, а саме, у зв’язку з неотриманням повісток про розгляд справи та хворобу, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки не можуть вплинути на правильність висновків суду при вирішенні спору, так як при здійсненні відповідних дій місцевий суд повністю дотримувався вимог встановлених ст.ст.81,83 ЦПК України.

Посилання апелянта на ту обставину, що суд першої інстанції, всупереч вимогам закону, безпідставно вважав належним, допустимим та достовірним доказом по справі експертизу лічильника, проведену виключно позивачем, при цьому не зважав на заперечення відповідача та неможливість оплатити проведення належної експертизи через її високу вартість, є безпідставними, оскільки матеріалами справи не встановлено, що експертиза лічильника проведена з порушенням вимог закону, а тому вона є належним доказом по справі, протилежного відповідачем не доведено. Твердження апелянта про його неможливість оплатити експертизу, проведену незалежним експертом, не може стати підставою для скасування рішення місцевого суду, оскільки обов’язок доказування лежить саме на сторонах, неможливість оплати експертизи не може свідчити про неналежність як доказу експертизи лічильника, проведеної позивачем, оскільки висновок суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують та зводяться до незгоди із судовим рішенням без належного обґрунтування нормами права.

Суд першої інстанції повно та об’єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.368, 375, 382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3,- залишити без задоволення.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2018 року, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ /підпис/ ОСОБА_1

СУДДІ: /підпис/ ОСОБА_9

/підпис/ ОСОБА_10

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1