Ухвала суду № 74391119, 01.06.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1160/18

Провадження № 1-в/545/295/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2018 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого судді: Путрі О.Г.

при секретарі: Кузуб Л.В.

з участю прокурора: Палія Р.П.

представника адміністрації колонії ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області спільне подання Державної установи Надержинщинської виправної колонії № 65 та спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, українки, громадянки України, раніше судимої:

1) 11.05.2007 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ст.186 ч.1, 75 КК України до 2 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком -2 роки.

2) 12.02.2008 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.2, 71 КК України до 3 років позбавлення волі.

3) 18.04.2008 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.2, 70 ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнена 22.07.2011 року по відбуттю строку покарання.

4) 11.06.2013 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ст.309 ч.1, 185 ч.2, 15 ч.2, 185 ч.2, 70 ч.1 КК України до 3 років 6 місяців. позбавлення волі.

5 ) 09.10.2013 року Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг за ст. 15 ч.3, 185 ч.2, 70 ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

16.07.2015 року ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області скорочено невідбуту частину покарання наполовину на підставі ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» ,

6 ) 19.08.2015 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, 70,75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.

За даною справою засуджена 05.07.2016 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.2, 71 ч. 1 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано термін попереднього ув`язнення із 19.11.2015 року по 05.07.2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

11.10.2016 року ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано термін попереднього ув`язнення із 19.11.2015 року по 11.10.2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі,

Початок строку покарання – 19.11.2015 року, кінець строку – 27.01.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Державна установа Надержинщинська виправна колонія № 65 звернулася до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_2, вказавши, що засуджена перебуває в місцях позбавлення волі та відбула 2/3 строку покарання, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення, тому адміністрація клопоче про умовно-дострокове звільнення засудженої за ст. 81 КК України.

Представник колонії в судовому засіданні подання підтримала та прохала його задовольнити.

Від засудженої до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, подання підтримує та прохає задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував , вважає що засуджена сумлінною поведінкою та ставленням до праці не довела своє виправлення , за весь час відбування покарання має лише 1 заохочення, що не може свідчити про виправлення засудженої.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання адміністрації Надержинщинської ВК № 65 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення та відбув 2/3 строку покарання.

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким”, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м’яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Згідно п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно – дострокове звільнення судам слід ретельно з’ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Засуджена раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів.

Так, 19.08.2015 року ОСОБА_2 засуджена Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, 70,75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки та знову в період іспитового строку вчинила умисний злочин, за який засуджена вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 року за ст. 185 ч. 2, 71 ч.1 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі .

За час відбування покарання засуджена мала 4 стягнення та 1 заохочення , накладене 20.04.2018 року - безпосередньо перед зверненням до суду із даним поданням.

Як вбачається із характеристик на засуджену ОСОБА_2, затверджених начальником Чернігівської ВК № 44 від 11.01.2017 року , 26.01.2017 року та 13.07.2017 року, засуджена характеризується негативно, у колективі засуджених відносини будує не завжди правильно, до виконання передбачених законом вимог персоналу колонії ставиться байдуже, не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи ( а.о.с. 65,72.112).

Як вбачається із характеристики на засуджену від 26.10.2017 року, затвердженої начальником Надержинщинської виправної колонії № 65 , за час відбування покарання в установі засуджена роботи по благоустрою місць позбавлення волі не завжди виконує, не розуміє їх необхідність, на заходи виховного впливу реагує не завжди, не повністю усвідомлює тяжкість скоєного злочину, визнає себе винною частково ( а.о.с. 156 ).

Як вбачається із психологічної характеристики на засуджену ОСОБА_2 від 26.01.2017 року, остання зосереджена на власних потребах, у колективі не прагне спілкування, у вчиненому злочині щиро не розкаюється, бо не усвідомлює його суспільної небезпеки,не готова до самокерованої правослухняної поведінки ( а.с. 76 ).

Лише з останньої характеристики на засуджену ОСОБА_2 від 27.04.2017 року, направленої на адресу суду разом із подання про умовно-дострокове звільнення, вбачається, що остання довела своє виправлення і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. ( а.с. 3,4 ).

Із психологічної характеристики на засуджену ОСОБА_2 від 06.04.2017 року, вбачається, що остання на критичні зауваження відносно скоєного злочину реагує неадекватно, тип нервової системи слабкий, адаптаційні процеси порушені, має наміри ауто деструктивного характеру, має вербальний намір скоєння акту членоушкодження ( а.о.с. 96 ).

Відповідно до витягів із протоколів № 4 від 26.01.2017 року засідання комісії ВК № 44 та № 27 від 26.10.2017 року засідання комісії ВК № 65 вбачається, що засудженій було відмовлено в заміні умов тримання, заміні не відбутої частини покарання більш м`яким покаранням, умовно-достроковому звільненні, оскільки остання не стала на шлях виправлення ( а.о.с. 77,163,170 ).

Згідно даних, які маються в щоденнику індивідуальної роботи із засудженою ОСОБА_2, остання норми виробітку за час відбування покарання в установі не виконувала, середня норма виробітку за період із жовтня 2017 року по квітень 2018 року становить менше 50 % ( а саме 37 % ).

Крім того, ОСОБА_2 під час відбування покарання тривалий час перебувала на профілактичному обліку як схильна до членоушкодження ( а.с. 203 ) .

Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме

відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.

Однією із головних умов для умовно - дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.

Відмовляючи в задоволенні подання, суд враховує особу засудженої, дані про поведінку засудженої за весь період відбування покарання, в тому числі, і за останній час, який безпосередньо передує розгляду подання, виходить з того, що єдиною та достатньою підставною умовно-дострокового звільнення є досягнення однієї з цілей покарання – виправлення засудженого, що повинно підтверджуватися його сумлінною поведінкою та ставленням до праці у процесі відбування покарання.

Таким чином, суд вважає, що застосування до засудженої 1-го заохочення на протязі всього періоду відбування покарання ,свідчить про позитивні тенденції в її поведінці , але встановлені судом обставини , дані про особу засудженої, порушення засудженою вимог режиму відбуття покарання є свідченням її нестабільної поведінки та не дають підстави вважати , що сумлінною поведінкою та ставленням до праці ОСОБА_2 довела своє виправленні і до неї може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання.

На підставі ст. 81 КК України, керуючись ст. 537, ст.539 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання Державної установи « Надержинщинська виправна колонія № 65 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_2 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі 7 діб з моменту її проголошення, а засудженим – з моменту отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_3