Вирок № 74389098, 01.06.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1636/18

Провадження № 1-кп/524/226/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі: головуючого судді: Олейнікової Г.М.

при секретарі: Хім’як І.М.

за участю прокурора: Прокопенка М.Ю.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кременчука Полтавської області кримінальне провадження , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170090000191 від 18.01.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого , не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, судимого:

1)17.10.2017 року Крюківським районним судом м. Кременчука за ст. 190 ч.1, ст. 186 ч.2 КК України до покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.

2)13.03.2018 року Крюківським районним судом м. Кременчука за ст. 15 ч.2, ст. 185 ч.2, ст. 185 ч.2, ст. 70 ч.1, ст. 71 ч.1 КК України до покарання у вигляді 4-х років 2-х місяців позбавлення волі;

3)13.04.2018 року Крюківським районним судом м. Кременчука за ст. 186 ч.2 , ст. 70 ч.4 КК України до покарання у вигляді 4-х років 4-х місяців позбавлення волі.

без місця реєстрації , проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кімната №6, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17.01.2018 року, близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_2 , повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, виходячи із корисливих мотивів, перебуваючи у торговому залі магазину «Брусничка»,що належить ТОВ "Український Рітейл " , який розташований за адресою: Полтавська область, м. Кременчук , проспект Лесі Українки, 39, під час перегляду асортименту товару, останній шляхом вільного доступу, таємно для оточуючих, викрав з полиці для продажу товарів три упаковки чаю «Ліптон» YL 100 пакетиків, вартістю за одну упаковку 89 грн. 71 коп., на загальну суму 269 грн. 13 коп., чим завдав потерпілому ТОВ «Український Рітейл» матеріальну шкоду на вищевказану суму. З місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю , від дачі показань по справі відмовився , на питання суду пояснив , що підтверджує обставини вчинення злочину , які зазначені в обвинувальному акті , що він перебуваючи в магазині «Брусничка», який знаходиться по проспекту Лесі Українки, 39 у м. Кременчуці викрав з полиці три пачки чаю , які в подальшому продав , а гроші витратив на власні потреби. У скоєному щиро кається , просить суворо не карати.

Представник потерпілого ТОВ «Український Рітейл» ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився , через канцелярію Автозаводського районного суду м. Кременчука подав клопотання про розгляд справи без його участі. (а.с. 17)

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ст.349 ч.3 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доказаним у судовому засіданні скоєння обвинуваченим злочину середньої тяжкості і кваліфікує його дії по факту крадіжки з магазину «Брусничка» за ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем проживання, на час досудового розслідування і судового розгляду справи офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, має непогашені судимості , стан здоров’я обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває,згідно висновку комплексної судової психологічно - психіатричної експертизи №100 від 03.03.2018 року ОСОБА_2 в період часу , що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння , будь - яким хронічним психічним захворюванням , тимчасовим розладом психічної діяльності і іншим хоробливим станом психіки не страждав , а виявляв ознаки врожденого недоумства рівня легкої розумової відсталості з порушенням поведінки , ступінь розумової відсталості у ОСОБА_2 є таким , що не позбавляв його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу , що відноситься до інкримінованого йому противоправного діяння і не позбавляє здатності усвідомлювати свої дії , ОСОБА_2. під дію ч.2,3 ст.. 19, 20 КК України не підпадає , може постати перед судом , застосування примусових заходів медичного характеру не потребує , думку представника потерпілого ТОВ «Український Рітейл» ОСОБА_3, який на суворому покаранні не наполягає, обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання.

Суд також при призначенні обвинуваченому покарання враховує практику Європейського суду з прав людини у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), в яких Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Наведені приписи закону стосуються призначення, як основного так і додаткового покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, ОСОБА_2 є сиротою .

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлені .

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції статті , по якій кваліфіковані дії обвинуваченого у вигляді позбавлення волі , але не на максимальний строк. Також покарання обвинуваченому ОСОБА_2 повинно бути призначено із застосуванням ст. 70 ч.4 КК України, оскільки він судимий 13.04.2018 року Крюківським районним судом м. Кременчука до покарання у вигляді 4-х років 4-х місяців позбавлення волі і після постановлення вироку встановлено, що ОСОБА_2 винен ще в іншому злочині вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, тому суд вважає шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 13.04.2018 року остаточно призначити покарання у вигляді 4 –х років 4-х місяців позбавлення волі. Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_2 рахувати з 20.02.2018 року згідно вироку Крюківського районного суду м. Кременчука від 13.04.2018 року.

Процесуальні витрати по справі - відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази по справі – CD-R диск «VIDEX» об’ємом 700 МВ/ 80 min помаранчевого кольору, який знаходиться на зберіганні при матеріалах кримінального провадження № 12018170090000191 відповідно до ст. 100 КПК України зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12018170090000191 .

Керуючись ст. ст. 368,370,374 КПК України , суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 ч.4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за цим вироком більш суворим покаранням, призначеним за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 13.04.2018 року остаточно призначити покарання у вигляді 4 –х років 4-х місяців позбавлення волі .

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_2 рахувати з 20.02.2018 року згідно вироку Крюківського районного суду м. Кременчука від 13.04.2018 року.

Речові докази по справі – CD-R диск «VIDEX» об’ємом 700 МВ/ 80 min помаранчевого кольору, який знаходиться на зберіганні при матеріалах кримінального провадження № 12018170090000191 відповідно до ст. 100 КПК України зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12018170090000191 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Полтавської області, через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддя: