Рішення № 74388597, 24.05.2018, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/754/18 Номер провадження №2/318/474/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2018 р. м. Кам’янка-Дніпровська

Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: головуючого – судді Васильченка В.В.; при секретарі Крук О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСУС ЛІЗИНГ» про захист прав споживачів, визнання договору фінансового лізингу недійсним, стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ», у якому просив визнати недійсним договір фінансового лізингу № 01088 від 31.03.2018 року, який було укладено між ним та товариством, та стягнути з відповідача на його користь кошти у сумі 193 988 грн. сплаченого ним та 500 грн. завданих збитків.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на ті обставини, що в березні 2018 року в мережі Інтернет він дізнався про можливість придбання автомобіля у менеджера ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ», який розташований в м.Дніпро, вул. Батумовська 11 офіс. 301. По приїзду до місця виявилося, що там не автосалон, а офіс компанії. Представником ТОВ "МАКСУС ЛІЗИНГ" було запропоновано придбати за 190 000 грн. автомобіль Renault DUSTER, 2015 р.в., проте для оформлення правочину необхідно сплатити вартість автомобіля, після чого відбудеться оформлення договору купівлі-продажу. ним було прийнято пропозицію та підписано специфікацію, де визначено, що він на підставі договору № 01088 віл 31.03.2018 р. просить передати транспортний засіб нижченаведеної марки та моделі за умови повної сплати 190 000 грн за Renault DUSTER, 2015 р.в., колір сріблястий металік, комплектація 1.5 Д МТ Privilege (4x4) з додатковим обладненням - літні диски (4 колеси) за 3988 грн., а комплект літньої гуми у подарунок та первинну реєстрацію у МРЕО безкоштовно. ТОВ "МАКСУС ЛІЗИНГ" надано два рахунки для сплати, кожен з яких по 96 994 грн. на загальну суму 193 988 грн. Проплату суми за автомобіль було зроблено в повному обсязі. Після проплати менеджер надала підписати йому договір фінансового лізингу замість договору купівлі-продажу автомобілю, пояснивши, що в них така форма договору. Таким чином, між ними укладено договір фінансового лізингу. Проте, як дізнався пізніше предметом договору фінансового лізингу є транспортний засіб зазначений у статті 1 п.1.1. Договору, а не такий як у специфікації, а саме автомобіль марки Нуndai Santa Fe, комплектації Іmpress об'ємом двигуна 2,2/дизель тип КПП 6 авт, привід 4x4. Таким чином, на виконання умов договору виявилося, що він сплатив відповідачу авансовий платіж у розмірі 193 988 грн. Відповідно до інформації з Реєстру комплексної інформаційної системи Держфінпослуг відповідач ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ» на обліку, як юридична особа, яка надає фінансові послуги не перебуває в Нацкомфінпослуг, а тому не мав права на укладення договору фінансового лізингу, у зв'язку з чим договір є недійсним і просить застосувати наслідки нікчемності правочину.

Ухвалою суду від 13.04.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін та відкрито провадження по справі.

13.04.2018 р. винесена ухвала про повернення позивачу заяви про забезпечення позову по даній цивільній справі.

У зазначений відповідачу строк в ухвалі від 13.04.2018 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що підтвердженням отримання позивачем повної, необхідної, доступної та достовірної інформації про положення договору є особисте підписання позивачем кожної сторінки самого договору та додатків до нього, а отже було досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Правочин сторонами укладено в письмовій формі, особисто підписано позивачем та повноважною особою відповідача. Таким чином, було дотримано усі вимоги, які ставляться чинним законодавством України до чинності правочину. Згідно п. 17.4. договору, підписанням даного договору та додатків до нього лізингоодержувач заявляє, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ», що стосуються змісту даного договору та додатків до нього, проінформований про всі можливі витрати і ризики у зв'язку із укладенням та виконанням даного договору, уважно прочитав та зрозумів договір та додатки до нього. Ознайомлений з умовами та внутрішніми правилами лізингодавця. Представником ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ» надано лізингоодержувачу повну, необхідну інформацію про положення договору та додатків до нього. Укладаючи даний договір, сторони погодились, що вартість предмета лізингу на момент укладання договору зафіксована в статті 8.2. договору. До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Проте, положеннями ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону. З наведеного вбачається, що договір фінансового лізингу повинен відповідати вимогам статей параграфу 6 "Лізинг" глави 58 "Найм (оренда)", параграфу 1 "Загальні положення про найм (оренду)" глави 58 "Найм (оренда)" Цивільного кодексу України та ЗУ "Про фінансовий лізинг", які не містять вимог про обов'язкове нотаріальне посвідчення договорів фінансового лізингу. Цивільний кодекс України та спеціальний Закон «Про фінансовий лізинг» не містять вимог про обов’язкове нотаріальне посвідчення договорів фінансового лізингу, укладених з фізичною особою, предметом яких є транспортні засоби. ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ» ліцензія видана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг згідно розпорядження № 4610 від 21.12.2017 р. Як видно з вищенаведеного розбору пунктів договору лізингу, які на думку позивача є несправедливими, він жодним чином не доводить, що умови договору лізингу порушують принцип добросовісності у розумінні п. 6 ч. 1 ст. 3 та ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України та того, що умови договору завдають хоч якоїсь шкоди позивачу та не наводиться жодного прикладу нанесення такої шкоди.

Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги обставини, викладені позивачем та представником відповідача, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, приходить до наступного.

Судом установлено, що 31 березня 2018 року між ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ» (лізингодавцем) та ОСОБА_1 (лізингоодержувачем) у простій письмовій формі укладено договір фінансового лізингу № 01088, за яким лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність (отримати право власності на предмет лізингу) - автомобіль Нуndai Santa Fe, комплектації Іmpress, об'ємом двигуна 2,2/дизель, КПП 6 авт, привід 4x4- та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувача на строк та на умовах, передбачених договором, додаток № 1 до договору в матеріалах справи відсутній.

Вартість предмета лізингу на момент укладення договору зазначається у п. 8.2 договору і складає 37790,26 доларів США, що в гривневому еквіваленті на дату укладення договору становить 1 000 009 грн.

Із заявки (специфікації) до договору № 01088 від 31.03.2018 р., яка адресована адміністрації ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ» вбачається, що ОСОБА_1 зазначена марка/модель транспортного засобу – Renault DUSTER, 2015 р.в., колір сріблястий металік, комплектація 1.5 Д МТ Privilege (4x4) з додатковим обладненням - літні диски (4 колеси) за 3988 грн., а комплект літньої гуми у подарунок та первинну реєстрацію у МРЕО безкоштовно, умови розстрочки – повна сплата 190 000 грн. (а.с. 18).

31.03.2018 р. ОСОБА_1 згідно банківських квитанції сплачено ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ» 96994 грн. та 96994 грн., що загалом становить 193 988 грн. (а.с. 21).

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Таким чином договір фінансового лізингу, укладений з фізичною особою, має бути нотаріально посвідченим, що відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15.

Частиною 2 статті 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Ураховуючи, що договір лізингу, укладений між сторонами, де учасником є фізична особа, не був посвідчений нотаріально, як передбачено ст. 799 ЦК України, отже укладений з порушенням вимог закону, то такий договір є нікчемним і визнання його недійсним судом не вимагається, а відтак сплачені позивачем грошові кошти на виконання цього договору підлягають поверненню, як передбачено ч. 2 ст. 216 ЦК України.

Окрім того, згідно пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (пункт 11-1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Судом не встановлено наявності ліцензії у відповідача для здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб, що свідчить про відсутність такого дозволу (ліцензії), та що суперечить вимогам законодавства. Представником відповідача надана суду лише копія розпорядження № 4610 від 21.12.2017 р. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про видачу ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг.

За таких обставин позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача сплачені ним 193 988 грн. авансового платежу за договором та 500 грн. за комісію банку.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, оскільки рішення по справі ухвалено на користь позивача, який звільнений від сплати судового збору, то судовий збір по справі підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 215, 220, 799, 806 ЦК України, ст.ст.4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСУС ЛІЗИНГ» про захист прав споживачів, визнання договору фінансового лізингу недійсним, стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСУС ЛІЗИНГ»(код ЄДРПОУ 41597671, вул. Бориспільська, буд. 11-А, оф. 404-3, м. Київ, 02093)на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, вул. Миру, 3, с. Заповітне, Кам’янсько-Дніпровський район, Запорізька область, 72333) 193 988(сто дев’яносто три тисячі дев’ятсот вісімдесят вісім) грн. авансового платежу та 500 (п’ятсот) грн. комісії банку.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСУС ЛІЗИНГ»(код ЄДРПОУ 41597671, вул. Бориспільська, буд. 11-А, оф. 404-3, м. Київ, 02093)на користь держави судовий збір у сумі 1 409 (одна тисяча чотириста дев’ять) грн. 60 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:ОСОБА_2