Вирок № 74388454, 30.05.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/298/2018

Справа № 428/6014/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Рочевої М.О.,

прокурора Першиної В.В.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130370001068 від 20.04.2018 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який не працює, має середню спеціальну освіту, на обліку у лікаря – нарколога та лікаря – психіатра не перебуває, не є інвалідом, не одруженого, раніше не судимого, який мешкає за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна 4-а/16, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, будучи в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи в приміщенні кабінету №3 б. 5-б по вул. Маяковського м. Сєвєродонецька, де розташовані службові приміщення Благодійної організації «Луганське обласне відділення «Міжнародної благодійної організації «Благодійний фонд «СОС Дитяче містечко», шляхом вільного доступу з поверхні робочого столу таємно викрав ноутбук марки «НР» моделі Pro Book -4540s (B6N94EA), вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи №19/113/9/720-109е від 18.05.2018 р., 6 000 гривень, який належить вищевказаній організації, чим завдав Благодійній організації «Луганське обласне відділення «Міжнародної благодійної організації «Благодійний фонд «СОС Дитяче містечко» матеріальну шкоду на суму 6 000 гривень.

Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, а саме продав, та отримані грошові кошти витратив на власні потреби.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

24.05.2018 року під час досудового розслідування кримінального провадження між представником потерпілого ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України укладена угода про примирення.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині та остаточно примирився з представником потерпілого ОСОБА_1, сторони досягли відповідних домовленостей: обвинувачений ОСОБА_2 зобов’язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні, погоджуючись на призначення покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про примирення, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз’яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про примирення укладена ним з представником потерпілого добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Представник потерпілого БО «ЛОВ»МБО»Благодійний фонд «СОС Дитяче містечко» ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні пояснила, що вона цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між нею та обвинуваченим ОСОБА_2, визначені у ст. 473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану угоду наполягала на її затвердженні судом. Крім того, потерпіла вказала, що вищезазначена угода укладена нею з обвинуваченим добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Майнова шкода відшкодована в повному обсязі шляхом повернення майна, матеріальних претензій до обвинуваченого ОСОБА_2 вона не має.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про примирення вказуючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, КК України, просила суд затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Заслухавши пояснення обвинуваченого та представника потерпілого, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, з’ясувавши у представника потерпілого розуміння наслідків затвердження угоди, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

На підставі ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яке в силу ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з’ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Також судом з'ясовано, що представник потерпілого цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України. Заподіяна матеріальна шкода відшкодована шляхом повернення викраденого майна.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення від 24 травня 2018 року між представником потерпілого та обвинуваченим в зазначеному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст. 469, ст. 471 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим та представником потерпілого скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченого ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом’якшують покарання обвинуваченого – щире каяття, та відсутністю обставин, що його обтяжують відповідно до ст. 67 КК України.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що під час досудового розслідування запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 не застосовувався, клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходили, а тому підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Витрати на залучення експертів у розмірі 572 грн. 00 коп., пов'язані із проведенням судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/720-109е від 18.05.2018 року, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, оскільки його провина знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Цивільний позов не заявлений. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 24 травня 2018 року між представником потерпілого БО «ЛОВ»МБО»Благодійний фонд «СОС Дитяче містечко» ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130370001068 від 20.04.2018 року у відношенні ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/720-109 е від 18.05.2018 року, що згідно довідки НДЕКЦ № 19/113/9-605 д від 18.05.2018 року складає 572 (п’ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп. в дохід держави (отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/ м.Сєвєродонецьк/24060300, банк- ГУДКСУ у Луганській області, МФО-804013, р/р-31111115700080, код-37944909).

Речові докази: ноутбук марки «НР» моделі Pro Book -4540s (B6N94EA), який згідно розписки переданий на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_1 - залишити власнику БО «ЛОВ»МБО»Благодійний фонд «СОС Дитяче містечко».

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Роз'яснити, що відповідно до ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про примирення, потерпілий чи прокурор мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова