Ухвала суду № 74388276, 01.06.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

01.06.2018

ЄУН № 331/2713/18

Провадження № 1-кс/331/2920/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Пивоварова Ю.О., за участю секретаря судового засідання Бабкіній О.В., прокурора Бичкова В.О., захисника ОСОБА_1, підозрюваної ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017080060002226 від 19.06.2017 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Запоріжжя, громадянка України, зареєстрована та фактично проживаюча за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 5, кв. 132, розлучена, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка працює продавцем у ПП «Кадіров», не є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження за ст. 480 КПК України, раніше не судима,

ВСТАНОВИВ :

Старший слідчий 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3, за погодженням з прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_4, звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12017080060002226, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2017 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що у травні 2008 року ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5 заснували агентство нерухомості – ТОВ «Аверс-2008» (ідентифікаційний код юридичної особи – 35924867; юридична адреса – м.Запоріжжя, вул. Фортечна, б. 5, кв. 132). Керівником та підписантом зазначеного підприємства виступила ОСОБА_5, а співзасновницею – ОСОБА_2

У невстановлений період часу, але не пізніше червня місяця 2017 року, будучи обізнаною у сфері ринку нерухомості м. Запоріжжя, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою постійного, швидкого та незаконного збагачення, ОСОБА_5 організувала стійке об’єднання, до складу якого залучила ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, а також своїх знайомих, а саме: громадянина України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 (який раніше притягався до кримінальної відповідальності за скоєння шахрайства), ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 (яка є донькою приватного нотаріуса ОСОБА_8 та юрисконсультом-секретарем останньої), раніше засудженого за скоєння підробки документів громадянина України ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, та інших невстановлених осіб.

Згідно спільно розробленого та погодженого злочинного плану ОСОБА_5 організовано схему відшукання нею та ОСОБА_6 на території м. Запоріжжя об’єктів нерухомості, власники яких померли чи належать до малозахищених верств населення, виготовлення ОСОБА_9 підроблених документів про право власності на ці об’єкти нерухомості, здійснення нотаріального посвідчення правочинів, пов’язаних із зміною, набуттям та припиненням права власності на об’єкти нерухомого майна ОСОБА_7, та шляхом подальшого введення ОСОБА_2 покупців в оману щодо законності прав на це майно, заволодіння їх грошовими коштами.

Так, у першій половині березня 2018 року (точну дату органом досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 підшукали об’єкт нерухомого майна – квартиру у багатоквартирному будинку, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний, б. 12, кв. 7, власником якої був громадянин України ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8 (ІПН НОМЕР_1), який помер 17.02.2018.

Достовірно знаючи про факт смерті власника даної квартири, втілюючи спільний злочинний план на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 залучила до протиправної діяльності ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, між якими розподілила та обумовила роль кожного.

Виконуючи свою роль у спільному злочинному плані ОСОБА_9 виготовив підроблені документи які стали підставою для набуття права власності на цей об’єкт нерухомого майна а саме довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім’я ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_1), які передав ОСОБА_5

Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи на виконання спільного злочинного плану, видаючи себе за представників ОСОБА_10, померлого власника квартири за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний, б. 12, кв. 7, підшукали мешканку міста Запоріжжя ОСОБА_11, від якої приховали факт смерті ОСОБА_10 та, ввівши її в оману щодо наявності законного права власності на цей об’єкт нерухомості, запропонували придбати цю квартиру за 8500 доларів США.

Діставши згоду ОСОБА_11 на придбання зазначеної квартири, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 14.03.2018, близько 16 год. 00 хв., організували нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний, б. 12, кв. 7, у приміщенні офісу приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 91, офіс 65.

14.03.2018, в приміщенні офісу приватного нотаріуса ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 (офіс), ОСОБА_2, будучи достовірно обізнаною щодо факту смерті реального власника зазначеної квартири ОСОБА_10, на виконання спільного з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочинного плану, за вказівкою ОСОБА_5 видаючи себе за супроводжуючого особи похилого віку, т.зв. ОСОБА_10 – невстановлену особу, яка фактично видавала себе за померлого ОСОБА_10, та ОСОБА_7, яка видавала себе за свою матір – приватного нотаріуса ОСОБА_12, повідомили ОСОБА_11 неправдиві відомості про наявність у продавця оформлених у встановленому законодавством порядку документів про право власності на об’єкт нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний, б. 12, кв. 7, та, приховуючи від ОСОБА_11 факт смерті ОСОБА_10, уклали та здійснили нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 14.03.2018 (запис у реєстрі №965). Таким чином, організована група осіб у складі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 шляхом обману фактично заволоділа чужим майном – грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 8500 доларів США, що станом на 14.03.2018 за курсом НБУ складає 220 285,04 грн.

Отримані грошові кошти ОСОБА_5 розподілила між членами організованої групи, а саме між: ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у заздалегідь обумовлених частках.

Крім того, у невстановлений період часу, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 підшукали об’єкт нерухомого майна – квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, власником якої, згідно даних ТОВ «ЗМБТІ», на підставі свідоцтва про право власності на житло №3117, виданого 29.12.1999 Орджонікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради, були ОСОБА_13, який помер 26.07.2001 (1/2 частина) та ОСОБА_14, яка померла 21.12.2017 (1/2 частина).

Достовірно знаючи про факт смерті власників даної квартири, втілюючи спільний злочинний план на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 залучила до протиправної діяльності ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_15, між якими розподілила та обумовила роль кожного.

Виконуючи свою роль у спільному злочинному плані ОСОБА_9 незаконно виготовив документи про право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, а саме свідоцтво про право власності на житло № 3117, нібито видане 29.12.1999 Орджонікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради, а також довідку фізичної особи-платника податків на ім’я ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_2), які передав ОСОБА_5

Отримані завідомо підроблені документи ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 передали державному реєстратору КП «Центр надання послуг» Балабинської селищної ради Запорізької області ОСОБА_15, яка 23.03.2018, тобто після смерті ОСОБА_14, виконуючи свою роль у спільному злочинному плані, будучи обізнаною в недостовірності наданих їй документів та у злочинному умислу інших членів організованої злочинної групи, внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дані щодо права власності ОСОБА_14 на зазначений об’єкт нерухомого майна, чим забезпечила можливість здійснення з цим об’єктом нерухомого майна цивільних правочинів.

Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи у змові з іншими членами організованої групи, за допомогою ОСОБА_9 виготовили підроблені документи щодо передачі від імені померлої ОСОБА_14 права власності на зазначену квартиру до уставного фонду ТОВ «ХЮГВАРТ» (ЄДРПОУ 41986028), яке зареєстроване 07.03.2018 за сприянням ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Після смерті ОСОБА_13, його частина житлового приміщення (1/2 квартири), на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1-257, виданого 25.10.2014 року 3-ю Запорізькою державною нотаріальною конторою та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №16743439 від 25.10.2014 року, державним реєстратором ОСОБА_16, згідно чинного законодавства, передано у власність ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_9, яка померла 21.12.2017.

16.02.2018 (тобто після фактичної смерті ОСОБА_14С.), із використанням підроблених ОСОБА_9 приблизно у лютому 2018 року документів, зокрема, свідоцтва про право власності на житло № 3117, виданого 29.12.1999 року Орджонікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №39830274 від 23.02.2018 року, державним реєстратором КП «Центр надання послуг» Балабинської селищної ради Запорізької області ОСОБА_15 до реєстру внесено дані щодо 1/2 частини житлового приміщення, яка фактично належить ОСОБА_14 Після цього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на вказану квартиру повністю визначено за ОСОБА_14

При цьому ОСОБА_2, будучи достовірно обізнаною щодо факту смерті власниці квартири АДРЕСА_3 К.С., діючи умисно, з корисливих мотивів, на виконання спільного з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочинного плану, за вказівкою ОСОБА_5 підшукувала потенційних покупців вказаної квартири, з метою неправомірної реалізації зазначеного об’єкту нерухомості, а також, замовчуючи про факт смерті ОСОБА_14, здійснювала покази квартири потенційним покупцям, вводячи останніх в оману.

23.03.2018 приватним нотаріусом ОСОБА_8 право власності на вказану квартиру зареєстровано за ТОВ «ХЮГВАРТ» (ЄДРПОУ 41986028), на підставі підробленого акту приймання-передачі нерухомого майна від 13.03.2018, відповідно до якого право власності на вказану квартиру перейшло від ОСОБА_14 (яка фактично померла 21.12.2017) до ТОВ «ХЮГВАРТ», яке зареєстровано 07.03.2018, засновниками якого виступають померла ОСОБА_14 та ОСОБА_17 (директор ТОВ «ХЮГВАРТ»). Таким чином, організована група осіб у складі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_15 та ОСОБА_7, шляхом обману фактично заволоділа чужим майном – квартирою за адресою: АДРЕСА_2, з метою її подальшої реалізації та отримання грошових коштів.

Органом досудового розслідування встановлено наявність достатніх доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.190 КК України – шахрайстві, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчиненому організованою групою.

Враховуючи викладене, слідство приходить до висновку, що для забезпечення належної поведінки підозрюваної ОСОБА_2, з метою уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідно обрати їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням.

Прокурор Бичков В.О. в судовому засіданні внесене клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що ризики, на які посилається прокурор нічим не підтверджені, підозра, повідомлена ОСОБА_2, не обґрунтована та не базується на доказах. ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягалась, має постійне місце проживання, має на утриманні мати-інваліда та неповнолітню дитину, не має наміру переховуватись від суду та органу досудового розслідування, або якимось чином впливати на свідків, на підставі викладеного, просить слідчого суддю у задоволенні клопотання відмовити.

Підозрювана ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю підтримала позицію свого захисника та просила слідчого суддю у задоволенні клопотання відмовити.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дійшов наступного висновку.

31.05.2018 року о 14-40 годині ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

31.05.2018 року об 14-58 годині підозрюваній ОСОБА_2 вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність запобіжного заходу.

Слідчий суддя приходить до висновку, що матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні та долученими до клопотання підтверджується на даній стадії слідства обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_18, протоколом пред"явлення особи для впізнання, під час якого ОСОБА_19 впізнала ОСОБА_2А, як особу, яка брала участь під час оформлення угоди купівлі-продажу квартири, протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, у помешканні якої були вилучені речі та документи, які свідчать про її причетність до укладення незаконних угод з приводу нерухомого майна.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom»). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об’єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

За таких обставин, проаналізувавши надані слідчому судді докази, приходжу до висновку, що доводи захисника про необгрунтованість підозри є безпідставними, оскільки не грунтуються на будь-яких доказах та є суб"єктивним.

Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Клопотання слідчого вмотивоване тим, що досудовим слідством встановлена причетність підозрюваної до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та наявні ризики того, що підозрювана ОСОБА_2 , перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров’я підозрюваного; міцність соціальних зв’язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обгрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, та може продовжити злочинну діяльність з метою отримання доходу. На користь цього свідчить той факт, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні двох епізодів аналогічних шахрайських дій, які були вчинені спільно із іншими особами, за вчинення яких ОСОБА_2 отримала матеріальну винагороду.

Крім того, слідчий суддя враховує обставини злочинів, які інкримінуються ОСОБА_2, залучення до вчинення злочинів певної кількості осіб із різних сфер діяльності, а також ніявність декількох потерпілих, тому існують обгрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків, інших співучасників, або перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, що є обгрунтованими ризиками у розумінні ст. 177 КПК України.

В той же час, аналізуючи дані біографії підозрюваної слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, на її утриманні перебуває неповнолітній син - ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_10, який за станом здоров"я потребує медичного нагляду та лікування, а також мати похилого віку - ОСОБА_21, яка є інвалідом 2 групи, та проживає разом із ОСОБА_2та потребує постійного піклування та догляду. Зазначені обставини переконують слідчого суддю у тому, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є надмірно суворим та таким, що не відповідає цілям кримінального провадження.

За таких обставин, беручи до уваги другорядну роль ОСОБА_2, дані її біографії, наявність міцних соціальних зв"язків, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання іншого більш м"якого запобіжного заходу, а саме: домашнього арешту із забороною покидати житло у певний час та із покладенням інших обов"язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. В той же час, підстав для застосування електронного засобу контролю немає, оскільки ризик можливого зникнення ОСОБА_2А, від слідства не знайшов свого підтвердження, а підстав вважати, що таке обмеження буде дієвим для запобігання іншим ризикам немає.

Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12017080060002226, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2017 року, відносно підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, погодженого з прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 – відмовити.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати житло за адресою: АДРЕСА_4, у період з 22.00 годин до 06.00 годин без застосування електронного засобу контролю.

Покласти на підозрювану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов’язки:

- не залишати місце фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11, без дозволу слідчого, прокурора, суду у період з 22.00 годин до 06.00 годи

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_22, ОСОБА_15, ОСОБА_23, ОСОБА_24;

- здати на зберігання до УДМС України в Запорізькій області свій паспорт для виїзду за кордон.

Контроль за виконанням ухвали покласти на відповідний структурний підрозділ ГУНП у Запорізькій області за місцем проживання підозрюваної.

Роз’яснити органу Національної поліції, що вони повинні негайно поставити на облік ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і повідомити про це слідчому судді.

Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановити на два місяці, тобто до 30 липня 2018 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Ю.О. Пивоварова