Постанова № 74387735, 17.05.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2018 року м. Кропивницький

справа № 401/3247/17

провадження № 22-ц/781/626/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_2,ОСОБА_3

за участі секретаря – Гончар В.В.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_4,

представник позивача – ОСОБА_5,

відповідачі – Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України, Світловодське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Державна казначейська служба України,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 січня 2018 рокуу складі судді Андріянова О.В.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України в особі Світловодського об’єднаного управління Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України та просила стягнути на її користь за рахунок Державного бюджету України заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 34283 грн. та 17000 грн. моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що в порушення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу за 2006, 2007 роки не нараховувалася та не виплачена соціальна допомога, а з 2008 року підвищення до пенсії виплачувалося в розмірі 10%, а не 30% від прожиткового мінімуму.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не були здійснені правові заходи щодо оскарження прийнятих державним виконавцем рішень, щодо виконання судових рішень.

Позивач не надала доказів на підтвердження наявності у неї втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних їй невиконанням судового рішення про проведення перерахунку підвищення пенсії, тобто не довела наявності моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове правосудне рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд створив для позивача ускладнення, вирішив розглянутим справу без участі сторін, що позбавило позивача надати розрахунки на відшкодування матеріальної шкоди. Суд мав у своєму розпорядженні достатньо доказів для вирішення питання з ухваленням правосудного рішення.

В судовому засіданні апеляційного суду представник Кабінету Міністрі України ОСОБА_6 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, надала відзив на апеляційну скаргу.

Позивач та представники Світловодського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України не з’явилися про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.

Відповідно до положень ч.1 ст.372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки учасники справи про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглянути справу без участі осіб, які не з’явилися, що відповідає положенням ст.372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що за постановами Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.01.2010 року по справі № 2-а-60/2010 та від 24.06.2011 року по справі № 2-а-1713/11, за адміністративними позовами ОСОБА_4 до УПФ України в м. Світловодську зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату соціальної допомоги позивачу у розмірі підвищення на 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22.05.2008 року – 29.01.2010 року, а також з 26.11.2010 року та здійснювати таке нарахування та виплати, з урахуванням раніше сплаченої надбавки за ці періоди, відповідно до положень ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

За період з 24.11.2010 року по 26.12.2010 року УПФ України в м. Світловодську та Світловодському районі проведено перерахунок підвищення пенсії, як дитині війни у розмірі передбаченому ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 12 грудня 2011 року виконавче провадження по виконанню вказаного виконавчого листа закінчено на підставі п. 11 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження”.

Постанова державного виконавця Подгайською З.Н. не оскаржувалася, повторно виконавчий лист до виконання нею не пред’являвся.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року постанову Світловодського міськрайонного суду від 24.06.2011 року по справі № 2-а-1713/11 залишено без змін.

12 лютого 2014 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі проведено перерахунок підвищення пенсії позивачці, як дитині війни у розмірі 1153 грн. 53 коп.

З 23 липня 2011 року припинено нарахування підвищення пенсії ОСОБА_4 у розмірі визначеному постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 червня 2011 року у зв’язку із зміною законодавства щодо розміру підвищення пенсії, зокрема: Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 14 червня 2011 року № 3491-VI, Законом України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” від 22 грудня 2011 року № 4282-VI, Закон України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” від 6 грудня 2012 року № 5515-VI, постанова Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745, від 28 грудня 2011 року № 1381.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1167 ЦК України визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала не залежно від її вини. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 статті передбачає наявність інших випадків передбачених законом.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування (стаття 1173 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 11 Закону України “Про державну виконавчу службу” шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

За приписами до вимог ст.ст. 12.13,81 ЦПК України при вирішенні спору позивачем підлягає доказуванню наявність завданої позивачу шкоди, її розмір, причинний зв'язок між шкодою і незаконними діями чи бездіяльністю заподіювача шкоди.

В обґрунтування наявності завданої майнової шкоди позивач посилається на невиплату їй надбавки до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи підтверджується, що постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.01.2010 року зобов’язано Управління пенсійного фонду України у місті Світловодську здійснити щомісячне нарахування та виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року (а.с.4-5).

Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.06.2011 року зобов’язано Управління пенсійного фонду у місті Світловодську Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату соціальної допомоги ОСОБА_4 у розмірі підвищення на 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з 26.11.2010 року та здійснювати таке нарахування та виплати з урахуванням раніше сплачених сум надбавок за ці періоди, відповідно до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с.6).

01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі – Закон), який встановив гарантії держави щодо виконання судових рішень і виконавчих документів визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язалася вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган.

Зазначеним Законом запроваджено спосіб юридичного захисту від невиконання або затримки у виконанні рішення національного суду, за невиконання якого держава несе відповідальність відповідно до принципів, встановлених практикою Європейського суду з прав людини.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень» від 19.09.2013 року встановлено черговість погашення заборгованості за рішенням суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є державний орган, підприємство, установа, організація, ап. Також юридична особа, майно якої належить державі та передано до статутного фонду.

Передбачено, що в першу чергу погашається заборгованість за рішенням суду щодо пенсійних та соціальних виплат.

Відповідно до ст.3 Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень – за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

03.09.2014 року Кабінетом міністрів України прийнято постанову №440, якою затверджено Порядок погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою.

Відповідно до п.3 Порядку рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для погашення заборгованості.

Рішення розподіляються в порядку черговості погашення заборгованості і до першої черги відносяться рішення щодо пенсійних та соціальних виплат.

Відповідно до пунктів 19-20 Порядку бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845.

Як пояснила в судовому засіданні представник Кабінету Міністрів України ОСОБА_6 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області надійшла заява ОСОБА_4 від 06.04.2015 року та додані до неї документи з метою внесення даних до електронного реєстру та подальшого пред’явлення їх відповідно до постанови Кабінету Міністрів України за №440 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державною»

20.04.2015 року на адресу позивача направлено повідомлення, що на виконання рішення суду інформацію внесено до електронного реєстру рішень, виконання яких гарантується державою за №47307485.

Згідно інформації УПФУ в місті Світловодську ОСОБА_4 проведено нарахування згідно рішення суду в сумі 1153,53 грн.

Документи, відповідно до Порядку, передані на виконання до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів згідно акта приймання-передавання судових рішень щодо першої черги заборгованості від 10.07.2015 року.

З огляду на стягнення коштів за судовими рішеннями, які набрали законної сили, які присуджені позивачу відповідно до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» будуть виплачені позивачу відповідно до зазначених вище нормативних актів.

Якщо позивач не погоджується з діями або бездіяльністю осіб, які зобов’язані здійснювати виплати позивач може оскаржити їхні дії або бездіяльність до суду.

Оскільки на теперішній час не втрачена можливість отримання позивачем у визначений чинним законодавством спосіб доплат до пенсії, неможна погодитися з доводами позовних вимог, що позивачу завдано майнової шкоди, яка підлягає стягненню за рахунок Державного бюджету України.

За приписами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому у виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем не надано доказів на підтвердження наявності у неї втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних їй невиконанням судового рішення про проведення перерахунку підвищення пенсії, тобто не довела наявності моральної шкоди, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог щодо її стягнення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права або порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 374,375, 376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 січня 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 25.05.2018 року.

Головуючий суддя С.І.Мурашко

Судді А.М.Головань

ОСОБА_3