Рішення № 74387676, 17.05.2018, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Провадження по справі № 2/401/357/18

Справа № 401/2129/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Гонтаренко Т.М.,

за участю: секретаря судового засідання Герко Т.М.,

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську Кіровоградської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся 25.05.2015 року до суду із позовом і просив стягнути з відповідачів солідарно на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором в сумі 795,34 доларів США, що за курсом 22,45 складає 17855,36 грн., та витрати по сплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 05.09.2008 року між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № KGSWAE00000638, згідно умов договору, він отримав кредит у розмірі 14317,39 доларів США на термін до 04.09.2013 року, та зобов"язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, але відповідач зобов”язання належним чином не виконав.

Заочним рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.08.2015 року вищезазначені позовні вимоги були задоволені (а.с.62 т.1).

В січні 2018 року до вищевказаного суду надійшла заява від ОСОБА_2 про поновлення строку подання заяви про перегляд заочного рішення (а.с.75-76 т.1).

Ухвалою суду від 22.01.2018 року заява ОСОБА_2 була задоволена. Заочне рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.08.2015 року у справі № 401/2129/15-ц за даним позовом скасоване, а справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та додав, що в забезпечення виконання зобов"язання за договором № KGSWAE00000638 від 05.09.2008 року між позивачем та фізичною особою ОСОБА_4 укладено договір поруки. Відповідно до вимог ст.ст. 610, 554 ЦК України, боржник та поручитель несуть відповідальність, як солідарні боржники.

Банком надавалась вся необхідна інформація у письмовому вигляді. Враховуючи, що законодавчо не встановлений обов"язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» є положення ч. 2 ст. 638, ч .2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією (отримання кредиту боржником та сплата ним періодичних платежів).

Згідно ст. 627 ЦК України свобода договору включає вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов"язки учасників.

Умови договору позичальник не ставив під сумнів, а навпаки, укладаючи договір сторони розумно оцінювали умови, за яких він буде виконуватися, зокрема, звужувати відповідальність, яка настає, згідно з умовами договору, при його невиконанні чи неналежному виконанні.

Звинувачення відповідача, що Банк пропонує несправедливі умови кредитування є безпідставними, адже сторони досягли згоди щодо всіх умов, що засвідчили власними підписами. Доказів, що відповідач не мав можливості прочитати договір перед його укладанням до суду не надходили. Окрім того, відповідач протягом тривалого часу належним чином виконував зобов"язання за кредитним договором, що свідчить про згоду з вказаними умовами.

Щодо раніше винесеного рішення про стягнення на заставне майно представник позивача зазначив, що на підставі заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.03.2013 року Банком було звернено стягнення на заставне майно боржника, а саме автомобіль, та реалізовано в рамках погашення заборгованості за кредитним договором, але отриманих грошових коштів виявилось недостатньо для повного погашення заборгованості, в результаті чого Банк був змушений звернутись до суду з метою стягнення залишку заборгованості за кредитним договором. Таким чином, раніше винесене рішення суду не позбавляє відповідальності відповідача за взяті зобов"язання за договором.

Крім того, звернув увагу суду на те, що обставини, на які відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду. Просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник позов не визнали, вважають його безпідставним та таким, що не відповідає вимогам закону і в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_2 не узгоджував і не отримував змісту усього кредитного договору, оскільки договір не надавали йому на ознайомлення. Він дійсно ознайомився лише із однією сторінкою, де проставлений його підпис і яка була окремим аркушем, а тому не погоджуються із збільшенням позовної давності до п"яти років, про що зазначено у п. 14.11 договору. Вважають, що в силу ст. 638 ЦК України договір є взагалі неукладеним, оскільки не було досягнуто письмової згоди щодо заяви позивача про збільшення позовної давності і розмірів штрафних санкцій. Позивач пропустив строк позовної давності звернення до суду. Окрім того, позивач продав заставне майно станом на 18.05.2009 року та не повідомив ОСОБА_2 про наявність залишкової заборгованості за договором, не повідомив також про вартість продажу предмету застави, а тому слід вважати, що позивач продав автомобіль відповідача за суму коштів, достатніх для задоволення своїх вимог за кредитно - заставним договором № KGSWAE00000638. Позивач помилково вважає, що заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 15.03.2013 року у справі №2/202/1189/2013 було звернуто стягнення на предмет застави та реалізовано в рахунок погашення заборгованості. Зазначеним рішенням було стягнуто заборгованість за кредитним договором та штрафні санкції, а автомобіль був проданий іншій особі (ОСОБА_5А.). Просять відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_4 про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. В судове засідання не з"явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не надав. Суд вважає за можливе розглядати справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 05.09.2008 року між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № KGSWAE00000638, згідно умов договору, він отримав кредит у розмірі 14317,39 доларів США на термін до 04.09.2013 року, та зобов"язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, але відповідач зобов”язання належним чином не виконав.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов”язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону, але відповідач зобов”язання належним чином не виконав.

Станом на 27.04.2015 року за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 20979,89 доларів США, яка складається з наступного:

- заборгованість за кредитом 7727,29 доларів США.;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором 13252,60 доларів США;

а також штрафи відповідно до Договору:

- штраф (фіксована сума) 11,14 доларів США;

- штраф (процентна складова) 37,34 доларів США.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, банк зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та ст. 629 ЦК України (договір є обов’язковим для виконання сторонами) у позивача існують зобов’язання, щодо виконання умов кредитного договору, так як підпис відповідача на кредитному договорі підтверджує прийняття умов даного договору та засвідчують його волю до настання відповідних правових наслідків, що полягають у виникненні певних прав та обов’язків.

У сторін, що укладають цивільно-правовий договір, виникають певні права та обов’язки, які мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору або вимог Цивільного Кодексу чи інших актів цивільного законодавства.

В забезпечення виконання зобов"язання за Договором № KGSWAE00000638 між ПАТ КБ "ПриватБанк", було укладено Договір поруки, укладений з поручителем ОСОБА_4.

Відповідно до ст.ст. 610, 554 ЦК України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Відповідно до п. 5 Договору, позивачем було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов"язань за договором № KGSWAE00000638.

Згідно п. 6 Договору поруки, поручитель зобов"язаний виконати зобов"язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п"яти календарних днів з моменту її отримання.

Вимога, що була пред"явлена до поручителів щодо виконання зобов"язання, виконана не була.

Одним з фундаментальних принципів правових відносин є принцип свободи договору, закріплений в п. 3 ст. 3 ЦК України, згідно з яким одним із загальних принципів цивільного законодавства є свобода договору.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

У відповідності зі ст .627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При укладенні кредитного договору між банком і клієнтом-позичальником дотримується принцип свободи договору. Позичальник є вільним в укладенні даного договору, підписуючи договір він погоджується з усіма умовами, передбаченими кредитним договором.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, який боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення.

Пеня та штраф не є окремими видами відповідальності, а є різновидом штрафних санкцій.

В даному випадку, сторони досягли згоди і уклали кредитний договір, в якому передбачили умови сплати пені та штрафу.

Згідно п. 14.9 договору при порушенні позичальником будь-якого грошового зобов"язання за договором понад 30 календарних днів, Банк має право нарахувати, а позичальник зобов"язується сплатити Банку штраф у розмірі 250.00 грн. плюс 5% від суми невиконаного зобов"язання.

Суд вважає, що відповідач не довів в судовому засіданні та не надав доказів про те, що саме поведінка Банку унеможливила виконання ним своїх зобов"язань, що призвело до збільшення обсягу загальної заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання.

Відповідачем не надано доказів, що кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником.

Раніше винесене рішення суду (а.с. 4-5) не позбавляє відповідача відповідальності за взяті зобов"язання за договором.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 14.11 Умов договору, строк позовної давності за кредитним договором був збільшений до 5 років.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов"язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів 13.05.2015 року - до спливу строку позовної давності, строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду.

Дослідивши розрахунок боргу та перевіривши на відповідність до умов договору і встановлених фактів (надання коштів відповідачу та не здійснення останнім відповідних платежів), суд встановив, що позовні вимоги є обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати суд відносить за рахунок відповідачів.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ЕВ 123295 виданий Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області 12 травня 2006 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії АН 575162 виданий Центр-Міським РВ Криворізького МУУ МВС України в Дніпропетровській області 08 лютого 2007 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, останнє відоме місце реєстрації вул. Горького, 67 м. Кривий Ріг на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, Печерський район, вулиця Грушевського, 1Д, фактичне місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, Жовтневий район, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50) заборгованість за кредитним договором № KGSWAE00000638 від 05 вересня 2008 року у розмірі 795,34 доларів США, що за курсом 22,45 відповідно до службового розпорядження НБУ від 27 квітня 2015 року складає 17855,36 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 судовий збір по 121 (сто двадцять одній) гривні 80 коп. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено та підписано 28 травня 2018 року.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_6

17.05.2018