Вирок № 74387444, 24.05.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/2871/18

1-кп/415/511/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області

в складі головуючого – судді Луньової Д.Ю.,

за участю секретаря Нестеренка С.М.,

за участю прокурора Скрябіної С.М.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, працює: ВП «шахта ім. Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» , не судимого, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2, восени 2011 року, більш точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, знайшов ніж, який відповідно до висновку експертизи холодної зброї № 19/113/6-3/120е від 13.03.2018 р. є зброєю колюче-ріжучої дії, виготовленої саморобним способом за допомогою промислового обладнання та є різновидом холодної зброї, виготовленою по типу мисливських ножів загального призначення та залишив собі. Далі, 02 березня 2018 року у вечірній час , більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2, реалізовуючи свій умисел на носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, був зупинений біля будинку № 109 по проспекту Перемоги в м. Лисичанську Луганської області співробітниками поліції, якими в ході проведення огляду місця події в період часу з 19-35 до 20-10 годин у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено вищезазначену холодну зброю.

Такі дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст.263 КК України, оскільки він носив холодну зброю без передбаченого законом дозволу.

20 квітня 2018 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_1 укладена угода про визнання винуватості, в якій сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення , його правової кваліфікації і щодо призначення покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п’ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчинені даного кримінального правопорушення у відповідності до тих обставин, як вони викладені в обвинувальному акті і в угоді про визнання винуватості та підтвердив суду, що не помиляється щодо суті і характеру укладеної угоди, щодо визначеного сторонами виду та міри покарання, усвідомлює наслідки укладення та затвердження угоди , передбачені ст. 473 КПК України; угоду укладено ним добровільно, укладення угоди не є наслідком насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, просив її затвердити.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник ОСОБА_1І також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним та кримінальним процесуальним законодавством України, при цьому обвинуваченим вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Таким чином, судом в підготовчому судовому засіданні на виконання вимог ст. 474 КПК України з’ясовано обставини, що дозволяють впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладання і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також суд переконався, що укладання угоди є добровільним. При затвердження угоди будуть виконані умови, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.

Виконавши вимоги ст.ст.342-348 КПК України, з’ясувавши думку учасників судового провадження щодо можливості затвердження угоди , суд вважає , що угода підлягає затвердженню з ухваленням обвинувального вироку і з призначенням обвинуваченому узгодженого сторонами покарання з наступних підстав.

Закон передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості за такими обвинуваченнями.

Угода укладена у відповідності з положеннями ст.ст. 468,469,470,472 КПК України і при її укладанні вимоги закону дотримані.

Обумовлене угодою покарання відповідає ступеню тяжкості і характеру вчиненого, особі обвинуваченого; обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття; обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання згідно з умовами угоди про визнання винуватості.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати на проведення експертизи холодної зброї № 19/113/6-3/120е від 13.03.2018 р. в розмірі 715 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Долю речових доказів, що передані на зберігання до складу зберігання речових доказів Сватівського ВП ГУНП в Луганській області, слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України, а саме ніж у піхвах та первинну упаковку, які упаковані в спеціальний полімерний пакет «Експертна служба МВС України № 1851299" – знищити, оскільки зазначена холодна зброю згідно висновку експерта є саморобною та не представляє ніякої цінності для держави .

На підставі викладеного, ч. 2 ст. 263 КК України, керуючись ст. 100, п.1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374 , 474,475 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 20 квітня 2018 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України і призначити узгоджене з прокурором покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п’ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пя’тдесят) гривень

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням експертизи холодної зброї № 19/113/6-3/120е від 13.03.2018 р.в сумі 715 (сімсот п’ятнадцять) гривень в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речовий доказ – ніж у піхвах та первинну упаковку, які упаковані в спеціальний полімерний пакет «Експертна служба МВС України № 1851299" , що передані на зберігання до складу зберігання речових доказів Сватівського ВП ГУНП в Луганській області – знищити.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення , якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений з підстав , передбачених ст.394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ч.1 ст.473 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинувачений та прокурор мають право отримати копію вироку негайно після його проголошення .

Суддя: Д.Ю. Луньова