Постанова № 74387272, 29.05.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2018 року м. Кропивницький

справа № 392/1324/16-ц

провадження № 22-ц/781/712/18

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

ОСОБА_1 (суддя доповідач),

ОСОБА_2; ОСОБА_3

за участю секретаря: Кравченко Я.С.

учасники справи: позивач – ОСОБА_4;

відповідач – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2018 року у складі судді Кавун Т.В. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення вартості ? частки майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності, припинення спільної сумісної власності на майно, визнання права особистої приватної власності та встановлення факту проживання однією сім’єю,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 про стягнення в порядку поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя компенсацію за ? частку в сумі 62 076, 50 грн.

Вказавши в розподіл житловий будинок, який розташований по вул. Садова 18 а в смт. Смоліне Маловисківського району Кіровоградської області, вартістю 13 792, 00 грн., земельну ділянку по вул. Садовій 18 а, смт. Смоліне Маловисківського району Кіровоградської області, вартістю 30 821, 00 грн. та автомобіль марки MITSUBISHI GALANT 1,8 державний номер BA 82-65АХ, вартістю 79 540, 00 грн. Зазначене майно просить виділити ОСОБА_5, а їй визначити компенсацію.

В обґрунтування вимог зазначила, що з 01 березня 2013 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, який розірваний рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області 13 квітня 2016 року, що набрало законної сили 05 травня 2016 року.

Мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею.

Під час перебування в зареєстрованому шлюбі за спільні кошти придбано майно:

- житловий будинок розташований по вул. Садовій 18 а смт. Смоліне Маловисківський район Кіровоградська область, вартість якого на момент укладення договору купівлі-продажу (18 листопада 2014 року) становила 13 792,00 грн.;

- земельну ділянку розташовану по вул. Садовій 18 а смт. Смоліне Маловисківський район Кіровоградська область, вартість якого на момент укладення договору купівлі-продажу (18 листопада 2014 року) становила 30 821,00 грн.;

- автомобіль марки MITSUBISHI GALANT 1,8, державний номер НОМЕР_1, вартість якого згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 96/04 від 21.04.2016 року складає 79 540,00 грн.

Майно залишилося в користуванні відповідача, який грошову компенсацію сплачувати відмовляється.

У листопаді 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом та просив з урахуванням уточнень:

- визнати факт спільного проживання його з ОСОБА_4 однією сім’єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з листопада 2008 р. по 01 березня 2013 р.;

- в порядку поділу виділити ОСОБА_4 майно, придбане за час спільного проживання як до так і під час шлюбу: холодильник LG, мікрохвильову піч Candy, газову плиту Greta, ноутбук Lenovo, фотокамеру Olimpus, набір м’яких меблів (диван та 2 крісла), набір меблів для вітальні «Борис», тумбу ТВ, палатку Terra inkognita, Wi-fi роутер, ресивер 2 шт., тарілку супутникову, набір меблів прихожа, компакт, умивальник, матрац для ліжка, вклад для ліжка, письмовий стіл, телевізор Cameron 42, домашній кінотеатр Cameron, телевізор LG 32 LN 540U, шафу Lider, мультиварку, телевізор LG 32LN575U, кріплення для телевізора LCD 52B. Всього на суму 81 015,00 грн.

- виділити йому житловий будинок розташований по вул. Садовій 18 а смт. Смоліне Маловисківський район Кіровоградська область, вартістю 13 792,00 грн., земельну ділянку розташовану по вул. Садовій 18 а смт. Смоліне Маловисківський район Кіровоградська область, вартістю 30 821,00 грн. без грошової компенсації.

- визнати його особистою власністю автомобіль марки MITSUBISHI Galant 1.8, державний номер НОМЕР_1, вартістю 45 525, 09 грн. (т. 1 а.с. 84-85).

В обґрунтування вимог зазначив, що з листопада 2008 року проживав разом з ОСОБА_4 однією сім’єю без реєстрації шлюбу. В цей час ними придбавалось майно, яке залишилось в користуванні позивача і яке бажає поділити.

Зареєстрували шлюб 01 березня 20013 року. Проживали у квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2016 року, що набрало законної сили 05 травня 2016 року, шлюб між ними розірвано.

Після припинення спільного проживання сторонами досягнуто усної домовленості про розподіл майна, що належить їм на праві спільної власності, згідно якої у ОСОБА_4 залишається майно придбане ними за час спільного проживання, а саме: холодильник LG, вартістю 4 400,00 грн., мікрохвильова піч Candy, вартістю 1 300,00 грн., газова плита Greta, вартістю 2 100, 00 грн., ноутбук Lenovo, вартістю 6 000,00 грн., фотокамера Olimpus, вартістю 4 000,00 грн., набір м’яких меблів (диван та 2 крісла), вартістю 4 600,00 грн., набір меблів для вітальні «Борис», вартістю 8 000,00 грн., тумба ТВ, вартістю 2 300,00 грн., палатка Terra inkognita, вартістю 2 800, 00 грн., Wi-fi роутер, вартістю 3 50,00 грн., ресивер, вартістю 8 00,00 грн., ресивер вартістю 1 200,00 грн., тарілка супутникова, вартістю 1 200,00 грн., набір меблів прихожа, вартістю 1 800,00 грн., компакт, вартістю 7 00,00 грн., умивальник, вартістю 1 500,00 грн., матрац для ліжка «Софія», вартістю 5 000, 00 грн., вклад для ліжка 160х200, вартістю 1 200,00 грн., письмовий стіл, вартістю 1 500, 00 грн.

Крім того, у користуванні ОСОБА_4 залишилося майно, яке є особистою його власністю, а саме, телевізор Cameron 42, вартістю 4 600,00 грн., домашній кінотеатр Cameron, вартістю 2 500, 00 грн., телевізор LG 32 LN 540U, вартістю 3 596,00 грн., шафа Lider, вартістю 11 667,00 грн., мультиварка, вартістю 3 600,00 телевізор LG 32LN575U, вартістю 3 999,00 грн., кріплення для телевізора LCD 52B, вартістю 303,00 грн. Та земельна ділянка розміром 0,05 га.

Всього у ОСОБА_4 залишилось майна на суму 81 015,00 грн.

Житловий будинок, земельна ділянка, розташовані по вул. Садова 18 а в смт. Смоліне Маловисківський район Кіровоградська область, а також автомобіль MITSUBISHI Galant, за домовленістю в його користуванні. Більш того, автотранспорт не підлягає поділу бо є його особистою власністю, придбаний за кошти, які йому подарував батько.

Оцінка автомобіля, що проведена на замовлення представника ОСОБА_4, виконана з порушенням ОСОБА_7 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 р. № 142/5/2092, оскільки здійснена без огляду транспортного засобу, лише за обліковою карткою № 63789225 від 16.05.2015 року реєстрації ТЗ.

У зв’язку з чим визначена ринкова вартість транспорту в розмірі 79 540,00 грн. не відповідає його дійсній вартості.

Фактична ціна визначена звітом № 134/16 від 26.08.2016 року з оглядом автомобіля і становить 45 525,09 грн.

Вказує, що немає коштів для сплати ОСОБА_4 грошової компенсації, оскільки на його утриманні знаходиться син від першого шлюбу, а також він сплачує їй аліменти на утримання спільної дитини.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2016 року об’єднано в одне провадження позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення грошової компенсації за частку у спільному сумісному майні подружжя із зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності (т. 1 а.с.67).

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено. В порядку поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя:

- стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 кошти в сумі 62 076, 50 грн., як грошову компенсацію вартості 1/2 частини житлового будинку розташованого за адресою: вул. Садова, 18 а смт. Смоліне Маловисківський район Кіровоградської область, вартість якого складає 13 792,00 грн., 1/2 частини земельної ділянки, що розташована за адресою: вул. Садова, 18 а смт. Смоліне Маловисківський район Кіровоградська область, вартість якої становить 30 821,00 грн. та 1/2 частини легкового автомобіля марки MITSUBISHI Galant 1,8, державний номер НОМЕР_1, вартість якого становить 79 540, 00 грн.

- визнано право власності за ОСОБА_5 на житловий будинок, що розташований за адресою: вул. Садова, 18 а смт. Смоліне Маловисківський район Кіровоградська область, вартість якого складає 13 792, 00 грн., земельну ділянку, що розташована за адресою: вул. Садова, 18 а смт. Смоліне Маловисківський район Кіровоградська область, вартість якої становить 30 821,00 грн. та легковий автомобіль марки MITSUBISHI Galant 1,8, державний номер НОМЕР_1, вартість якого становить 79 540,00 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено частково.

В порядку поділу майна подружжя виділено в натурі ОСОБА_4 майно: набір м’яких меблів (диван та два крісла), набір меблів для вітальні «Борис», набір меблів для прихожої, матрац для ліжка та вклад. ОСОБА_5 виділено майно: ноутбук Lenovo, тумбу ТВ, телевізор LG 32LN540 U, телевізор LG32 LN575U, кріплення для телевізора LCD 52B.

ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову та задоволення зустрічного позову. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з’ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. А саме, судом безпідставно та з порушенням вимог законодавства відмовлено у визнанні транспортного засобу MITSUBISHI Galant 1,8 особистою власністю ОСОБА_5 та у визнанні факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували придбання автомобіля за спільні кошти з ОСОБА_4 Інші джерела доходу за які придбано автомобіль, не досліджувалися. Судом, фактично не встановлено період придбання спірного майна. В засіданні ОСОБА_4 не заперечувала той факт, що поділене добровільно майно залишилося у неї в користуванні. Але в подальшому зазначила, що відповідач самовільно проник у її квартиру та забрав частину майна. При цьому жодних звернень з даного приводу до правоохоронних органів суду не надано. Акт обстеження будинку не є належним доказом наявності майна, оскільки опис майна зроблено ОСОБА_4, майно оглядалось лише в одній кімнаті. Суд при поділі майна з порушенням норм права відступив від рівності часток та безпідставно відмовив в задоволені вимог щодо поділу всього майна подружжя. Оцінка автомобіля, що прийнята судом до уваги зроблена з порушеннями вимог ОСОБА_7 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 р. № 142/5/2092, без огляду транспортного засобу та є завищеною. Безпідставно не враховано наданий звіт № 134/16 від 26.08.2016 року про оцінку транспортного засобу. Позивач не надала належних доказів того, що вищевказане нерухоме майно не може бути поділене в натурі, кошти на депозитний рахунок суду в порядку заявленої вимоги про поділ майна, не вносились. Також судом не вирішено питання про поділ судових витрат за зустрічним позовом.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Апеляційне провадження відкрито 04 квітня 2018 року. Розгляд справи призначено на 23 травня 2018 року. У справі оголошено перерву до 29 травня 2018 року.

Сторони в судове засідання не з’явилися, повідомлені про час та місце розгляду справи (т.2 а.с.5-6).

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, за наступного.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIІІ внесено зміни до ЦПК України від 18.03.2004 року, які набирали законної сили з 15.12.2017 року.

Відповідно до вимог частини 3 статті 3 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно п. 9 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В порядку ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За статтею 264 ЦПК України – під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин (в редакції до 15.12.2017 року).

Задовольняючи позов ОСОБА_4 та частково зустрічний позов ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що сторонами в період шлюбу з 01.03.2013 року по 05.05.2016 року за спільні кошти придбано житловий будинок, земельну ділянку та автомобіль марки MITSUBISHI Galant 1,8, державний номер НОМЕР_1, за які з відповідача, в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя підлягає стягненню грошова компенсація. Не доведений факт проживання сторін однією сім’єю без реєстрації шлюбу для вирішення поділу майна придбаного за цей період. Не встановлений факт придбання транспортного засобу за особисті кошти відповідача. В порядку поділу сторонам виділене майно, яке фактично знаходиться в їх користуванні.

Проте, даний висновок не в повній мірі відповідає з’ясованим в суді обставинам справи, а відтак рішення не ґрунтується на нормах як матеріального так і процесуального права.

Встановлено, що з 01 березня 2013 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Маловисківського міськрайонного суду Кіровоградської області 13 квітня 2016 року, що набрало законної сили 05 травня 2016 року (т.1 а.с.9).

Згідно копії свідоцтва про народження серії І-ОЛ № 146153 сторони мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с.10).

В період шлюбу, а саме 18 листопада 2014 року ОСОБА_5 придбав житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, які розташовані по вул. Садова № 18 а в смт. Смоліне Маловисківського району Кіровоградської області, відповідно до договорів купівлі-продажу, зареєстрованих в реєстрі за № 975, № 977 (т. 1 а.с.14;16).

Згідно листа Регіонального сервісного центру в Кіровоградській області № 103 від 26 лютого 2016 року станом на 25 лютого 2016 року по обліковим даним ТСЦ 3544 за ОСОБА_5 проживаючим ІНФОРМАЦІЯ_3 А кв. 13 в с. Смоліне зареєстровано автомобіль MITSUBISHI Galant 1.8, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, кузов JMBSNE34ANZ800210, зареєстрований 16 травня 2015 року, свідоцтво про реєстрацію СХТ111486 (т. 1 а.с.24).

Автомобіль придбаний з правом користування ОСОБА_4 (т. 1 а.с.25).

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як передбачено ст. 70 цього ж Кодексу у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому приймається до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України). Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України (частина четверта статті 71 СК України).

За роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України викладених у пунктах 22 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (згідно ст. 81 ЦК України).

Рішення є законним тоді коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що в період шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 набули житловий будинок, земельну ділянку, а також автомобіль MITSUBISHI Galant 1.8, державний номер НОМЕР_2. Майно набуте у шлюбі відповідно до положень ст. 60 СК України є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідач погоджується щодо виділу йому даного майна, не спростовує розмір визначеної позивачем вартості житлового будинку та земельної ділянки, яка враховується при розподілі, проте не погоджується взагалі що має сплачувати таку компенсацію. Вказуючи, що добровільно з ОСОБА_4 домовились про поділ, позивачці залишилось все придбане ними майно, що залишилось в квартирі їх спільного проживання.

Але доказів досягнутої домовленості суду не надано, позивач дану обставину заперечує. Житловий будинок, земельна ділянка та транспортний засіб знаходиться у користуванні ОСОБА_5, зареєстровані як його власність. ОСОБА_4 згодна на присудження їй в порядку поділу майна подружжя грошової компенсації вартості 1/2 частки спірного майна. Тобто, надала згоду на отримання грошової компенсації замість своєї частки.

Згідно договорів купівлі-продажу від 18 листопада 2014 року вартість житлового будинку розташованого по вул. Садовій 18 а в смт. Смоліне Маловисківського району, становить - 13 792,00 грн., вартість земельної ділянки розташованій по вул. Садовій 18 а в смт. Смоліне Маловисківського району складає - 30 821, 00 грн. (оцінка земельної ділянки згідно звіту) ( т. 1 а.с.14;16). Тому компенсація за ? вартості складає – 22 306,50 грн.

Щодо транспортного засобу, то відповідно до ст. ст. 58-59 ЦПК (попередня редакція на час прийняття доказів судом) ОСОБА_4 до матеріалів справи долучено висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 96/04 про оцінку автомобіля MITSUBISHI Galant, згідно якого ринкова вартість на дату оцінки (21.04.2016 року) складає 79 540,00 грн. (т. 1 а.с.20-23).

Заперечуючи визначену оцінювачем-автотоварознавцем ОСОБА_8 ринкову вартість автомобіля, ОСОБА_5 надано звіт № 134/16 про оцінку транспортного засобу (завірена копія), проведеного на його замовлення з оглядом автомобіля. Згідно якого ринкова вартість транспортного засобу MITSUBISHI Galant 1.8 на дату оцінки (26.08.2016 р.) складає 45 525,09 грн. (т. 1 а.с.59-62).

Оскільки сторони не досягли домовленості щодо вартості транспортного засобу, судом першої інстанції для усунення розбіжностей зазначених у вищевказаних висновку та звіті, наданих сторонами в якості доказів, призначено за клопотанням позивача автотоварознавчу експертизу. (т. 1 а.с. 159-160). Згідно повідомлення № 807/17-27 судового експерта ОСОБА_9 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, експертне дослідження не проведено у зв’язку з тим, що експерту не надано для огляду об’єкт дослідження, а саме автомобіль MITSUBISHI Galant, який необхідний для проведення експертизи, а також не здійснено оплату за її проведення (т. 1 а.с.192).

20 листопада 2017 року працівником Маловисківського районного суду Кіровоградської області складено телефонограму, за якою ОСОБА_4 повідомила суд, що не зможе доставити експерта до ОСОБА_5 для проведення судової автотоварознавчої експертизи, так як знаходиться на роботі. В подальшому не наполягає на проведенні експертизи та відмовляється від її проведення (т. 1 а.с.190). Вказане підтвердила в суді апеляційної інстанції представник позивача адвокат ОСОБА_10

Сторони перед апеляційною інстанцією вимоги щодо проведення експертизи не ставили.

Наданий ОСОБА_4 висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 96/04 про оцінку транспортного засобу MITSUBISHI Galant, не є належним та допустимим доказом, оскільки експертне дослідження оцінювачем проводилося без огляду транспортного засобу. На це вказувала сторона відповідача в суді першої інстанції та зазначила в апеляційній скарзі.

Тому, як належний доказ реальної вартості транспортного засобу, приймається звіт № 134/16 про оцінку транспортного засобу наданий відповідачем. У зв’язку з чим вартість автомобіля, яка приймається судом становить 45 525,09 грн.

Загальна вартість вищевказаного майна складає 90 138,09 грн.

Судом першої інстанції не враховано вищевказані обставини, а відтак неправильно розрахована сума грошової компенсації.

Щодо доводів відповідача, що транспорт є його особистою власністю, то згідно ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Право спільної сумісної власності подружжя на кожну річ, набуту за час шлюбу, презюмується, відповідно, той з подружжя, який вважає, що майно (його частка) належить йому особисто в силу того, що майно набуто за час шлюбу, але за кошти які належали їй, йому особисто, має довести ці обставини та, у разі не визнання цих обставин іншою стороною, підтвердити судовим рішенням про визнання права особистої приватної власності на майно (його частину).

Тягар доказування, що вказане майно не належить до спільної сумісної власності, покладається на особу, яка заперечує факт набуття майна у спільну сумісну власність.

ОСОБА_5 наполягав, що автомобіль у 2015 році купив за гроші батька, які він йому подарував. Доказом були свідчення в суді ОСОБА_11 Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується апеляційний суд, що відсутні беззаперечні та об’єктивні докази в підтвердження даного факту. Відтак презумпція спільності придбаного у шлюбі автомобіля не спростована відповідачем.

За зустрічним позовом заявлено про виділ ОСОБА_4 все нажите ними спільно майно на суму 81 015,00 грн., а саме холодильник LG, мікрохвильову піч Candy, газову плиту Greta, ноутбук Lenovo, фотокамеру Olimpus, набір м’яких меблів (диван та крісла), набір меблів для вітальні «Борис», тумбу ТВ, палатку Terra inkognita, Wi-fi роутер, ресивер 2 шт., тарілку супутникову, набір меблів прихожа, компакт, умивальник, матрац для ліжка, вклад для ліжка, письмовий стіл, телевізор Cameron 42, домашній кінотеатр Cameron, телевізор LG 32 LN 540U, шафу Lider, мультиварку, телевізор LG 32LN575U, кріплення для телевізора LCD 52B.

На підтвердження наявності майна є складений 27 лютого 2017 року комісією в складі депутата Смолінської селищної ради ОСОБА_12, власника квартири ОСОБА_7, сусідки ОСОБА_13 та ОСОБА_4 акт за адресою: вул. Казакова 54 смт. Смоліне Маловисківський район Кіровоградська область, згідно якого за вищевказаною адресою знаходиться майно: набір м’яких меблів (диван та 2 крісла за документами про сплату 2010 р. «Лілія»), набір меблів вітальня «Борис» та набір меблів прихожа (за документами про сплату 2011 рік «Тетяна»). Інше майно не встановлене. (т. 1 а.с.112).

В суді апеляційної інстанції адвокат ОСОБА_10, яка представляє інтереси ОСОБА_4 підтвердила, що в квартирі за адресою вул. Казакова 54 де проживає позивач дійсно знаходиться спільне майно сторін, а саме набір м’яких меблів (диван та 2 крісла), набір меблів вітальня «Борис», набір меблів прихожа, матрац для ліжка та вклад. Іншого майна, заявленого в розподілі нема. Та не спростовувала вартість, визначену ОСОБА_5, в розподіл даного майна, клопотань про призначення у справі відповідної експертизи не заявляла.

Рішення суду ОСОБА_4 не оскаржувала.

ОСОБА_5 зазначив, що виділене йому за судовим рішенням майно, а саме – ноутбук Lenovo, тумба ТВ, телевізор LG 32LN540 U, телевізор LG32 LN575U, кріплення для телевізора LCD 52B у ОСОБА_4 в місці помешкання відсутнє, за домовленістю це майно залишилось в користуванні бувшої дружини. Тобто відсутні докази його знаходження у будь кого із сторін

Акт складений 27 лютого 2017 року комісією в складі депутата Смолінської селищної ради ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_11 та ОСОБА_5, згідно якого ОСОБА_4 не дозволила оглянути помешкання, не доводить факт наявності в квартирі вище перелічених речей (т. 1 а.с.120-121). Тобто, за судовим рішенням поділене майно наявність якого не встановлена.

Поділу підлягає майно яке реально існує.

Письмовими матеріалами справи та поясненнями сторін доводиться, що в червні 2010 року ОСОБА_5 придбано комплект «Лілія», у вересні 2011 року прихожа «Тетяна», в листопаді 2013 року вітальня «Борис», матрац «Софія» та вклад 160х200, це підтверджується товарними чеками та накладними виданими на ім’я ОСОБА_5 (т. 1 а.с.54-56). Це майно знаходиться в місці проживання позивача і з її письмових пояснень виходить про його спільне придбання, період якого не входить в період перебування сторін у шлюбі. Тобто, визначені відповідачем в розподіл набір м’яких меблів (диван, два крісла згідно товарного чеку «Лілія») та набір для прихожої ( згідно товарного чеку «Тетяна») придбані в 2010 р. та в 2011 р., тобто до реєстрації шлюбу.

ОСОБА_4 в письмових поясненнях від 6 грудня 2016 року вказала, що в квартирі її батька знаходиться майно, зокрема, набір меблів диван та два крісла як з’ясовано придбані в 2010 році, прихожа у 2011 р. , набір меблів для вітальні «Борис» у 2012 р. (за документами купівля 2013р.) До того ж вказує, що це майно придбано за період спільного проживання. Таким чином визнає факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5, що врегульовано ст. 82 ЦПК.

За вищевикладеного заявлена вимога про встановлення факту проживання сторін однією сім’єю без реєстрації шлюбу підлягає задоволенню, але за період з червня 2010 року по 01 березня 2013 року, що об’єктивно доводиться як поясненнями сторін так і письмовими матеріалами. Встановлення даного факту є підставою для виникнення права спільної сумісної власності на майно.

Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Представник позивача в суді апеляційної інстанції також не заперечувала факт придбання даного майна сторонами спільно.

Враховуючи, що набір м’яких меблів (диван, два крісла) та набір для прихожої набуто за час спільного проживання сторін (без реєстрації шлюбу), що ними не заперечується, воно також підлягає поділу.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно накладних та товарних чеків наданих відповідачем, вартість набору м’яких меблів придбаного в червні 2010 року - 4 600,00 грн., вартість набору меблів для вітальні «Борис» придбаного в листопаді 2013 року - 8 000,00 грн., вартість прихожої придбаної в вересні 2011 року – 1 800, 00 грн., вартість матрацу для ліжка придбаного в листопаді 2013 року – 5 000,00 грн. та вкладу також придбаного в листопаді 2013 року – 1 200,00 грн. (т. 1 а.с.54-56). Загальна вартість майна 20 600,00 грн. Ця сума підлягає поділу між сторонами і відповідно має бути виділене майно кожному на суму по 10 300,00 грн.

Так як житловий будинок, земельна ділянка та автомобіль виділені ОСОБА_5 зі стягненням з нього компенсації то меблі підлягають виділу ОСОБА_4, у якої вони перебувають в постійному користуванні.

За рахунок цього на користь позивача визначається компенсація в сумі 34 769, 04 грн. ( 45 069, 04 грн. компенсація за житловий будинок, земельну ділянку та автомобіль (90 138,09:2) - 10 300,00 грн. (20 600,00:2) компенсація за виділене майно).

Доводи апеляційної скарги щодо обов’язкового внесення відповідачем відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, не регулюють спірні правовідносини. Предметом розгляду у вказаній справі є питання виплати позивачу компенсації вартості частини майна, норми ч. 5 ст. 71 СК України не підлягають застосуванню.

Враховуючи невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідно до ст. 376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення первісного та зустрічного позовів.

Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При подачі позову ОСОБА_4 сплачено судовий збір в сумі 620,77 грн., при подачі зустріного позову ОСОБА_15 сплачено судовий збір в розмірі 901,40 грн.

Законом України «Про судовий збір» (в редакції, яка була дійсна на момент звернення до суду) визначено ставки судового збору, згідно яких за подачу позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.). За подачу позовної заяви немайнового характеру також сплачується 0,4 розмірі мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).

Враховуючи, що по зустрічному позову ОСОБА_5 частково задоволені вимоги майнового та немайнового характеру, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 348,33 грн. (347,69 грн. (вимога майнового характеру) + 551,20 грн. (вимога немайнового характеру) = 898,89 грн. х 150%)

Керуючись ст. 368, ст. 374, ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – задовольнити частково.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2018 року – скасувати.

Ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення вартості ? частки майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності – задовольнити частково. Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності, припинення спільної сумісної власності на майно, визнання права особистої приватної власності та встановлення факту проживання однією сім’єю – задовольнити частково.

В порядку поділу майна подружжя виділити ОСОБА_5 у власність:

-житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: вул. Садова 18 а смт. Смоліне Маловисківського району Кіровоградської області, житловою площею 10,6 кв.м., загальною площею 25,6 кв.м., вартістю 13 792, 00 грн.

-земельну ділянку, що розташована за адресою: вул. Садова 18 а смт. Смоліне Маловисківського району Кіровоградської області, кадастровий № 3523155700:50:000:0247, вартістю 30 821, 00 грн. ;

- легковий автомобіль марки MITSUBISHI Galant 1.8, державний номер НОМЕР_2, вартістю 45 525,09 грн.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 однією сім’єю з 1 червня 2010 року по 1 березня 2013 року.

В порядку поділу спільного майна та майна подружжя виділити у власність ОСОБА_4:

- набір м’яких меблів (диван та два крісла «Лілія»), вартістю 4 600,00 грн.

- набір меблів для вітальні «Борис», вартістю 8 000,00 грн.

- набір меблів для прихожої («Тетяна»), вартістю 1 800,00 грн.

- матрац для ліжка вартістю 5 000,00 грн., та вклад 160х200, вартістю 1 200, 00 грн.

В іншій частині зустрічного позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 (паспорт серії ЕА092193, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків НОМЕР_3) на користь ОСОБА_4 (паспорт серії ЕВ № 330943, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків НОМЕР_4) грошову компенсацію вартості 1/2 частини майна в сумі - 34 769, 04 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 (паспорт серії ЕВ № 330943 реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними з Державного реєстру фізичних осіб – платників НОМЕР_4) на користь ОСОБА_5 (паспорт серії ЕА092193 реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними з Державного реєстру фізичних осіб – платників НОМЕР_3) в порядку розподілу судових витрат - 1 348,33 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 01.06.2018 року.

Суддя доповідач:

Судді: